ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

______________________________________________________________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2006 р.                                                                               м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого -судді Фадєєвої Н.М.                  

суддів: Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є., Чалого С.Я.        

при секретарі - Кулеші О.А.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Бердянську Запорізької області на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 26 січня 2006 року по справі за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Бердянську Запорізької області про спонукання до виконання дій шляхом  прийняття до заліку  суми виплаченої пенсії, -          

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2005 року Управління пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області  звернулося з позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Бердянську Запорізької області про спонукання до виконання дій шляхом  прийняття до заліку  суми виплаченої пенсії.          

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що  відповідач не приймає до заліку суму пенсії  по інвалідності в результаті трудового каліцтва, отриманого в м. Ліпецьк відносно громадянина ОСОБА_1, якого визнано інвалідом ІІ групи  та просив  спонукати  відповідача  прийняти  до заліку  на

__________________________________________________________________

 Справа №-к-15665/06                                                                                                 Доповідач: Леонтович К.Г.

виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 в розмірі 741,19 грн. за періоди з 1.01.2003 р. по 31.03.2003 р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17 листопада 2005 р. позов задоволений  із застосуванням норм Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 26 січня 2006 року рішення господарського суду Запорізької області від 17 листопада 2005 р. змінене  в частині застосування норм процесуального права із застосуванням  ст.ст.199,201,207 Кодексу адміністративного  судочинства України, в решті рішення суду першої інстанції залишене без змін.

Не погоджуючись із постановою Запорізького апеляційного господарського суду Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Бердянську подало касаційну скаргу та просить  скасувати постанову апеляційного суду,  яка не відповідає вимогам матеріального права  і прийняти нове рішення, з тих підстав, що  призначення та виплата пенсій  громадянам держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав здійснюється  роботодавцем сторони , законодавство якої поширювалося  на працівника під час отримання каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я,  крім того за відсутності  у Фонді особової справи  фонд не має правових підстав  для здійснення відшкодувань  ПФУ  витрат,  пов'язаних з виплатою пенсій  по інвалідності  внаслідок нещасного випадку  на виробництві.

          Заслухавши доповідача, представника Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, який підтримав касаційну скаргу, представника УПФ який просить рішення судів залишити без змін як законні,  перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що гр-н  ОСОБА_1, працюючи  в Ліпецькому монтажному управлінні ЗАТ “Металургпрокатмонтаж” одержав трудове каліцтво, акт НОМЕР_1, в результаті чого його було визнано інвалідом ІІ групи, яке підтверджено  висновками МСЕК в  Запорізькій  області  до 28.09.2005 р.. На підставі  ст.23 Закону України  “Про пенсійне забезпечення” в  період з 1.01.2003 р. по 31.03.2003 р. позивачем виплачена пенсія  по інвалідності  ОСОБА_1 в сумі 741,19 грн.. При складанні щомісячних актів звірки  між сторонами відповідач  відмовився прийняти до заліку вказані витрати позивачем. Задовольняючи позов суди прийшли до обґрунтованих висновків, що відповідно до ст.ст.6,21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності ” №1105 від 23.09.1999 р. Фонд соціального страхування від нещасних випадків є страховиком від нещасних випадків та у разі настання страхового випадку відповідач зобов'язаний  у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, зокрема, пенсію по інвалідності від нещасного випадку. При цьому відповідно ст.ст.2,7 Закону України “Про страхові тарифи  на загальнообов'язкове  державне соціальне страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”  потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні витрати  від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України, кошти, виплачені потерпілому,  страхувальником  зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове  державне соціальне страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками інших видів страхування  і Фондом  в подальшому відбуваються відповідні розрахунки,  особи, право яких  на відшкодування шкоди раніше було встановлено  згідно із законодавством СРСР або законодавством України  про відшкодування шкоди, заподіяної  внаслідок травмування на виробництві, пов'язаних  з виконанням трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно цього Закону. Крім того, згідно ст.1 Угоди  про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав від 13.03.1992 р.  громадяни мають право на відшкодування шкоди від нещасного випадку  внаслідок  травмування на виробництві  за місцем постійного проживання тієї держави, на території якої вони проживають.

Під час розгляду справи суди першої та апеляційної інстанції з посиланням  на норми матеріального права вірно встановили фактичні обставини справи  і застосували норми матеріального та процесуального права,  дали їм належну правову оцінку та прийшли до правильного висновку про  обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального  права безпідставні і  не спростовують висновки  судів першої та  апеляційної інстанції, при прийнятті рішень судами не допущено порушення норм матеріального і процесуального  права, які б  могли призвести до  неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду підлягають залишенню без змін.

У відповідності зі ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної  інстанції  залишає  касаційну  скаргу  без задоволення,  а  судові рішення - без змін,  якщо визнає,  що суди першої  та  апеляційної  інстанцій  не  допустили  порушень   норм матеріального  і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Бердянську Запорізької області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 26 січня 2006 року залишити без змін,   рішення господарського суду Запорізької області від 17 листопада  2005 року в частині залишення його без змін  Запорізьким апеляційним господарським судом від 26 січня 2006 року залишити без змін,

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно

Суддя Вищого адміністративного

суду України                                                             К.Г.Леонтович