ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
03.06.2008 року Справа № 15/22
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді: Журавльової Л.І.
суддів: Єжової С.С.
Семендяєвої І.В.
За участю секретаря
судового засідання: Міхальчук О.А.
та
представників сторін:
від позивача: Середа Р.С., довіреність №05 від 19.02.08,
представник за довіреністю;
від відповідача: Заіка Н.М., довіреність №4 від 09.01.08,
юрисконсульт;
розглянувши матеріали
апеляційної скарги: ДВАТ „Шахта „Білоріченська” ДП ДХК
„Луганськвугілля”, смт.Білоріченське
Лутугінського району Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 25 квітня 2008 року
у справі №15/22 (суддя Пономаренко Є.Ю.)
за позовом: Приватного підприємства „Транзит-2003”,
м.Луганськ
до відповідача: ДВАТ „Шахта „Білоріченська” ДП ДХК
„Луганськвугілля”, смт.Білоріченське
Лутугінського району Луганської області
про стягнення 356 370 грн. 86 коп.
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство „Транзит-2003” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Державного відкритого акціонерного товариства „Шахта „Білоріченська” Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії „Луганськвугілля” про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 285 515 грн. 05 коп., інфляційних нарахувань в сумі 40 452 грн. 92 коп., трьох відсотків річних в сумі 18 904 грн. 05 коп., пені в сумі 11 264 грн. 15 коп. за договором №2004 від 20 квітня 2004 року.
Заявою від 04.04.08 позивач уточнив та збільшив розмір позовних вимог, а саме: просив стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 285 259 грн. 45 коп., інфляційні нарахування в сумі 40 444 грн. 56 коп., три відсотки річних в сумі 18 878 грн. 80 коп., пеню в сумі 11 788 грн. 05 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 25 квітня 2008 року у справі №15/22 (суддя Пономаренко Є.Ю.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з Державного відкритого акціонерного товариства “Шахта Білоріченська” Дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії “Луганськвугілля” на користь Приватного підприємства “Транзит-2003” борг у сумі 285 259 грн. 45 коп., інфляційні нарахування у сумі 40 444 грн. 56 коп., три відсотки річних в сумі 18878 грн. 80 коп., пеню в сумі 11 788 грн. 05 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 3563 грн. 71 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.
Рішення господарського суду Луганської області мотивовано наступним.
З посиланням на ст.ст.526, 629 Цивільного кодексу України, п.1, п.2 ст.193 Господарського кодексу України, статтю 22 Господарського процесуального кодексу України місцевим господарським судом зазначено, що у зв’язку з визнанням позову відповідачем та враховуючи, що такі його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб суд прийняв рішення про задоволення позову.
Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду по стягненню 356136 грн. 17 коп. судом відхилено з посиланням на частину 1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України, п.1.2. Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 12.09.96 №02-5/333 та зазначено, що доводи про те, що шахта перебуває у переліку підприємств згідно Закону України “Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, а тому стягнення одразу всієї суми заборгованості може негативно вплинути на фінансове становище шахти судом не прийняті, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів про те, що рішення суду про стягнення всієї суми одразу обов’язково негативно вплине на фінансове становище шахти. При цьому, відповідач вказує на можливий (тобто вірогідний) негативний вплив на фінансове становище.
Господарським судом Луганської зазначено, що відсутні обставини, що дійсно могли б свідчити про винятковість випадку, яким ускладнюється виконання рішення, а тому, заява про розстрочення виконання рішення суду судом відхилена.
Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 25 квітня 2008 року у справі №15/22 ДВАТ „Шахта „Білоріченська” ДП ДХК „Луганськвугілля” звернулось з апеляційною скаргою №01-576 від 07.05.08, якою просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 25 квітня 2008 року у справі №15/22 в частині відхилення розстрочення судового рішення і винести нове рішення про надання розстрочки на максимально можливий строк.
Заявником зазначено, що ДВАТ „Шахта „Білоріченська” знаходиться у процедурі санації з липня 2001 року по листопад 2009 року. Крім того, 04.12.07 була здана у експлуатацію 3-я західна лава за рахунок власних коштів, що призвело до збиткової діяльності, призвело до непогашеної заборгованості перед іншими кредиторами, а також, шахта бере участь у погашенні заборгованості згідно з Законом України №2711 „Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, тому приведені вище обставини ускладнюють виконання судового рішення.
Відзивом на апеляційну скаргу №б/н та дати ПП „Транзит-2003” просить у задоволенні апеляційної скарги ДВАТ „Шахта „Білоріченська” ДП ДХК „Луганськвугілля” на рішення господарського суду Луганської області від 25.04.08 у справі №15/22 відмовити, рішення господарського суду Луганської області залишити без змін.
Позивач вважає, що рішення господарського суду Луганської області у справі №15/22 від 25.04.08 винесено у відповідності до діючого законодавства, спір розглянуто судом об'єктивно, повно та всебічно, вимоги відповідача, які викладені в апеляційній скарзі є недоведеними та необґрунтованими, а також не зв’язані з обґрунтуванням, яке викладено в апеляційній скарзі, предмет апеляційної скарги відповідачем не визначений, підстав для скасування або зміни рішення господарського суду Луганської області відповідно до статті 104 ГПК України немає.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 14 травня 2008 року у справі №15/22 для розгляду апеляційної скарги ДВАТ „Шахта „Білоріченська” ДП ДХК „Луганськвугілля” на рішення господарського суду Луганської області від 25.04.08 у справі №15/22 призначено судову колегію у складі: Парамонової Т.Ф. –судді –головуючого, суддів –Єжової С.С., Семендяєвої І.В.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 02 червня 2008 року у справі №15/22 здійснено заміну у складі колегії по розгляду апеляційної скарги. Виключено зі складу колегії головуючого суддю Парамонову Т.Ф., введено до складу колегії головуючим суддю Журавльову Л.І.
Згідно ст.99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 15 травня 2008 року.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу ДВАТ „Шахта „Білоріченська” ДП ДХК „Луганськвугілля” слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 25 квітня 2008 року у справі №15/22 слід залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинне виконуватись належним чином, відповідно до умов договору і вимог даного кодексу.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним підприємством „Транзит-2003” та Державним відкритим акціонерним товариством “Шахта Білоріченська” Дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії “Луганськвугілля” укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом від 20.04.04 №2004, за яким позивач зобов’язався перевозити вантажі, а відповідач, як замовник за договором, зобов’язався вчасно сплачувати послуги по перевезенню.
Виконання зобов’язань позивачем підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Внаслідок невиконання відповідачем грошових зобов’язань утворився борг за період з квітня 2005 року по грудень 2006 року у сумі 285 259 грн. 45 коп.
Зазначена сума боргу визнана відповідачем повністю.
Місцевий господарський суд вірно, з посиланням на ст.ст.526, 629 Цивільного кодексу України, п.1, п.2 ст.193 Господарського кодексу України, статтю 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з визнанням позову відповідачем та враховуючи, що такі його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб прийняв рішення про задоволення позову.
Вимоги про стягнення боргу на підставі статті 625 ЦК України у сумі 285 259 грн. 45 коп., інфляційних втрат у сумі 40 444 грн. 56 коп., 3% річних в сумі 18 878 грн. 80 коп. та пені в сумі 11 788 грн. 05 коп., нарахованої на підставі п.4.4. договору місцевим господарським судом вірно задоволено.
Відповідно до п.6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
ДВАТ „Шахта „Білоріченська” ДП ДХК „Луганськвугілля” подано клопотання №01-532 від 25.04.08, яким відповідач просить розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області №15/22 про стягнення з ДВАТ „Шахта „Білоріченська” ДП ДХК „Луганськвугілля” заборгованості у сумі 356 136 грн. 17 коп., згідно графіка погашення заборгованості.
Абзацом першим пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” від 26.12.03 №14 зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Господарським судом Луганської області вірно вказано, що несприятливе фінансове становище не є тією винятковою обставиною, що надає право на розстрочку виконання грошового зобов’язання, заявником не надано суду доказів, що підтверджують можливе поліпшення його фінансового становища протягом майже трьох років, на які він просить суд надати розстрочення виконання рішення.
За таких обставин, господарським судом Луганської вірно зазначено, що відсутні обставини, що дійсно могли б свідчити про винятковість випадку, яким ускладнюється виконання рішення.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення господарського суду відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги –ДВАТ „Шахта „Білоріченська” ДП ДХК „Луганськвугілля”.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу ДВАТ „Шахта „Білоріченська” ДП ДХК „Луганськвугілля” на рішення господарського суду Луганської області від 25 квітня 2008 року у справі №15/22 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 25 квітня 2008 року у справі №15/22 залишити без змін.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Л.І.Журавльова
Суддя С.С.Єжова
Суддя І.В.Семендяєва
Надруковано 5 примірників:
1. до справи
2. до наряду
3. позивачу
4. відповідачу
5. господарському суду
Внесено 09.06.08