Справа № 2\0124\1235\2012
0124\2971\2012
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 квітня 2012 року Ялтинський міський суд АР Крим
у складі: головуючого судді - Прищепа О.І., при секретарі - Кирилової К.Ю.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою заступникам прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим, Республіканського комітету із земельних ресурсів АР Крим до ОСОБА_2, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, суд -
В С Т А Н О В И В:
Прокурора міста Ялти звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим, Республіканського комітету із земельних ресурсів АР Крим до ОСОБА_2, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та просить суд:
- зобов?язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0.0070 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення двоповерхового будинку з каменя ракушняк, за власний рахунок та повернути її у відання Ради Міністрів АР Крим.
- стягнути з ОСОБА_2 на користь республіканського бюджету шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки орієнтовною площею 0.0070 га розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 300.95 гривень на код бюджету класифікації до доходам 21080600 «суми стягнення х винних осіб за шкоду заподіяну державі, підприємствам, установам, організаціям».
Вимоги мотивовані тим, що в ході проведення прокуратурою м. Ялти перевірки встановлено, що у відповідача відсутні будь-які правовстановлюючі документи на землю, та рішення органом виконавчої влади про вилучення (надання) земельної ділянки не приймалось.
Крім того, відповідно до інформації Управління Держкомзему у м.Ялтав спірна земельна ділянка перебуває у межах селище Охотніче (плато Ай-Петрі). Рішенням ВР АР Крим №670-3\03 від 17 вересня 2003 року затверджено проект встановлено меж населеного пункту селище Охотніче, однак рішенням ВР АР Крим № 911-5\08 від 18 червня 2008 року зазначене рішення скасовано. Таким чином, спірна земельна ділянка перебуває у віданні РМ АР Крим.
Відповідно до розрахунку, здійсненого Управлінням Держкомзему АР Крим у м.Ялта, розмір шкоди, заподіяної державі самовільним зайняттям ОСОБА_2 земельною ділянкою площею 0.0070 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 складає 300.95 гривень.
Позивач у судове засідання не з?явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представники Ради Міністрів АР Крим та Республіканського комітету із земельних ресурсів АР Крим у судове засідання не з?явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, причин неявки суду не надали.
Представник Ради Міністрів АР Крим надав суду письмові пояснення які долучено до матеріалів справи. (а.с.21).
Відповідач у судове засідання не з?явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причин неявки суду не надав.
Відповідно до вимог ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
При вказаних обставинах у суду не має перешкод щодо розгляду справи відповідно до приписів ч.4 ст.224, ч.2 ст.197 ЦПК України, по наявним матеріалам справи.
Розглянувши матеріали дійсною цивільної справи, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог п.6 ч.2 ст.20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор чи його заступник вправі звертатись до суду із заявою про захист прав та законних інтересів громадян, держави, а також підприємств ті інших юридичних осіб.
У відповідності до ст.45 ЦПК України у випадках, встановлених законом, прокурор може звертатися до суду з заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.
У відповідності до ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України суд здійснює цивільне судочинство на засадах змагальності сторін, не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів осіб, які беруть участь у справі.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства бн від 26 лютого 2011 року встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1, розташовані земельні ділянки , які самовільно зайняти (використовуються без правовстановлюючих документів) та на яких збудовані одинадцять кафе та три недобудови з каменя-ракушняка. (а.с. 4-5);
На підставі вказаного акту перевірки 10 березня 20011 року було складено протокол №0000247 і припис№000603 та 18 березня 20111 року постанову №0000247 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за те, що він порушив ст.ст.125, 126 ЗК України та 26 лютого 2011 року в 11.30 годин встановлено факт самовільного зайняття та використання земельної ділянки ОСОБА_2 шляхом будівництва 2-х поверхового будинку-споруди площею 0.0070 га за адресою: АДРЕСА_1, на суму 300.95 гривень, чим скоїв правопорушення, передбачене ст.53-1 КУпАП. (а.с.6-9);
Відповідач будь-яких доказів оскарження та скасування у встановленому законом порядку даної постанови суду не надав.
Відповідно до ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається та реалізується громадянами виключно у відповідності до закону. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до вимог ст.78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками, яке набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Відповідно до вимог ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безкоштовної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, раніше наданих їм в користування і по іншим підставам.
Відповідно до вимог ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до вимог ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до вимог ч.1-3 ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:
а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;
б) свідоцтвом про право на спадщину.
Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Відповідно до вимог ст.1 ЗУ «Про державний контроль за використання та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до вимог ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю та власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Відповідно до вимог ч.1 ст.374 ЦК України, суб'єктами права власності на землю (земельна ділянка) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Поняття "Розпорядження майном" є складова частина змісту права власності та означає право власника визначати юридичну долю майна: продавати, дарувати, здавати в оренду, віддавати в заставу і тому подібне.
Відповідно до вимог ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на майно, яке воно здійснює відповідно до закону по своїй волі, незалежно від волі інших осіб.
Зі змісту ч.2 ст.318 та ч.3 ст.319 ЦК України слідує, що всі суб'єкти права власності рівні перед законом і всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до вимог рішення господарського суду АР Крим від 29 серпня 2011 року по господарській справі за позовом заступника прокурора м.Ялта до ФОП ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди в розмірі 300.95 гривень встановлено, що відповідно до інформації Управління Держкомзему у м.Ялта в спірна земельна ділянка перебуває у межах селище Охотніче (плато Ай-Петрі). Рішенням ВР АР Крим №670-3\03 від 17 вересня 2003 року затверджено проект встановлено меж населеного пункту селище Охотніче, однак рішенням ВР АР Крим № 911-5\08 від 18 червня 2008 року зазначене рішення скасовано, таким чином, спірна земельна ділянка перебуває у віданні РМ АР Крим.
Таким чином, відповідно до вимог ч.3 ст.60 ЦПК України, представник прокурора звільнений щодо доказування вказаної обставини.
Аналізуючи вказані норми діючого законодавства України слід дійти висновку про те, фізична, або юридична має право користуватися земельної ділянко тільки на підставі документів про які вказано в ст.125-126 ЗК України, наявність яки є обов?язковою.
Відповідно до вимог ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до вимог ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та способами захисту цивільних прав та інтересів може бути зупинення дії, яке порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування шкоди та інші способи відшкодування майнової шкоди.
При таких обставинах позовні вимоги позивача засновані на законі та підлягають судовому захисти, отже відповідач ОСОБА_2, якій будь-яких правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянки не має, та не отримував, повинен звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0.0070 розташовану за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення двоповерхового будинку з каменя ракушняк. За власний рахунок та повернути земельну ділянку РМ АР Крим у придатному (первинному) стані для використання.
Відповідно до вимог ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» зі змінами та доповненнями з відповідача на користь держави необхідно стягнути заподіяну шкоду у сумі 300.95 копійок
Також з відповідача підлягає стягненню на користь держави судові витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 гривень і судовий збір на користь держави у сумі 17 та 51 гривня, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору при подачі позову.
Відповідно до ст. 217 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може встановити порядок його виконання, про що зазначає в рішенні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.14, 55 Конституції України, ст.ст.11, 15, 16, 316, 318, 319, 374, 376 ЦК України, ЗУ «Про державний контроль за використання та охороною земель», ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст.78, 81, 116, 125, 126, 152, 212 ЗК України, ст. ст. 3, 10, 11, 57 - 61, 79, 88, 208 - 215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги заступника прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим, Республіканського комітету із земельних ресурсів АР Крим до ОСОБА_2, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0.0070 га за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення будівлі існуючого двоповерхового будинку з каменя ракушняк та повернути її у відання Ради Міністрів АР Крим.
У разі невиконання рішення суду ОСОБА_2 протягом строку, наданого на добровільне виконання рішення суду, примусово знести самовільно зведену двоповерхову будівлю з каменя ракушняк, розташовану на земельній ділянці площею 0.0070 га за адресою: АДРЕСА_1,з подальшим стягненням витрат на знесення з ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за інформаційне - технічне забезпеченню справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень і судовий збір в сумі 51 (п'ятдесят одна) гривня та 17 (сімнадцять) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, відповідно до вимог ст.ст.230-232 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді АР Крим через Ялтинський міський суд згідно зі ст.ст. 291, 294 ЦПК України.
СУДДЯ