КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10.06.2008                                                                                           № 16/119

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача – Глазунов М.Ю. – юр.

від відповідача – Братченко А.В. – юр.

 від третьої особи –   представник не з’явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу 195 центральна база Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т 0710)

 на рішення Господарського суду м.Києва від 01.04.2008

 у справі № 16/119  

 за позовом                               195 центральна база Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т 0710)

 до                                                   Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву

 третя особа відповідача           Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий термінал"

 про                                                  внесення змін до договору оренди нерухомого державного майна

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.04.20                                  08р. у справі №16/119 в задоволені позовних вимог позивача було відмовлено.  

Не погоджуючись з рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою та просить його скасувати, оскільки вважає, що воно було прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.  

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне:

16.08.2006р. між відповідачем – Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та третьою – Товариством з обмеженою відповідальністю „Новий термінал” було укладено договір №3437, відповідно до п.1.1 якого відповідач (орендодавець за договором) передає, а третя особа (орендар за договором) приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно – цех ремонту машин будівля №5, пристройка по цеху будівля №41, загальною площею 2669,70 кв.м., розміщений за адресою: м. Київ, вул.. магнітогорська, буд..5 (літ. Д), що знаходиться на балансі  195 Центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (Військова частина Т0710).

Відповідно до п.3.3. договору передбачено, що перерахування здійснюється орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету; 30% орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що договір укладено строком на 3 роки та діє з 16.08.2006р. по 15.08.2009р. включно.  

Згідно п.10.3. договору зміни і доповнення або розірвання цього договору допускається за взаємною згодою сторін.

Спір виник з приводу того, що позивач дійшов висновку про порушення його прав відповідачем, та звернувся до господарського суду з позовом про зміну п.3.3. договору оренди №3437 нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.08.2006р.

Так, позивач посилаючись на Закони України про Державний бюджет на 2006р., 2007р. та 2008р. просить суд привести договір оренди у відповідність з Законом в частині  зміни наявного в п.3.3. договору оренди співвідношення по щомісячному перерахуванню орендної плати шляхом встановлення орендної плати в розмірі 50% до державного бюджету та 50% на розрахунковий рахунок балансоутримувача (позивача).  

Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про те, що підстав для задоволення позовних вимог немає, виходячи із наступного:

Відповідно до абз.10 п.17 Постанови КМУ від 04.10.1995р. №786 „Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна” у разі оренди майна бюджетних установ плата спрямовується до державного бюджету в розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до п.15 ст.7 Законом України „Про Державний бюджет на 2008р.” джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2008р. у частині доходів є 50% плати за оренду іншого майна, що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету. Аналогічні норми щодо розподілу доходів від орендної плати містилися і в Законах України про Державний бюджет на 2006р. та 2007р.

Таким чином 50% плати за оренду нерухомого майна залишається у розпорядженні бюджетних установ (якою на думку позивача є 195 центральна база державної спеціальної служби транспорту) як власні надходження.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України бюджетна установа – це орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

До матеріалів справи залучено копію листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву від 18.04.2003р. №10-16-4920 „Про установи, які утримуються за рахунок державного бюджету”.

У зазначеному листі визначено основні документи, які підтверджують приналежність установи (організації) до установи (організації), яка повністю утримується за рахунок державного бюджету. Такими документами є: статут (положення) установи (організації); кошторис установи (організації); довідка від Державної податкової адміністрації про внесення неприбуткової установи (організації) до Реєстру неприбуткових організацій та установ з структурною ознакою неприбуткової установи (організації) 0001 або 0002.  

Позивач відповідної довідки ДПА про внесення його установи до Реєстру неприбуткових організацій та установ, а також кошторису установи на підтвердження того, що він є бюджетною установою, суду не надав.

Крім того, у судовому засідання представник позивача пояснив суду про те, що позивач не зареєстрований у податковій інспекції як неприбуткова організація.

Колегія також відзначає, що із Положення про 195 центральну базу державної спеціальної служби транспорту (Військової частини Т0710) також не вбачається, що позивач є бюджетною неприбутковою організацією.

Проте,  відповідно до частини 4 розділу 5 Положення позивача Центральна база має право в порядку передбаченому законодавством України здійснювати господарську діяльність (перелік видів господарської діяльності додається). Відповідно до Переліку позивач може здійснювати цілий ряд видів господарської діяльності,  в тому числі ритуальні послуги.  

За таких обставин колегія приходить до висновку про те, що позивач може здійснювати господарську діяльність, від якої може отримувати прибуток і не довів суду, що він є бюджетною установою (неприбутковою організацією).

Таким чином позовні вимоги позивач щодо зміни п.3.3. договору оренди в частині здійснення орендарем орендної плати в розмірі 50% до державного бюджету та 50% на розрахунковий рахунок балансоутримувача (позивача) є необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.  

Крім того, колегія відзначає, що як вбачається з договору оренди №3437 від 16.08.2006р.,  даний договір є договором на користь третьої особи, у якому сторонами договору є: орендар – ТОВ „Новий термінал” (третя особа у справі), орендодавець – Регіональне відділення фонду державного майна України по м. Києву (відповідач у справі). Позивач у даному договорі є третьою особою, на користь якої орендар частково виконує обов’язок за договором щодо оплати орендної плати.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України та п.10.3. договору зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки позивач не є стороною спірного договору оренди, а законом  та договором передбачено право на зміну або розірвання договору лише сторонами договору, колегія не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача про зміну п.3.3. договору.  

Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку про те, що рішення господарського суду м. Києва від 01.04.2008р. є обґрунтованим та відповідає дійсним обставинам справи, а отже підстав для задоволення апеляційної скарги немає.   

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду м. Києва від 01.04.2008р. у справі №16/119 залишити без змін, а апеляційну скаргу 195 Центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (Військової частини Т0710) – без задоволення.

2.  Матеріали справи №16/119 повернути Господарському суду   м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді