ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" травня 2012 р.Справа № 19/17-5085-2011
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лисенко В.А.
Суддів: Андрєєвої Е.І., Філінюка І.Г.
(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду № 286 від 20.04.2012р.)
При секретарі: Подуст Л.В.
За участю представників сторін:
Від Приватного підприємства „Унікон" -ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 13.03.2012р.
Від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради -ОСОБА_2, за довіреністю № 01-13/7720 від 22.11.2011р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Унікон"
на рішення господарського суду Одеської області від 04.04.2012р.
по справі №19/17-5085-2011
за позовом Приватного підприємства "Унікон"
до Департамента комунальної власності Одеської міської ради
про зобов'язання укласти договір
Відповідно до ст.ст. 44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2011р. ПП "Унікон" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, в якій просить суд зобов'язати Департамент комунальної власності Одеської міської ради укласти з ПП "Унікон" договір оренди нежитлового приміщення, загальною площею 41,2 кв.м., яке розташоване за адресою м. Одеса, вул. Куйбишевська 23/25.
Після уточнення позовної заяви від 06.02.2012р просить визнати договір оренди нежитлового приміщення №48/52 укладеним та зобов'язати Департамент комунальної власності Одеської міської ради оформити договір оренди нежитлового приміщення розташованого за адресою м. Одеса, вул. Куйбишевська 23/25 першого поверху, загальною площею 41,2 кв.м. належним чином згідно норм діючого законодавства України. (а.с.39).
Рішенням господарського суду Одеської області від 04.04.2012р. (суддя Щавинська Ю.М.) у задоволенні позову відмовлено .
Приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що договір оренди № 48/52 від 12.03.2002р. після закінчення терміну дії був продовжений згідно до вимог ст. 764 ЦК України та ст. 17 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна" та припинив свою дію з 29.01.2009р. у зв'язку з відмовою орендодавця від договору на підставі ст. 782 ЦК України. Тому немає правових підстав для задоволення позову.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, ПП "Унікон" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати і постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПП "Унікон" у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
В обґрунтування своїх вимог скаржник наполягає на тому, що всупереч нормі ст. 118 закону України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік", яка вимагає обов'язковий перегляд укладених до 01.01.2007 року договорів оренди, висновок суду про автоматичну пролонгацію договору суперечить діючому законодавству. Внаслідок цього, на думку сторони, помилковим є висновок суду про припинення договору оренди № 48/52 від 12.03.2002р. 29.01.2009р. Сторона вважає, що договір оренди закінчив свою дію 12.03.2007 року, а після цього повинен бути нотаріально посвідченим. Оскільки сторони за договором виявили своє бажання продовжувати договірні відносини, а оформлення належним чином договору не відбулось, орендар не має можливості в повному обсязі користуватися своїм правом орендаря. Більш детальніше доводи зазначені у скарзі.
Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова ко легія вважає, що апеляційна скарга ПП "Унікон" не підлягає задоволенню з наступних під став.
Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2002р. між Приморською районною адміністрацією (орендодавець) та ПП "Унікон" (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №48/52, відповідно до п.п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса, віл Куйбишевська 23/25, загальною площею 41,2 кв.м., з метою використання наданого приміщення під магазин, строком на один рік.
До даного договору була укладена додаткова угода від 27.06.2002р. згідно з якої строк дії договору був збільшений до попередження про реконструкцію будинку, але не більш як на 5 років, тобто до 12.03.2007р.
Відповідно до рішення Одеської міської ради від 27.06.2006р. № 56-V „Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси", функції орендодавця нежитлових приміщень покладені на Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.
Згідно з рішенням Одеської міської ради від 31.01.2011р. № 273-VI „Про затвердження виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради" було змінено найменування Представництва на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.
Після закінчення строку дії договору орендар продовжував користуватися приміщенням та сплачувати орендну плату, що приймалася відповідачем.
Таким чином договір оренди № 48/52 від 12.03.2002р. був автоматично продовжений згідно зі ст. ч.4 ст. 284 ГК та 764 ЦК України.
Повідомленням № 01-15/56 від 26.01.2009р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради відмовився від договору оренди та пропонував здійснити фактичну передачу нежитлового приміщення, у зв'язку з тим, що орендар не виконує умови договору оренди щодо сплати орендних платежів.
Судова колегія, погоджується висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову у зв'язку з таким.
Предметом договору у даній справі є визнання договору укладеним та зобов'язання відповідача оформити його належним чином згідно умов чинного законодавства.
Позивачем, на думку колегії, заявлені вимоги, що є взаємовиключними. Визнання договору укладеним у судовому порядку не передбачає подальшого його оформлення.
Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. У матеріалах справи відсутні докази досягнення згоди у належній формі щодо усіх істотних умов договору оренди, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у позові у частині визнання договору укладеним.
Вимога про оформлення договору належним чином згідно умов чинного законодавства не є належним способом захисту порушеного права, оскільки є неконкретною вимогою. Позивач не зазначив, яким чином відповідач порушив його права і які дії судом повинно застосовувати до відповідача для відновлення порушеного права.
Загальний порядок укладення договорів регламентований главою 53 Цивільного кодексу України та 181 Господарського кодексу України.
Зміст цих норм передбачає наявність пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) іншої стороною.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав проект нового договору іншій стороні, яка, внаслідок ухилення від нотаріального посвідчення договору, порушувала б його права. За таких обставин висновок суду першої інстанції про відмову у позові у даній частині також є правильним.
Доводи апеляційної скарги, що строк договору оренди № 48/52 від 12.03.2002р. закінчився ще 12.03.2007р. та є нікчемним на теперішній час, як нотаріально не посвідчений, не приймаються до уваги у зв'язку з наступним.
Згідно з пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України до договорів, що були укладені до 1 січня 2004р. і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення. Дана норма не стосується моменту укладення договору.
Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України в редакції, діючої з 01 січня 2004 року, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. За таких обставин висновок суду про автоматичну пролонгацію договору після закінчення строку його дії, яка не потрібує нотаріального посвідчення, цілком відповідає нормам діючого цивільного законодавства.
Доводи апеляційної скарги відносно порушень судом вимог статті 118 Закону України " Про державний бюджет на 2007 рік" не приймаються судовою колегією до уваги, тому що обов'язковий перегляд договорів оренди, укладених до 01 січня 2007 року, стосується ставок орендної плати. Невиконання орендодавцем вимог діючого законодавства не призводить до автоматичного припинення діючого договору.
Оскільки судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи, ним дана правильна юридична оцінка із застосуванням належних норм матеріального та процесуального права, оскаржуване рішення не підлягає зміні чи скасуванню.
Апеляційна скарга у зв'язку з таким залишається без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 п.1, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Унікон" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 04.04.2012р. у справі № 19/17-5085-2011 - залишити без змін.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Суддя Е.І. Андрєєва
Суддя І.Г. Філінюк
Повний текст постанови підписано 24.05.2012р.