РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0191/516/2012Головуючий суду першої інстанції:Бистрякова Д.С.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Іщенко В. І.
РІШЕННЯ
"22" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіІщенка В.І.,
СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П.,
При секретаріКувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 02 лютого 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
29 вересня 2011 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 і, уточнивши позовні вимоги, просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 26 березня 2007 року, яка складається з заборгованості по кредиту у розмірі 6085,39 доларів США, відсотках у розмірі 1020,77 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 229,04 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 344,39 доларів США, а всього 7679,59 доларів США, судовий збір у розмірі 612 грн. 14 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за кредитним договором ОСОБА_6 отримав грошові кошти в розмірі 16497,69 доларів США на термін до 26 березня 2014 року. Банком зобов'язання по наданню кредиту були виконані у повному обсязі, проте відповідач свої зобов'язання виконував неналежно порушуючи умови кредитного договору, не виконував графік погашення отриманого кредиту та не сплачував відсотки за користування кредитом, чим порушив умови кредитного договору та положення статей 509, 526, 1054 ЦК України.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 02 лютого 2012 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором у сумі 61357 грн. 62 коп., судові витрати у сумі 732 грн. 14 коп., а всього - 62089 грн. 76 коп.
ОСОБА_6 не погодився з рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить врахувати, що ставка по кредиту є фіксованою і згідно до ст.1056 ЦК України встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку і просить суд вважати збільшення з 01 січня 2008 року процента по кредиту з 12% до 14,4% і збільшення процента по кредиту з 18.02.2007 року до 25%, а з 01 листопада 2008 року до 29,8% незаконним.
Апелянт вказує, що суд не врахував, що за договором застави рухомого майна забезпечується заставою виконання зобов'язань заставодержателя за кредитним договором по поверненню кредиту, наданого у вигляді не поновлювальної (фіксованої) суми 11687,82 доларів США строком з 26 березня 2007 року по 26 березня 2014 року. Просить скасувати штрафні санкції з 16 жовтня 2009 року, оскільки в цей день він добровільно передав працівникам банку заставний автомобіль вартістю 11687,82 доларів США та видав генеральну довіреність на право розпорядження ним і вважає, що достроково виконав зобов'язання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи позов ПАТ Комерційний банк «Приватбанк», суд виходив з того, що на час розгляду справи зобов'язання за кредитним договором від 26 березня 2007 року не виконані у повному обсязі і після продажу заставного майна, автомобіля DAEWOO FSO LANOS TF 48Y за 6933,06 доларів США, що складає 54959,74 грн., заборгованість за кредитним договором склала 61357 грн. 62 коп., яка підлягає стягненню.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку
апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень.
Відповідно до кредитного договору №SIF0AU00440030 від 26 березня 2007 року, укладеному між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_6, останній отримав кредит у сумі 11687,82 доларів США на строк з 26 березня 2007 року до 26 березня 2014 року для придбання автомобіля зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% річних.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком і ОСОБА_6 було укладено договір застави рухомого майна №SIF0AU00440030, за умовами якого ОСОБА_6 передав в заставу банку автомобіль DAEWOO FSO LANOS TF 48Y.
16 жовтня 2009 року ОСОБА_6 передав банку вказаний автомобіль та видав довіреність на його реалізацію у зв'язку з невиконанням кредитного договору.
Автомобіль було реалізовано за 6933,06 доларів США та частково погашено заборгованість по кредиту у розмірі 4239,90 доларів США, відсотків у розмірі 1927,53 доларів США, комісії у розмірі 196,32 доларів США, пені у розмірі 569,31 доларів США, що підтверджено меморіальними валютними ордерами, належно завірені копії яких містяться у матеріалах справи.
Доводи апеляційної скарги про неправомірне підвищення процентної ставка по кредиту з 12% з 01 січня 2008 року не ґрунтуються на нормах цивільного законодавства.
У зв'язку з прийняттям Закону України від 12 грудня 2008 р. № 661-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку", який набрав чинності з 10 січня 2009 року передбачено, що встановлений кредитним договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку з 10 січня 2009 року є нікчемною.
Виходячи із закріпленого Конституцією України принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58), всі рішення банка у будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку лише з 10 січня 2009 року є неправомірними (рішення Конституційного суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).
З вказаної вище норми закону та рішення Конституційного суду України вбачається, що банк міг змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку до 10 січня 2009 року.
З наданого банком апеляційному суду розрахунку, у якому процентна ставка по кредиту становить 12% річних вбачається, що на 15.07.2011 року заборгованість по кредиту становить 5740,78 доларів США, відсоткам - 815,19 доларів США, з комісії - 229,04 доларів США, з пені - 275,61 доларів США, і загальна заборгованість становить 7060,62 доларів США, яка підлягає стягненню з відповідача.
На день розгляду справи курс одного долара США становить 7,9915 грн. і стягненню підлягає 56424 грн. 94 коп. (7060,62 долара США х 7,9915 грн.).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд має право змінити рішення.
Суд повно та всебічно з'ясував обставини у справі, однак дав неналежну правову оцінку доказам і ухвалив рішення без дотримання вимог Закону України від 12 грудня 2008 р. № 661-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку" і не звернув увагу на безпідставне збільшення банком процентної ставки з 10 січня 2009 року.
Доводи апелянта про дострокове виконання зобов'язання 16 жовтня 2009 року у зв'язку з добровільною передачею працівникам банку заставного автомобіля та генеральної довіреності на право розпорядження ним, є неспроможними, оскільки, після продажу заставного майна і внесення грошових коштів на рахунок банку кредитні зобов'язання не були задоволені в повному обсязі і банк правомірно продовжував нарахування, так як зобов'язання вважається виконаним при сплаті всієї суми боргу, якщо інше не передбачено договором.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому в іншій частині скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду не підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 303, 307, 309, 313, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 02 лютого 2012 року задовольнити частково.
Змінити рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 02 лютого 2012 року.
Зменшити розмір стягнення з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором і стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 56424 (п'ятдесят шість тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 94 коп.
В іншій частині рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 02 лютого 2012 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: В.І. Іщенко Т.С. Авраміді А.П. Приходченко