Судове рішення #2290268
4/41/08

 

          ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"05" червня 2008 р.

Справа № 4/41/08

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко,

суддів Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук

при секретарі судового засідання: О.О. Соломахіній

за участю представників сторін:

від позивача –Грищенко О.М.

від відповідача –Цвеліков С.В., Кравцов С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Тридента Агро" м. Київ

на рішення господарського суду Миколаївської області від "2" квітня 2008р.

у справі № 4/41/08

за позовом ТОВ "Тридента Агро"

до Закритого акціонерного сільськогосподарського товариства ''Зоря Інгулу''

про стягнення грошових коштів


ВСТАНОВИВ:


                    ТОВ ''Тридента Агро'' 20.02.2008р. звернулось з позовом про стягнення із Закритого акціонерного сільськогосподарського товариства ''Зоря Інгулу'' 507848.55грн. - основного боргу, 10852.66грн. - пені, 1624.35грн. - 3% річних, 10664.82грн. - інфляційних, 35549.40грн. - штрафу, 27000.00грн. - збитків. Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання договору купівлі —продажу № 10-03-2007 М від 21.03.2007р., укладеному між сторонами, позивач, поставив відповідачу засоби захисту рослин на загальну суму 884720.70грн., оплату яких останній повинен був здійснити до 31.12.2007р. Однак, відповідач розрахувався частково, сплативши лише 376872.15грн. Залишок боргу на день звернення з позовом склав 507848.55грн. На підставі п.8.2., 8.4. договору, ч.4 ст.231 Господарського кодексу України, Закону України ''Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань'', ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував пеню, інфляційні, 3% річних, штраф, а також просив згідно ст. 224, 225 Господарського кодексу України стягнути збитки за надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт (а.с. 2-6).

                    У відзиві на позов відповідач визнав суму основного боргу у розмірі 160000.00грн., пославшись на перерахування коштів в загальній сумі 724720.70грн., в іншій частині позову просив відмовити, у зв'язку з тим, що прострочення зобов'язання відбулося не з його вини, а внаслідок форс-мажорних обставин, про які позивач був повідомлений листом від 14.12.2007р., зазначені обставини підтверджені висновком ТПП України від 22.02.2008р. № 458/05-4. Одночасно відповідач просив надати відстрочку виконання рішення до 01.09.2008р. (а.с. 64-65).

                    25.03.2008р. ТОВ ''Тридента Агро'' подана заява про уточнення позовних вимог, в якій останній просив стягнути: 160000.00грн. - основного боргу; 14076.98грн. - пені; 2396.11грн. - 3% річних; 19047.61грн. - інфляційних; 11200.00грн. - штрафу у розмірі 7% від вартості неоплаченого товару та 27000.00грн. - збитків (а.с. 74-79).          

                    Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.04.2008р. (суддя Смородінова О.Г.), яке оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 07.04.2008р., позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 160000.00грн. основного боргу та надана відстрочка виконання рішення до 01.09.2008р. В іншій частині позову відмовлено.

                    Не погодившись із рішенням суду, позивач 16.04.2008р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду в частині відмови у позові дійсним матеріалам справи та чинному законодавству, а також просив відмовити у задоволені заяви про надання відстрочки виконання рішення.

                    Письмові заперечення на апеляційну скаргу від відповідача не надійшли.

                    Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

                    21.03.2007р. між ТОВ ''Тридента Агро'' (продавець) та ЗАСТ ''Зоря Інгулу'' (покупець) укладено договір № 10-03-2007М купівлі-продажу засобів захисту рослин, за умовами якого продавець зобов'язався поставити товар покупцю, а останній оплатити його в строк до 31.12.2007р. (а.с. 16).

                    В період з квітня 2007р. по вересень 2007р. ТОВ ''Тридента Агро'' поставило ЗАСТ ''Зоря Інгулу'' засоби захисту рослин на загальну суму 884720.70грн., що підтверджено видатковими накладними та довіреностями на отримання ТМЦ, перелік яких наведений у позовній заяві (а.с. 24-53).

                    Відповідач здійснив розрахунки за поставлений товар в загальній сумі 724720.70грн., у т.ч. за період серпень-грудень 2007р. було перераховано 276872.15грн., в січні-лютому 2008р. - 447848.55грн., що підтверджено виписками банку та відповідними платіжними дорученнями (а.с. 85-118, 125-129). Решта боргу склала 160000.00грн. (884720.70-724720.70), яка обґрунтовано стягнена з відповідача, згідно ст. 526 ЦК України.

                    Саме не цю суму боргу позивач нарахував відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства пеню в сумі 14076.98грн., 3% річних в сумі 239611грн., інфляційні в сумі 19047.61грн., штраф в сумі 11200.00грн., а також просив відшкодувати збитки у розмірі 27000.00грн. Зазначена сума була перерахована позивачем товариству ''Незалежна юридична компанія'' платіжним дорученням № 4910 від 8.02.2008р. згідно договору № 34/02/08 від 7.02.2008р. за надання юридичних послуг щодо стягнення з відповідача боргу за договором № 10-03-2007М від 21.03.2007р. (а.с. 54-60, 74-83).

                    Не заперечуючи проти наявності основного боргу в сумі 160000.00грн., відповідач не визнав вимоги щодо стягнення штрафних санкцій та збитків, посилаючись на те, що прострочення зобов'язань відбулось не з його вини, а внаслідок форс-мажорних обставин (посуха), про наявність яких відповідач повідомив позивача листом від 14.12.2007р. за вих. № 224/1-10, запропонувавши графік погашення зобов'язань. Факт настання форс-мажорних обставин (непереборної сили) підтверджений висновком Торгово-промислової палати України від 22.02.2008р. № 458/05-4 (а.с. 67-68).

                    Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

                    Пунктом 1 частини 1 ст. 263 ЦК України непереборна сила визначена як надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

                    Із висновку ТПП України від 22.02.2008р. № 458/05-4 вбачається, що внаслідок стихійного лиха (посухи) 2007 року на площах ЗАСТ ''Зоря Інгулу'' був пошкоджений і частково загинув врожай фруктів. ТПП України підтверджено, що вищевказані несприятливі погодні умови є форс-мажорними обставинами (а.с. 67).

                    Тобто, матеріалами справи підтверджено, що саме форс-мажорні обставини спричинили невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань і це є підставою для звільнення останнього від відповідальності, згідно ч. 1 ст.  617 ЦК України.

                    Посилання скаржника на те, що ЗАСТ ''Зоря Інгулу'' не дотримано договірного принципу негайності належного повідомлення ТОВ ''Тридента Агро'' про настання форс-мажорних обставин (п.7.2. договору) не приймається колегією до уваги, оскільки таке твердження не впливає на сам факт існування  

форс-мажорних обставин, які є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов'язання, яке сталося внаслідок цих обставин. Тим більш, що відповідач повідомив позивача про настання  форс-мажорних обставин ще до отримання висновку ТПП України.

                    Надаючи відстрочку виконання рішення суд першої інстанції врахував слідуюче.

                    ЗАСТ ''Зоря Інгулу'' є підприємством, основною діяльністю якого є вирощування фруктів, збір врожаю носить сезоний характер, що обумовлює особливий характер цієї діяльності. Вимоги позивача стосуються виключно стягнення грошових коштів. Відповідно до Закону України ''Про виконавче провадження'' у разі відсутності у боржника коштів стягнення звертається на інше майно боржника. Все рухоме та нерухоме майно ЗАСТ ''Зоря Інгулу'' знаходиться в заставі (а.с. 164), тобто звернути стягнення на майно відповідача буде неможливо, а тому єдиним джерелом задоволення вимог позивача мають бути грошові кошті, які отримає відповідач від продажу вирощених ним фруктів влітку 2008р.

                    У судовому засіданні апеляційної інстанції голова правління ЗАСТ ''Зоря Інгулу'' пояснив, що розрахуватися з позивачем підприємство може тільки коштами отриманими від реалізації врожаю фруктів, так як банки відмовляються від надання кредитів на виробничі потреби, у даний час вже розпочався збір врожаю фруктів і після його закінчення, але не пізніше 1.09.2008р. заборгованість буде погашена.

                    Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

                    Аналізуючи наведене судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно надана відстрочка виконання рішення до 1.09.2008р.

                    З урахуванням викладеного, підстави для скасування судового рішення відсутні.

                    Звертаючись з апеляційною скаргою позивач сплатив держмито в сумі 2970.00грн., оскаржуючи судове рішення в частині відмови у задоволені позову на суму 73720.грн. (14076.98грн.-пеня; 2396.11грн.-3% річних; 19047.61грн.-інфляційні; 11200.00грн.-штраф; 27000.00грн.- збитки). Відповідно до підпунктів ''а'', ''г'' пункту 2 статті 3 Декрету Кабінета Міністрів України ''Про держмито'' від 21.10.93р. № 7-93 (із змінами) державне мито підлягало сплаті у розмірі 368.60грн., тобто скаржником державне мито внесено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, а тому зайво сплачене держмито в сумі 2601.40грн. (2970.00-368.60) підлягає поверненню на підставі п. 1 ст. 8 означеного Декрету.


Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:


                    Рішення господарського суду Миколаївської області від 2.04.2008р. у справі № 4/41/08 залишити без змін, а апеляційну скаргу —без задоволення.

                    Видати ТОВ ''Тридента Агро'' довідку на повернення із Держбюджету України зайво сплаченого держмита в сумі 2601.40грн. за платіжним дорученням № 5979 від 16.04.2008р.


                    Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.


          Головуючий суддя                                                            В.Б. Туренко


          Суддя                                                                                Л.І. Бандура


          Суддя                                                                                Л.В. Поліщук

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація