Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" травня 2008 р. Справа № 21/552-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В., Барбашова С.В.,
при секретарі Соколовій Ю.І.
за участю представників сторін:
позивача - Худокормової С.В. (дов. б/н від 08.01.2008 р.)
відповідача - Деревянченка П.І. (директор)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техцентр" (м. Харків) (вх. № 1086 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 17.04.08 р. по справі № 21/552-07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техцентр" (м. Харків)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" (м. Харків)
про стягнення 311 058,07 грн., -
встановила:
У грудні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Техцентр" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" про стягнення 265632,50 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 15 837,79 грн. пені, 29 587,78 грн. 3 % річних, які виникли у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу № 01/12/03 від 02.12.2003 р., та судових витрат по справі.
В процесі розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог до 131502,50 грн., посилаючись на часткову оплату за договором № 01/12/03 від 02.12.2003 р.
Рішенням господарського суду Харківської області від 17 квітня 2008 року по справі № 21/552-07 (суддя Пелипенко Н.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 17.04.2008 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Техцентр" в повному обсязі. На думку заявника апеляційної скарги, оскаржуване рішення є незаконним, прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представника ТОВ "Техцентр" Худокормову С.В., яка підтримала апеляційну скаргу, представника ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" Деревянченка П.І., який просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за якими встановив, що 2 грудня 2003 року між ТОВ "Техцентр" (продавець) та ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 01/12/03, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар (сардинеллу свіжоморожену), а останній –прийняти та оплатити його на умовах даного договору.
Пунктом 3.2. спірного договору сторони передбачили, що датою поставки товару вважається дата підписання покупцем накладної на товар.
Згідно з пунктом 5.1. зазначеного договору за поставлений товар покупець розраховується 100 % в безготівковому або готівковому порядку протягом 10-ти банківських днів згідно виставлених рахунків.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він здійснив поставку товару (сардинелли) по видатковій накладній № 4/2 від 02.03.2004 р. на суму 263 002,50 грн. Відповідач товар отримав, однак оплатив лише частково в сумі 131 500,00 грн. (а. с. 64).
У відповідності до пункту 5.1. договору № 01/12/03 від 02.12.2003 р. позивачем був пред'явлений рахунок-фактура на оплату в день поставки товару - 02.03.2004 р. на суму 263 002,50 грн., про що зазначено у вимозі на оплату (а. с. 36).
У зв’язку з тим, що покупець за умовами спірного договору не оплатив товар повністю протягом 10-ти банківських днів, згідно виставленого рахунку-фактури, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх порушених прав.
Слід зазначити, що відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач дізнався про порушення свого права у березні 2004 року, з того моменту, коли не отримав від відповідача на протязі 10-ти банківських днів оплату по виставленому рахунку-фактурі від 02.03.2004 р.
Позивач, незважаючи на те, що право на позов виникло у нього з березня 2004 року, звернувся до суду з позовом 20.12.2007 р., тобто після встановленого статтею 257 ЦК України, загального строку для захисту порушеного права. Клопотань про поновлення строку і обґрунтувань неможливості подання позову у встановлений строк, позивачем до господарського суду надано не було.
Відповідно до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як свідчать матеріали справи, відповідач у відзиві на позовну заяву від 15.04.2008 р. заявив про сплив строку позовної давності.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки позивач не звернувся до суду з вимогою про захист своїх порушених прав у встановлений законом строк, та не надав суду клопотань щодо відновлення вищезазначеного строку, є підстави для відмови у позові ТОВ "Техцентр" про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 131 502,50 грн.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
На думку колегії суддів, рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Техцентр" позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 17 квітня 2008 року по справі № 21/552-07 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техцентр" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 17 квітня 2008 року по справі № 21/552-07 залишити без змін.
Головуючий суддя Демченко В.О.
Судді Такмаков Ю.В.
Барбашова С.В.