донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
15.05.2012 р. справа №10/5014/121/2012(14/77/2011)
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівПриходько І. В., Ломовцевої Н. В., Принцевської Н. М.,
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_4 -за довіреністю;
від відповідача:не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький склопластик»м.Сєвєродонецьк Луганської області
на рішення господарського судуЛуганської області
від05.03.2012р.
у справі№10/5014/121/2012 (14/77/2011) (суддя Мінська Т.М.)
за позовомдочірнього підприємства «Сєвєродонецьке спеціалізоване управління №19 відкритого акціонерного товариства «Промхіммонтаж»м.Сєвєродонецьк Луганської області
до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький склопластик»м.Сєвєродонецьк Луганської області
простягнення 35 859,96грн.
В С Т А Н О В И В:
Дочірнє підприємство «Сєвєродонецьке спеціалізоване управління №19 відкритого акціонерного товариства «Промхіммонтаж»(далі -позивач) звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький склопластик»(далі -відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 34 797,83грн., 3% річних за період з 16.01.2011р. по 15.04.2011р. у сумі 257,40 грн., інфляційних за період з 01.02.2011р. по 01.04.2011р. у сумі 804,73 грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 01.07.2011р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.2011р. у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. рішення господарського суду Луганської області від 01.07.2011р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.2011р. скасовано, справу № 14/77/2011 передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.
У постанові Вищий господарський суд України зазначив, що суди не дослідили акти від 03.03.2011р., від 28.03.2011р. та від 04.04.2011р., складені позивачем, лист відповідача № 407 від 14.06.2011р. і не з'ясували, чи було допущено комісію для виявлення відповідності виконаних робіт проекту до цеху №1 з виробництва синтетичних смол і сполучних склопластиків на основі скловолокна та рідких смол замовника, де виконували роботи.
Рішенням господарського суду Луганської області від 05.03.2012р. у справі №10/5014/121/2012 (14/77/2011) позовні вимоги задоволено частково та присуджено до стягнення суму основного боргу у розмірі 27 013грн., суму 3% річних у розмірі 199,82грн., ., інфляційні втрати в сумі 624,70грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 278,37грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 183,20грн. з мотивів їх обґрунтованості та доведеності. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог заявник апеляційної скарги посилається на те, що, на його думку, роботи за договором позивачем не виконані належним чином, отже обов'язок відповідача щодо оплати вартості робіт не настав.
Представник скаржника у судове засідання 15.05.2012 р. не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та судовому засіданні 15.05.2012р. вимоги скаржника не визнав, вважає оскаржуване рішення суду обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм діючого законодавства.
Враховуючи те, що явка учасників процесу у судове засідання не була визнана обов'язковою та той факт, що в матеріалах справи є всі необхідні документи для розгляду спору по суті, приймаючи до уваги встановлені ст. 102 Господарського процесуального кодексу України строки розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами без участі представника заявника апеляційної скарги.
Розглянув матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.
16.09.2010р. між сторонами укладено договір підряду № 286 (далі -Договір), згідно якого замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) зобов'язується на свій ризик своїми засобами виконати утеплення вікон в цеху № 1 з виробництва синтетичних смол і сполучних склопластиків на основі скловолокна та рідких смол замовника, здати замовнику виконані належним чином роботи згідно з узгодженою проектно-кошторисною документацією у встановлений строк, а замовник зобов'язується надати для виконання робіт об'єкти, прийняти виконані належним чином роботи та оплатити їх згідно з умовами Договору (п. 1.1 Договору).
Пунктом 9.3 Договору сторони встановили, що він набирає чинність з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.
Відповідно до п. 2.1 Договору вартість робіт за договором складає 67 013 грн. з урахуванням ПДВ з умовою здійснення передплати замовником в сумі 40 000грн. (п. 2.2 Договору).
Відповідно до п. 2.3 Договору, остаточний розрахунок за договором здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача на підставі акту (актів) здачі-приймання виконаних робіт протягом 30-ти банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, при цьому 2 примірники вказаних актів після завершення виконання робіт, передбачених договором, позивач зобов'язаний надати відповідачу для підписання (п. 3.3 Договору).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання п.2.2 Договору, відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача попередню оплату в сумі 40 030 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжними дорученнями № 1377 від 24.09.2010р. та №1335 від 23.09.2010р.
Позивач, у свою чергу, на виконання умов Договору 07.12.2010р. надав відповідачу для підписання 2 примірники актів здачі-приймання виконаних робіт за №№16/11, 1/11, 17/11 за листопад 2010р.
Отримані відповідачем акти були розглянуті та не підписані, у зв'язку з виявленням в роботі підрядника недоліків, які викладені в мотивованих відмовах, які відповідно до пункту 3.3 Договору були направлені на адресу позивача протягом 5 (п'яти) робочих днів, а саме 13.12.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
23.12.2010р. відповідачем був отриманий лист позивача за № 63/12, з пропозицією скласти комісію для виявлення недоліків зазначених в мотивованих відмовах, на що було отримано відповідь (претензію) відповідача №228.12.2010 про усунення недоліків за Договором.
10.01.2011р. відповідачем на адресу позивача надіслано лист № 13, з пропозицією скласти з 17.01.2011р. спільну комісію для виявлення відповідності виконаних робіт проекту.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Розглянув матеріали справи судова колегія приходить до висновку, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду, тому при врегулюванні спору між сторонами підлягають застосуванню положення Глави 33 Господарського кодексу України та Глави 61 Цивільного кодексу України.
Приписами ст.837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплати виконану роботу.
Частиною 5 ст. 321 Господарського кодексу України, що кореспондується приписами ст. 854 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо сторони у договорі не встановили попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Сторонами за умовами Договору (п. 2.2 Договору) передбачено сплату замовником авансового платежу на виконання робіт в розмірі 40 000 грн. договірної ціни. Як вже встановлено, відповідачем було здійснено передплату на суму 40 030грн. (платіжні доручення № 1377 від 24.09.2010р. та №1335 від 23.09.2010р.).
Згідно ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. При цьому акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до п. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що замовник зобов'язаний після підписання договору передати підряднику один екземпляр необхідної документації на виконані роботи, технічні паспорта, технічні креслення, схеми, керівництво по експлуатації (далі - технічна документація), якщо даний об'єкт передбачає такі документи. Технічна документація може бути надана підряднику на його вимогу при умовах її наявності у замовника. У випадку її відсутності у замовника, підрядник вправі, за згодою з замовником використовувати при виробництві робіт технічну документацію на аналогічне обладнання відповідно до діючих технічних умов і норм.
За твердженням відповідача ним було розроблено та передано позивачу креслення №2641- АС відповідно до п. 4.3 Договору, проте будь-яких доказів передання зазначеного креслення № 2641- АС позивачу у матеріалах справи відсутні.
Відповідно з п.п. 3.1, 3.2 Договору сторони обумовили порядок здачі -прийомки робіт, а саме: після завершення виконання робіт, передбачених Договором, відповідач зобов'язаний надати позивачу для підписання два примірника акта здачі-приймання виконаних робіт; при відсутності недоліків у наданих до здачі роботах замовник зобов'язаний на протязі п'яти робочих днів з дня отримання акту здачі-приймання виконаних робіт підписати вказаний акт і надати підряднику один екземпляр підписаного акту здачі-приймання виконаних робіт.
Пунктом 3.3 Договору передбачено, що у випадку виявлення замовником недоліків в наданих до здачі роботах він зобов'язаний на протязі п'яти робочих днів направити підряднику письмову мотивовану відмову від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт і акту виявлених недоліків, дефектів і інших зауважень з вказанням строку їх усунення.
Позивач склав та 07.12.2010 р. передав для підписання відповідачу два примірники актів приймання виконаних робіт № 16/11 за листопад 2010 р. на суму 3015,82 грн., № 1/11 за листопад 2010 р. на суму 61 765,39 грн. та № 17/11 за листопад 2010р. на суму 10 016,62 грн.
Отримані відповідачем акти були розглянуті і не підписані, у зв'язку з виявленням в роботі підрядника недоліків, які викладені в мотивованих відмовах, які відповідно до пункту 3.3 Договору були направлені на адресу позивача протягом 5 (п'яти) робочих днів, а саме 13.12.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Рішенням господарського суду Луганської області у справі № 4/158/2011 від 13.10.2011р. за участю тих саме сторін, що на час розгляду справи набуло законної сили, встановлено наступні преюдиціальні, згідно приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти: мотивовану відмову від підписання актів приймання виконаних будівельних робіт замовник направив на адресу підрядника тільки 17.12.2010р., тобто з порушенням п'ятиденного строку для пред'явлення (направлення) такої відмови.
Отже, у обов'язок оплати за умовами Договору виник у відповідача до 15.01.2011 р.
Колегією суддів також досліджені акти від 03.03.2011р., від 28.03.2011р. та від 04.04.2011р., які складені позивачем, лист відповідача № 407 від 14.06.2011р. та не встановлено недодержання будь-якою із сторін умов Договором або діючого законодавства щодо порядку прийомки робіт за Договором.
Відповідно до ч.1 ст.613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що передбачені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відсутність рахунку не звільняє відповідача від обв'язку з оплати виконаних робіт, оскільки вартість робіт визначена сторонами в акті №1 за липень 2009р., а строк оплати встановлений в пункті 3.3 Договору (не пізніше 5-ти банківських днів із дня підписання сторонами двостороннього акту прийому-здачі виконаних робіт).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідачем пропущено п'ятиденний строк для пред'явлення мотивованої відмови від підписання актів приймання виконаних будівельних робіт і актів виявлення недоліків, дефектів, відповідно до умов п. 3.3 Договору, а також мотиви відмови відповідача від підписання акта правомірно визнані місцевим господарським судом необґрунтованими.
Отже, у відповідача виникло зобов'язання з оплати виконаних робіт до 15.01.2011р.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо доведеності факту неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором, а відтак вимоги про стягнення вартості підрядних робіт правомірно задоволені судом першої інстанції на суму 27 013 грн., яка є вартістю неоплаченої суми, що визначена Договором з урахуванням попередньої оплати в розмірі 40 030 грн.
За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з вірного розрахунку позовні вимоги в частині стягнення інфляційних (лютий-березень 2011 р.) в сумі 624,70 грн. та 3% річних (з 16.01.2011 р. по 15.04.2011 р.) у розмірі 199,82грн. обґрунтовані та правомірно задоволені судом першої інстанції з нарахуванням на суму стягнутого основного боргу.
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
З огляду на вказане, судовою колегією не приймаються до уваги заперечення апелянта, оскільки вони необґрунтовані та не спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2012р. у справі №10/5014/121/2012 (14/77/2011) ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький склопластик»м.Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2012р. у справі №10/5014/121/2012 (14/77/2011) залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2012р. у справі №10/5014/121/2012 (14/77/2011) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам у справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий суддя І. В. Приходько
Судді Н. В. Ломовцева
Н. М. Принцевська
Надруковано: 5 прим.
1-позивачу
2-відповідачу
3-у справу
4-ГС
5-ДАГС