КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.05.2012 № 59/256
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Мальченко А.О.
за участю секретаря судового засідання Камінської Т.О.
за участю представників
від ПрАТ „Київмлин": не з'явилися
від Київського МТВ АМКУ: ОСОБА_2 - дов. від 27.12.2011 року № 602
від ТОВ „Хліб столиці": не з'явилися
від ПАТ „Київхліб": не з'явилися
від ТОВ „Агро-промислова група „Південь": не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Київмлин" на рішення господарського суду м. Києва від 02.04.2012 року
у справі № 59/256 (суддя Картавцева Ю.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства „Київмлин" (м. Київ)
до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Київ)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
1. Товариство з обмеженою відповідальністю „Хліб столиці" (м. Київ)
2. Публічне акціонерне товариство „Київхліб" (м. Київ)
3. Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро-промислова група „Південь" (смт. Чабани Київської області)
про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2011 року № 83/03-П по справі № 104-03/09.11
та за зустрічним позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Київ)
до Приватного акціонерного товариства „Київмлин" (м. Київ)
про Приватного акціонерного товариства „Київмлин" (м. Київ)
встановив:
До господарського суду м. Києва звернулося Приватне акціонерне товариство „Київмлин" з позовом до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2011 року № 83/03-П по справі № 104-03/09.11.
Ухвалою від 16.01.2012 року господарський суд м. Києва прийняв до розгляду зустрічну позовну заяву Київського МТВ АМКУ до ПрАТ „Київмлин" про стягнення з ПрАТ „Київмлин" штрафу у розмірі 68 000 грн., накладеного рішенням адміністративної колегії Київського МТВ АМКУ від 30.09.2011 року № 83/03-П, зарахувавши до доходів загального фонду Державного бюджету України.
Ухвалою від 27.02.2012 року господарський суд м. Києва залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство „Київхліб", Товариство з обмеженою відповідальністю „Хліб столиці", Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро-промислова група „Південь".
Рішенням від 02.04.2012 року господарський суд м. Києва в задоволенні вимог за первісним позовом відмовив повністю. Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнив повністю. Стягнув з ПрАТ „Київмлин" до доходів загального фонду Державного бюджету України на рахунок штраф у розмірі 68 000 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609 грн. 50 коп.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду ПрАТ „Київмлин" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 02.04.2012 року у справі № 59/256 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПрАТ „Київмлин" в повному обсязі, а зустрічний позов Київського МТВ АМКУ залишити без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 року апеляційна скарга ПрАТ „Київмлин" була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 59/256 у судовому засіданні за участю представників сторін та третіх осіб.
В судове засідання 24.05.2012 року повноважні представники позивача [за первісним позовом] та третіх осіб не з'явилися. Позивач [за первісним позовом] надіслав клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі його представників, яке після обговорення судова колегія задовольнила. Треті особи про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників третіх осіб не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті. В судовому засіданні 24.05.2012 року представник відповідача [за первісним позовом] проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника відповідача [за первісним позовом], перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва має бути залишено без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи Приватне акціонерне товариство „Київмлин" відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АБ № 32607 є юридичною особою, яка зареєстрована за адресою м. Київ, вул. Межигірська, 83, та діє на підставі статуту, зареєстрованого державним реєстратором Подільської районної у м. Києві державної адміністрації 17.08.2011 року.
Видами діяльності ПрАТ „Київмлин" за Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД) є, зокрема, виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості (КВЕД 15.61.0).
Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що ПрАТ „Київмлин" є суб'єктом господарювання у розумінні ст. 1 Закону України „Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 року № 2210-III.
В ході розгляду справи № 104-03/09.11 Адміністративною колегією Київського МТВ АМКУ було з'ясовано, що до початку 2010 року забезпечення борошном для хлібопечення хлібопекарських підприємств ПАТ „Київхліб" здійснювалось наступним чином: суб'єкти господарювання - постачальники зерна здійснювали постачання зерна на зерносховища ПрАТ „Київмлин" власним автотранспортом. Продаж зерна здійснювався за договором купівлі-продажу. Розрахунок за поставлене зерно відбувався впродовж 5 днів. ПрАТ „Київмлин" здійснювало переробку зерна на борошно, яке закуповувало у суб'єктів господарювання, в тому числі у ТОВ „Хліб столиці", та відвантажувало його на хлібопекарські підприємства ПАТ „Київхліб" за договором із ПАТ „Київхліб" за попередньо отриманими заявками. Перевезення борошна із млина ПрАТ „Київмлин" до хлібопекарських підприємств ПАТ „Київхліб" здійснювало ВАТ „Київське АТП-13062" спеціальним транспортом - борошновозами (схема 1, стор. 3 Рішення).
Між ПрАТ „Київмлин" та ПАТ „Київхліб" було укладено договір поставки борошна від 08.01.2010 року № 71/29, відповідно до умов якого встановлена вартість борошна для реалізації хлібопекарним підприємствам ПАТ „Київхліб".
Встановлення розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.10.2008 року № 1464 граничного рівня рентабельності виробництва борошна пшеничного вищого, першого і другого сортів, борошна житнього обдирного (8%) не дає можливості ПрАТ „Київмлин" здійснювати реалізацію борошна за завищеними цінами хлібопекарським підприємствам ПАТ „Київхліб".
ПрАТ „Київмлин", при наявності укладених договорів із TOB „Хліб столиці" на постачання зерна (договір від 01.02.2010 року № 20-3/п), зменшило постачання борошна для хлібопекарських підприємств ПАТ „Київхліб" міста Києва з 50% (лютий - березень 2010 року) до 7,5% (квітень - серпень 2010 року) від загальної місячної потреби у борошні.
У період травня-серпня 2010 року TOB „Південь" здійснило постачання борошна для хлібопечення для хлібопекарських підприємств ПАТ „Київхліб" міста Києва в обсязі, що дорівнює майже 90% від загальної потреби.
Таким чином, у період з травня по серпень 2010 року основними постачальниками борошна для хлібопечення дочірнім хлібопекарськім підприємствам ПАТ „Київхліб" у місті Києві було TOB „Південь" замість ПрАТ „Київмлин".
Аналіз зібраної Київським МТВ АМКУ інформації, наведеної в таблиці 2 на стор. 4 Рішення, вказує на те, що ціна борошна TOB „Південь" у порівнянні з ціною борошна ПрАТ „Київмлин" дорожче на 139 - 255 гривень за 1 тонну.
Відповідно, було змінено існуючу до цього схему (ланцюжок) забезпечення борошном для хлібопечення хлібопекарських підприємств ПАТ „Київхліб" (схема 2, стор. 4 Рішення), відповідно до якої шлях переміщення зерна від постачальника зерна до ПрАТ „Київмлин" та відвантаження виробленого борошна хлібопекарським підприємствам „Київхліб" відбувається без фактичного переміщення борошна та зерна до ТОВ „Хліб столиці", TOB „Південь" у зв'язку з відсутністю в них складських приміщень. Зерно завозилось суб'єктами господарювання - постачальниками на сховища ПрАТ „Київмлин", та зараховувалось у власність TOB „Хліб столиці", яке впродовж 5-ти днів проводило розрахунок із постачальниками. ТOB „Хліб столиці" проводило документальне оформлення цього зерна як продаж TOB „Південь", яке, в свою чергу, здійснювало його переробку на ПрАТ „Київмлин" як власного. ТОВ „Південь" зверталось з відповідними листами до „Київмлин" із проханням відвантаження борошна до хлібопекарських підприємств ПАТ „Київхліб". Останні в свою чергу здійснювали оплату цього борошна по завищеним цінам.
Таким чином, суб'єкти господарювання, а саме - ПрАТ „Київмлин", ТОВ „Хліб столиці", ПАТ „Київхліб" узгодили поведінку з TOB „Південь", створили схему забезпечення борошном хлібопекарських підприємств ПАТ „Київхліб" та здійснили його купівлю за завищеною ціною, ніж існувала на ринку.
В ході дослідження Київським МТВ АМКУ також було з'ясовано, що в період травня - серпня 2010 року борошно для хлібопечення можливо було придбати у інших операторів ринку за більш низькими цінами.
За результатами опитування суб'єктів господарювання - учасників ринку борошна (зокрема ЗАТ „Васильківхлібопродукт", ТОВ „Деметра-Хліб", КП „Білоцерківхлібопродукт"), відповідачем встановлено, що у 2010 році ці підприємства мали можливість постачати борошно на хлібозаводи м. Києва у відповідних обсягах. У зв'язку з недопущенням їх на підприємства ПАТ „Київхліб", вони вимушені були шукати ринок збуту власної продукції в інших регіонах (мінімальний рівень цін на борошно та обсяги постачання, які могли запропонувати ЗАТ „Васильківхлібопродукт" та ТОВ „Деметра-Хліб" у період з 01.03.2010 року по 01.08.2010 року, наведені у таблицях 3, 4, стор. 5 Рішення).
Враховуючи середньомісячну потребу хлібопекарських підприємств ПАТ „Київхліб" в сировині (борошно), Київське МТВ АМКУ дійшов висновку, що кожен з вищезазначених виробників у 2010 року мав змогу в значній частині забезпечувати потребу у борошні для хлібопечення, при цьому за нижчими, ніж у TOB „Південь" цінами.
Таким чином, слушним є висновок, що діями ПАТ „Київхліб", створено умови обмеження конкуренції на ринку борошна для хлібопечення, шляхом не допуску на нього інших постачальників, окрім обраних на власний розсуд.
Ситуація щодо перевищення оптової відпускної ціни у TOB „Південь" над цінами інших учасників ринку борошна для хлібопечення простежується з квітня по серпень 2010 року (відомості щодо рівня оптової відпускної ціни на борошно для хлібопечення надані основними операторами даного ринку, а також хлібозаводами, що придбавали цю сировину у інших постачальників, узагальнені в таблицю „Відомості про діючі оптово-відпускні ціни на борошно для хлібопечення у січні - вересні 2010 року" (знаходяться в матеріалах справи № 104-03/09.11).
Київським МТВ АМКУ у Рішенні встановлено, що передумовою виникнення такої ситуації стала бездіяльність ПрАТ „Київмлин" щодо пошуку зерна для переробки його на борошно, оскільки конкурс на придбання зерна ПрАТ „Київмлин" оголосило та провело тільки в кінці 2010 року, що підтверджено протоколом торгів по закупівлі „Київмлин" зерна на конкурсних засадах від 28.09.2010 року.
За наявною у відповідача інформацією, між TOB „Хліб столиці" та ПрАТ „Київмлин" було укладено договори на переробку зерна пшениці - 24 тисячі тонн від 01.02.2010 року № 1, 24 тисячі тонн від 01.02.2010 року № 2 та 24 тисячі тонн жита від 01.02.2010 року № 5 (загалом - 72 тисячі тонн зерна). Крім того, між TOB „Хліб столиці" та ПрАТ „Київмлин" було укладено договір від 01.02.2010 року № 20-3/п на продаж зерна, пшениці та жита. Отже, існувала можливість звернення ПрАТ „Київмлин" щодо постачання зерна по зазначеним договорам.
Наявна у Київського МТВ АМКУ інформація свідчить про те, що TOB „Хліб столиці" здійснило реалізацію зерна ПрАТ „Київмлин" за договором від 01.02.2010 року № 20-3/п у період з 01.02.2010 року по 01.08.2010 року в обсязі 9 976,69 тонн на суму 12 312 552 грн. 94 коп. з ПДВ.
В той же час, TOB „Хліб столиці" реалізував ТОВ „Південь" за договором від 21.04.2010 року № 190 зерно в обсязі 41 020 тонн на суму 49 973 997 грн. 60 коп. з ПДВ.
Дослідивши інформацію щодо обсягів продажу TOB „Хліб столиці" зерна ПрAT „Київмлин", TOB „Південь" у період з 01.02.2010 року по 01.08.2010 року (таблиця 5, стор. 7 Рішення) Київським МТВ АМКУ було з'ясовано, що TOB „Хліб столиці" здійснило продаж обсягу зерна, у порівнянні із проданим обсягом зерна ПрАТ „Київмлин", у 4,1 рази більше ТОВ „Південь". При цьому, вартість продажу зерна для вказаних суб'єктів господарювання, відповідно до додаткових угод, фактично не відрізнялась.
Таким чином, TOB „Хліб столиці", маючи можливість здійснити переробку або продаж зерна ПрАТ „Київмлин", здійснив продаж цього зерна TOB „Південь" за цінами, що не перевищували ціни в договорі із ПрАТ „Київмлин".
Як зазначено у Рішенні ПрАТ „Київмлин" у відповідь на подання від 04.08.2011 року № 372 „Про попередні висновки за результатами збирання та аналізу доказів у справі № 55-03/11.10 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", листом від 19.08.2011 року № 1-620 повідомило, що підприємство припинило співпрацю з ТОВ „Південь" щодо переробки зерна на давальницьких умовах. На сьогодні ПрАТ „Київмлин" здійснює постачання борошна на хлібозаводи ПАТ „Київхліб" в обсязі, що становить 70-80% від їх загальної потреби на конкурентних умовах. Наведене твердження ПрАТ „Київмлин" було прийнято до уваги, та враховано при винесенні Рішення.
Крім того, аналіз договорів на переробку зерна на борошно (на давальницьких умовах), що укладались між ПрАТ „Київмлин" та TOB „Південь", TOB „Хліб столиці", виявив пункт 2.1.5, в якому зазначено: „Продукцію переробки, яка вироблена з сировини давальницької, „Замовник" першочергово пропонує до продажу для ВАТ „Київмлин". У разі непогодження договірної ціни продажу „Замовник" реалізує продукцію іншим споживачам, але не постійним споживачам ВАТ „Київмлин", по діючим цінам. Постійними споживачами ПрАТ „Київмлин" є хлібопекарські підприємства ПАТ „Київхліб".".
Отже, встановлення ПрАТ „Київмлин" умов, зазначених у пункті 2.1.5 договору на переробку зерна на борошно (на давальницьких умовах), може призвести до обмеження доступу на ринок борошна для хлібопечення у місті Києві суб'єктів господарювання.
Таким чином, розслідуванням у справі № 104-03/09.11 було встановлено та доведено належними доказами, що впровадження вищезазначеної схеми вплинуло на ціну борошна для хлібопечення в бік її підвищення.
Наприкінці вересня 2010 року ПАТ „Київхліб" планувало зміну цін на продукцію власного виробництва, зокрема, на соціально значимі види хліба і хлібобулочні вироби. Дослідженням, яке проводило Київське МТВ АМКУ, об'єктивних причин збільшення вартості хліба виявлено не було. Враховуючи зазначене, 04.10.2010 року Адміністративною колегією Київського МТВ АМКУ були надані ПАТ „Київхліб" обов'язкові для розгляду рекомендації, щодо унеможливлення економічно необґрунтованого підвищення цін.
Враховуючи вищенаведене, Адміністративна колегія Київського МТВ АМКУ в оскаржуваному Рішенні прийшла до висновку, що дії ПрАТ „Київмлин" на ринку реалізації борошна для хлібопечення у місті Києві у період травня - серпня 2010 року є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 50 та ч. 1 ст. 6 Закону України „Про захист економічної конкуренції".
При цьому місцевим господарським судом вірно встановлено, що в оскаржуваному Рішенні зазначені докази обмеження конкуренції на ринку реалізації борошна для хлібопечення в місті Києві внаслідок дій, в т.ч. ПрАТ „Київмлин" (позивача за первісним позовом), а також іншого негативного впливу таких дій (зокрема, підвищення ціни борошна для хлібопечення в місті Києві) на стан конкуренції на визначеному органом АМКУ ринку, протягом певного періоду часу (травень - серпень 2010 року), також судом з'ясовано, що в оскаржуваному Рішенні досліджено динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення, співвідношення дій ПрАТ „Київмлин" з поведінкою інших учасників даного товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, тощо.
Крім того, в ході розгляду справи Київським МТВ АМКУ доведено безпідставність посилання позивача за первісним позовом на інші чинники, що позначилися на його поведінці (зокрема, на специфіку ринку борошна для хлібопечення міста Києва; коливання закупівельних цін на ринку зерна в 2010 року; зміну умов оплати постачальниками зерна тощо).
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що з огляду на положення чинного законодавства України Київським МТВ АМКУ в оскаржуваному Рішенні правомірно кваліфіковано дії ПрАТ „Київмлин" як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 50 та ч. 1 ст. 6 Закону України „Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дії, що призвели до обмеження конкуренції.
Ч. 1 ст. 59 Закону України „Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. При цьому стаття 59 Закону України „Про захист економічної конкуренції" не передбачає можливості одночасного визнання рішення недійсним та скасування його.
За змістом Закону України „Про захист економічної конкуренції" скасувати рішення можуть органи АМКУ у випадках передбачених ст. 58 цього закону. Недійсним рішення АМКУ може бути визнано господарським судом в позовному провадженні.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що в оскаржуваному Рішенні Київським МТВ АМКУ дотримано вимог Закону України „Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 року № 5 (в редакції Розпорядження Антимонопольного комітету від 14.02.2011 року № 84-р), у зв'язку з чим всебічно, повно і об'єктивно розглянуто обставини справи № 104-03/09.11, досліджено подані документи, належним чином проаналізувало відносини сторін.
Викладені в оскаржуваному Рішенні висновки Київського МТВ АМКУ відповідають фактичним обставинам справи № 104-03/09.11, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими. Натомість, доводи ПрАТ „Київмлин" не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду м. Києва від 02.04.2012 року по справи № 59/256.
Відповідно до Рішення від 30.09.2011 року № 83/03-П по справі № 104-03/09.11 за порушення, яке викладене в п. 1 резолютивної частини наведеного рішення, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції", на ПрАТ „Київмлин" накладено штраф у розмірі 68 000 грн.
Однак, ПрАТ „Київмлин" рішення не виконано, у зв'язку із чим Київське МТА АМКУ звернулося до господарського суду м. Києва з вимогою про стягнення суми штрафу з ПрАТ „Київмлин".
Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Ст. 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Кінцевий термін сплати відповідачем штрафу є 14.12.2011 року.
Згідно п. 8 ст. 56 цього ж Закону, протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Ч. 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Станом на день розгляду спору відповідачем не виконано рішення від 30.09.2011 року № 83/03-П та не сплачено суму штрафу, доказів зворотнього місцевому господарському суду надано не було.
Таким чином ПрАТ „Київмлин" всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" ухилився від виконання рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про стягнення суми штрафу з ПрАТ „Київмлин".
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи ПрАТ „Київмлин", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
п о с т а н о в и в:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Київмлин" на рішення господарського суду м. Києва від 02.04.2012 року по справі № 59/256 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 02.04.2012 року по справі № 59/256 залишити без змін.
3. Справу № 59/256 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано__25.05.2012 р.__
Головуючий суддя Гаврилюк О.М.
Судді Майданевич А.Г.
Мальченко А.О.