АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/1186/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 2, 5 Побережна Н.П.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоКачана О.В.

суддівФетісової Т.Л., Скіця М.І.

при секретаріПоповій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, Стеблівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Корсунь-Шевченківський відділ комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» про визнання будинку спільною сумісною власністю та визнання за позивачем права власності на Ѕ частину цього будинку, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, Стеблівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Корсунь-Шевченківський відділ КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» про визнання будинку спільною сумісною власністю та визнання за позивачем права власності на Ѕ частину цього будинку.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що з травня 1975 року по 2000 рік проживала однією сім'єю з відповідачем, а з 2000 року по 2006 рік сторони проживали в зареєстрованому шлюбі. 15 червня 1976 року сторони за спільні кошти в сумі 1000 крб. придбали будинок АДРЕСА_1 Договір купівлі-продажу був укладений на ім'я відповідача. В 1979 році разом з відповідачем розпочали самочинне будівництво нового будинку поряд із старим. Будівництво будинку та господарських споруд закінчили у 1987 році. В 1994 році розпорядженням представника Президента в Корсунь-Шевченківському районі на підставі рішення Стеблівської селищної ради було узаконено самочинне будівництво житлового будинку з надвірними спорудами та виготовлений будівельний паспорт. В 2006 році житловий будинок був прийнятий в експлуатацію та рішенням виконкому Стеблівської селищної ради доручено КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» видати свідоцтво на право власності на житловий будинок. Відповідач свідоцтво на право власності на житловий будинок не отримував. Після розірвання шлюбу сторони дійшли згоди про поділ між ними будинку, та позивач з 2006 року до 2011 року проживала в ізольованій частині будинку з окремим входом, а у 2011 році відповідач почав виганяти з будинку.

Просила суд визнати будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 спільною власністю позивача та відповідача; визначити рівними частки позивача та відповідача у вказаному будинку з надвірними спорудами та визнати за нею право власності на Ѕ частину житлового будинку «А» з прибудовою «а», гаража «Б», сараю «В», погреба «П», споруд 1-1, знаходяться за адресою АДРЕСА_1

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 лютого 2012 року позов задоволено частково.

Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_7 та ОСОБА_6 рівними частинами на об'єкт незавершеного будівництва по АДРЕСА_1

Визнано за ОСОБА_7 право власності на Ѕ частину об'єкту незавершеного будівництва по АДРЕСА_1

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_7 судові витрати в сумі 107,30 грн. на користь держави.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 2002,77 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 відмовити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання , вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог,заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав та мотивів.

Вирішуючи справу, суд визнав доведеним такі обставини, що сторони проживали разом без реєстрації шлюбу з 1976 по 2000 роки, а з 2000р. по лютий 2006 року, перебували зареєстрованому шлюбі, вели спільне господарство, мали спільний бюджет ,здійснювали будівництво спірного будинковолодіння за № 108 по вул. Леніна в смт. Стеблів,яке проводилося з 1979 року по 2000 роки .У 1987 році сторони вселилися до новозбудованого будинку.

У 1994 році розпорядженням представника Президента України в Корсунь - Шевченківському районі за № 176 було узаконено самовільне будівництво ОСОБА_6 вказаного будинковолодіння (а.с.27), та 13.03.2006 року актом Державної приймальної комісії вищезгаданий житловий будинок з господарськими будівлями прийнято в експлуатацію (а.с.32). Державну реєстрацію права власності на будинок не проведено.

Після розірвання шлюбу сторони дійшли згоди про поділ між ними будинку, тому позивач з 2006 року до 2011 року проживала в ізольованій частині будинку з окремим входом, а з 2011 року у сторін виник спір щодо прав на вказане нерухоме майно .

З врахуванням цих обставин суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду та вважає , що встановивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, та ухвалив у справі законне і обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає.

Колегія відхиляє посилання апелянта на те що, при винесенні рішення суд невірно посилався вимоги на ст. 17 Закону України «Про власність», який набув чинності з 15.04.1991 року та прийшов до висновку про те, що спірне нерухоме майно було придбане сторонами внаслідок їх спільної праці як членів сім»ї, тому є спільною сумісною власністю сторін . Суд встановив той факт, що самовільне будівництво спірного нерухомого майна було узаконене відповідачем ОСОБА_6 1994 році, коли був чинний вищевказаний вказаний закон, тому прийшов до обґрунтованого висновку про застосування до спірних правовідносин саме цієї норми права.

Колегія суддів вважає , що суд вірно встановив той факт, що сторони проживали однією сім»єю, вели спільне господарство та сімейний бюджет, виховували спільну доньку, який також не заперечувався відповідачем . Тому посилання апелянта на те, що сторони не були членами сі»ї на момент будівництва будинку, оскільки проживали разом без реєстрації шлюбу , при цьому дане поняття не було визначено чинним на той час законодавством України є безпідставними . Як вбачається з рішення Конституційного суду України від 03.06.1999 року справа № 5-рп99 по справі про офіційне тлумачення терміну « член сім»ї», зважаючи на загальний зміст Кодексу про шлюб та сім»ю України , особливо розділів II і III, можна дійти висновку про такі важливі ознаки сім'ї, членства в сім'ї, як кровна спорідненість, родинні зв'язки, шлюбні відносини, а положення про встановлення батьківства, викладені у частині третій статті 53, дають підстави для визнання ознаками сім'ї фактичних шлюбних відносин.

Колегія суддів відхиляє, як такі, що не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що позивачка не приймала участі в будівництві будинку, так як не працювала , і вела домашнє господарство . Як вбачається з постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року ,передбачені Законом України « Про власність» положення щодо спільної власності громадян на майно ,надбане внаслідок їх спільної праці, поширюється на придбання його як при веденні особистого підсобного господарства, так і в інших випадках. Згідно з цими положеннями право на майно може бути визнано не тільки за громадянами, які є родичами, а й за іншими особами, коли буде встановлено, що вони входили до складу сім»ї та брали трудову участь у його придбанні.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими і висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.303 ,304 , 307, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу-відхилити .

Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, Стеблівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Корсунь-Шевченківський відділ комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» про визнання будинку спільною сумісною власністю та визнання за позивачем права власності на Ѕ частину цього будинку - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення .

Головуючий :

Судді :