Справа №1-262/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Дашутін

Номер провадження 11/1890/305/12 Суддя-доповідач - Крамаренко

Категорія - 20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Крамаренка В. І.,

суддів - Борсая В. М., Матуса В. В.,

з участю прокурора - Думал С.М.,

засуджених: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями засуджених: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на вирок Сумського районного суду Сумської області від «2» грудня 2011р.

яким ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, уроженець с.Рудак, С-Будського району, Сумської області, мешканець АДРЕСА_1, раніше судимого:

1. 23.04.1999 року за ст. 2296 ч.1 КК до 1 року позбавлення волі;

2. 16.09.2009 року за ст. 140 ч.2 КК України з застосуванням ст. 42 ч.3 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

3. 20.03.2001 року за ст. 140 ч.2 КК з застосуванням ст. 45 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, умовно та штрафом в сумі 680 гривень;

4. 6.08.2004 року за ст. 115 ч.1 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі;

5. 1.08.205 року за ст. ст. 121 ч.2, 185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.2, 187 ч.1, 187 ч. 2 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі; 10.02.2009 року умовно-достроково звільнений на 2 роки 3 місяці 26 днів.

засуджений за ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі; за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, остаточно призначено до відбування 3 роки 6 місяців.

Згідно зі ст. 71 КК України до призначеного покарання за даним вироком, частково приєднано покарання за вироком від 1.08.2005 року і остаточно за сукупністю вироків ОСОБА_2 призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянка України, українка, уроженка с.Алтиповка, Кролевецького району Сумської області, мешканка АДРЕСА_1, раніше засуджувалась:

1. 20.05.2010 року за ст. ст. 185 ч.1, 15 ч.2, 185 ч.2 КК України з застосуванням ст. 75 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки;

2. 11.02.2011 року за ст. 186 ч.2 КК України з застосуванням ст. ст. 69 та 71 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі.

засуджена за ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі; за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_3 призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Згідно зі ст. 70 ч.4 КК України шляхом часткового складання покарань призначених за даним вироком і вироком від 11.02.2011 року остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_4 громадянин України, українець, уроженець с.Рудак, С-Будського району Сумської області, мешканець АДРЕСА_2, раніше судимого:

1. 7.05.1998 року за ст. 141 ч.2 КК України з застосуванням ст. ст. 44,45 КК України до 1 року позбавлення умовно з іспитовим строком 1 рік;

2. 22.06.1999 року за ст. 2296 ч.1 КК України, з застосуванням ст. 43 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі;

3. 20.03.2001 року за ст. 140 ч.2 КК України з застосуванням ст. 45 КК України до 2 років позбавлення волі умовно з іспитовим строком 2 роки штрафом в сумі 680 гривень;

4. 22.03.2004 року за ст. 309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі;

5. 22.08.2006 року за ст.296 ч.2 КК України до 2 років обмеження волі;

6. 17.12.2008 року за ст. 309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі.

засуджений за ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі.

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянин України, українець, уродженець с. Алтиповка, Кролевецького району Сумської області, мешканець АДРЕСА_3, раніше засуджувався:

1. 21.07.2003 року за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі;

2. 18.12.2003 року за ст. 185 ч.3 КК України з застосуванням ст. 70 ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

3. 18.10.2007 року за ст. ст. 186 ч.2, 296 ч.2, 357 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі.

засуджений за ст. 15 ч.2, 185 ч.3 КК України до 3 років позбавленні волі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 - 321 гривень 50 коп. у відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в солідарному порядку 2432 гривні 76 коп. по 608 гривень 19 коп. з кожного на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області за проведення експертизи.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком суду ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 визнані винними і засуджені за вчинення злочинів за слідуючих обставин.

Так, ОСОБА_2 на початку серпня 2009 року, у невстановлений органами слідства час, перебуваючи в с. Сад, Сумського району проник на подвір'я по АДРЕСА_4, де повторно, шляхом пошкодження навісного замка проник до будинку і викрав майно яке належало потерпілим: ОСОБА_7 на загальну суму 2784 гривень, ОСОБА_8 на суму 1400 гривень і ОСОБА_9 - на суму 948 гривень.

В двадцятих числах жовтня 2009 року ОСОБА_2 перебуваючи в с.Терешківка Сумського району Сумської області, повторно, шляхом вільного доступу проник до будинку АДРЕСА_5, де таємно викрав гроші в сумі 450 гривень які належали ОСОБА_10

На початку березня 2010 року, у невстановлений слідством час, ОСОБА_2 шляхом розбиття скла проник до дачному будинку в дачному кооперативі «Наука» поблизу с.Єлісенкове Сумського району, з якого повторно, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_11 на загальну суму 1065 гривень.

В кінці березня 2010 року ОСОБА_2 шляхом пошкодження дверей проник до дачного будинку в дачному кооперативі «Гвоздика» поблизу с.Сад Сумського району, де таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_12 на загальну суму 321 гривня 50 коп.

На початку червня 2010 року, у невстановлений слідством час, ОСОБА_2, з метою викрадення чужого майна проник до будинку потерпілого ОСОБА_13 в с. Ніконці Сумського району, де таємно, викрав гроші в сумі 2400 гривень.

27 грудня 2010 року ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчинити крадіжки чужого майна. Прибувши до дачного кооперативу «Ільми» поблизу с.Ніконці Сумського району Сумської області ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 шляхом зриву замка на хвіртці проникли на дачне подвір'я НОМЕР_1, яке належить ОСОБА_14 В цей же час ОСОБА_2 проник до дачного подвір'я НОМЕР_2 яке належить ОСОБА_15 і шляхом пошкодження вхідних дверей сараю проник до нього та викрав з нього куртку вартістю 60 гривень. Після цього ОСОБА_2 шляхом зриву замка на вхідних дверях дачного будинку проник до нього і таємно викрав з нього майно яке належало потерпілому ОСОБА_15, і всього викрав майна на загальну суму 656 гривень.

Зайшовши на подвір'я НОМЕР_1 ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шляхом пошкодження вхідних балконних дверей проникли в дачний будинок де підготували до викрадення майно на загальну суму 1422 гривні.

В цей же час до будинку прийшов потерпілий ОСОБА_14 разом зі своїми знайомими, і ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 щоб не бути затриманими покинули дачне домоволодіння залишивши приготовлене для скоєння крадіжки майно, а ОСОБА_2 в цей же час сховався в коморі будинку.

Через деякий час з'ясувавши, що в будинку нікого не має ОСОБА_2 вийшов з будинку і помітивши на столі барсетку вартістю 225 гривень викрав її, в якій знаходились гроші в сумі 2500 гривень і сховав її у дровнику заподіявши потерпілому ОСОБА_14 збитки на загальну суму 2725 гривень.

В ніч з 29 на 30 грудня 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою викрадення чужого майна проникли до дачного подвір'я НОМЕР_1 в дачному кооперативі «Ільми» поблизу с. Никонці Сумського району і шляхом пошкодження дверей проникли до будинку, де таємно, повторно вчинили крадіжку майна потерпілого ОСОБА_14 на загальну суму 1662 гривні.

В поданих апеляціях та доповненнях до них:

- засуджений ОСОБА_2 зазначає, що досудове та судове слідство по справі було проведено з порушенням вимог закону, оскільки його вина у вчиненні злочинів не доведена, а показання про вчинення нібито ним злочинів під час досудового слідства він давав під тиском з боку працівників міліції. Тому він прохає вирок скасувати та направити справу на новий судовий розгляд, або ж пом'якшити міру покарання так як він щиро розкаявся, звернувся з явкою з повинною. Під час розгляду справи в апеляційному суді він змінив свої апеляційні вимоги і зазначив, що вирок суду є незаконним, а тому прохав його скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

- засуджений ОСОБА_4 вказує, що розглядаючи справу суд не звернув уваги на порушення його права на захист під час досудового слідства, та не надав йому права скористатись послугами захисника і в судовому засіданні його зауваження на протокол судового засідання, суд розглянув, але безпідставно їх відхилив. Призначаючи покарання суд не врахував обставини, що пом'якшують покарання, та призначив йому занадто сувору міру покарання, а тому прохає переглянути справу , застосувати вимоги ст. 69 КК України, та пом'якшити покарання. В апеляційному суді ОСОБА_4 змінив свої апеляційні вимоги і вважаючи, що вирок районного суду є незаконним, прохав його скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

- засуджена ОСОБА_3 посилається на те, що суд незаконно провів розгляд справи в порядку ст. 299 КПК України, та не звернув уваги на грубі порушення вимог закону органами досудового слідства, що призвело в тому числі і на порушення її права на захист.

В судовому засіданні суд також не надав її можливості скористатись послугами захисника, а розглянувши її зауваження на протокол судового засідання безпідставно їх відхилив. Вона змушена була давати неправдиві показання стосовно себе у зв'язку з застосуванням до неї недозволених методів з боку працівників міліції. Тому вона прохає переглянути справу та пом'якшити призначене покарання, вважаючи його занадто суворим. Під час розгляду апеляційної скарги в апеляційному суді ОСОБА_3 змінила свої вимоги і прохала вирок суду скасувати, так як він незаконний та необґрунтований, а справу направити на новий судовий розгляд.

Вислухавши доповідь судді про суть вироку та поданих апеляцій, пояснення засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 які підтримали змінені ними апеляції та прохали вирок суду скасувати як незаконний, а справу направити на новий судовий розгляд, прокурора Думал С.Л. яка вважала вирок суду законним та обґрунтованим, та прохала його залишити без зміни, а подані засудженими апеляції залишити без задоволення, колегія суддів провівши судові дебати і вислухавши останнє слово кожного з засуджених, та перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи викладені в апеляціях та їх доповненнях, приходить до висновку, що апеляції засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволенню не підлягають.

Вивченням кримінальної справи встановлено, що при розгляді кримінальної справи суд першої інстанції на початку судового слідства, відповідно до вимог ст. 299 КПК України, визнаючи обсяг доказів, що підлягають дослідженню, беручи до уваги заяви підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про те, що вони повністю визнають себе винними у скоєнні тих злочинів за якими їм органами досудового слідства пред'явлено обвинувачення, та зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_2 повністю визнав пред'явлений до нього цивільний позов потерпілим ОСОБА_12, за згодою всіх учасників процесу, визнав недоцільними досліджувати докази які ніким не оспорюються. При цьому суд роз'яснив підсудним та іншим учасником процесу зміст того, що це означає, упевнився в добровільності та істинності їхньої позиції і роз'яснив, що в даному випадку підсудні та інші учасники судового розгляду позбавляються передбаченого законом права оспорювати ті фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Те що це було дійсно так при розгляді справи судом першої інстанції підтвердили і засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при розгляді справи в апеляційній інстанції, але зазначили, що суд на їх погляд не в повному обсязі роз'яснив положення ст. 299 КПК України, але вони повністю визнавали свою вину під час розгляді справи.

Зважаючи на викладене колегія суддів приходить до висновку, що апеляції засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в частині доведеності вини у скоєнні злочинів при обставинах викладених у вироку та правильність юридичної кваліфікації їх дій, розгляду не підлягає.

Доводи апеляцій засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що показання під час досудового слідства, а ОСОБА_2 також і явку з повинною, вони давали у зв'язку з застосуванням до них незаконних методів ведення слідства з боку працівників міліції, колегія суддів вважає безпідставними.

Як видно із матеріалів справи, зазначені доводи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за дорученням районного суду були предметом ретельної перевірки Сумської районної прокуратури, за наслідками якої старший помічник прокурора Сумського району своєю постановою від 21 квітня 2011 року відмовив в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції Сумського РВ УМВС України в Сумській області, за відсутністю в їх діях складів злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365, 373 КПК України (т.4 а.с.177-178).

Копія даної постанови була надіслана начальнику Сумського СІЗО № 25 та вручені підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які як вбачається з матеріалів справи погодились з її висновками, оскільки не оскаржували її в установленому законом порядку.

Колегія суддів також не може погодитись з доводами апеляцій засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що органами досудового слідства та судом було грубо порушено їх право на захист.

Так, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що кримінальна справа відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була порушена 30 грудня 2010 року (т. 1 а.с.1), відносно ОСОБА_16 та ОСОБА_4 - 3 березня 2011 року (т.4 а.с.1).

В день порушення кримінальної справи були затримані в порядку ст. 115 КПК України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - 30 грудня 2010 року (т.3 а.с. 2-3, 87-91), ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - 3 березня 2011 року (т.4 а.с.50-54, 83-87) і вони були ознайомлені з положеннями ст. 21 КПК України та їм роз'яснено право мати захисника, про що були складені відповідні протоколи. В даних протоколах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 власноручно зазначили, що відмовляються від послуг захисника.

В послідуючому слідчим, під час досудового слідства, неодноразово роз'яснювалось обвинуваченим їх право мати захисника, але вони власноручно у відповідних протоколах зазначали, що вони відмовляються від послуг захисника: ОСОБА_2 - 5 січня,26 січня,31 січня, 23 лютого та 24 лютого 2011 року (т.3 а.с.14,34,45,64,140) і ОСОБА_3 - 5 січня, 23 лютого,24 лютого 2011 року ( т.3 а.с.102,1110,142);ОСОБА_4 - 4 березня,14 березня і 23 березня 2011 року (т.4 а.с. 97,100,138); ОСОБА_5 - 4 березня,14 березня і 23 березня 2011 року (т.1 а.с.64,67,136).

Під час розгляду справи судом першої інстанції підсудним були роз'яснені їх права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 263 КПК України, в тому числі і мати захисника, але ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовились, кожний окремо, від послуг захисника, про що свідчать дані протоколу судового засідання.

Засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_17 після розгляду справи судом скористались своїм правом та ознайомились з матеріалами кримінальної справи і протоколом судового засідання, про що свідчать їх відповідні власноручні записи, які знаходяться в матеріалах справи.

Засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали зауваження на протокол судового засідання які 18 січня 2012 року були розглянуті судом першої інстанції, та відхилені. При цьому суд у постанові навів відповідні мотиви, чому він не погодився з даними зауваженнями, оскільки засуджені не навели конкретних даних які свідчили про його неправильність.

Колегія суддів вважає зазначені обставини свідчать про те, що ні органами досудового слідства, ні судом не було допущено порушень вимог закону щодо роз'яснення засудженим їх права мати захисників.

Ретельно перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій засуджений ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, колегія суддів приходить до однозначного висновку про те, що фактичні обставини вчинених засудженими злочинів судом першої інстанції встановлено вірно, а юридична оцінка дій ОСОБА_2 за ст. ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.3, 185 ч.3 КК України, ОСОБА_3 за ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.3,185 ч.3 КК України, та ОСОБА_4 за ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.3 КК України, є правильною.

Покарання засудженим ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судом призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчинених ними злочинів даних про особи винних, обставин, що пом'якшують покарання, в тому числі і тих на які вони посилаються в своїх апеляціях, а тому є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Тому підстав для скасування вироку щодо засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_4 за доводами які викладені в їх апеляціях та доповненнях до них, немає.

Перевіркою матеріалів справи також встановлено, що органами досудового слідства та судом по ній не допущено й інших порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли безумовне скасування вироку щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 2 грудня 2011 року відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без зміни, а подані засудженими ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 апеляції - без задоволення.

СУДДІ:

Крамаренко В. І. Борсай В. М. Матус В. В.