КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2008 № 26/73
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів:
За участю представників:
від позивача - Грінцова Л. М.
від відповідача - Іванюта О. Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця"
на рішення Господарського суду м.Києва від 13.03.2008
у справі № 26/73
за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця"
до Відкритого акціонерне товариства - лізингова компанія "Укртранслізинг"
про стягнення 2772,98 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2008р. у справі№ 26/73 в позові відмовлено повністю.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою на вказане рішення, в якій просив його скасувати. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що спірне рішення було прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 193, 216, 218 ГК України, ст. ст. 530, 610, 612 ЦК України, ст. 59 ГПК України.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Апеляційним господарським судом встановлено, що 31.08.2007р. між Відкритим акціонерним товариством – лізинговою компанією “Укртранслізинг” (сублізингодавець) та Державним підприємством “Донецька залізниця” (сублізингоодержувач) було укладено договір фінансового сублізингу № Д/ИСЦ – 071769/НЮ, відповідно до п. п. 2.1., 2.2., 9.4. якого сублізингодавець передає сублізингоодержувачу в тимчасове платне володіння і користування на умовах, передбачених цим договором, предмет лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за договором фінансового лізингу, що відповідає встановленим сублізингоодержувачем технічним умовам, визначеним у додатку № 2 до цього договору; кількість, виробник товару, модель та термін поставки предмета лізингу в сублізинг визначаються додатками до цього договору; за несвоєчасну передачу предмета лізингу, передбачену графіком (додаток № 2), сублізингодавець сплачує сублізингоодержувачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату виникнення простроченої заборгованості, у відсотках від суми невиконаних зобов’язань за кожний день прострочення виконання зобов’язань.
Відповідно до специфікації до договору № Д/ИСЦ – 071769/НЮ від 31.08.2007р. (додаток № 1) предметом лізингу є стандартний ПК – 197 шт., ціна за одиницю без ПДВ – 3 881 грн. 80 коп., сервер рівня підприємства – 5 шт., ціна за одиницю без ПДВ 16 079 грн. 40 коп., принтер лазерний А 4, кількість - 197 шт., ціна за одиницю без ПДВ - 1 065 грн. 45 коп.
Згідно графіку передачі майна у сублізинг ВАТ “Укртранслізинг” на адресу ДП “Донецька залізниця” у 2007-2008 роках (додаток № 2) до договору № Д/ИСЦ – 071769/НЮ від 31.08.2007р. ДП “Донецька залізниця” зобов’язалось поставити ВАТ “Укртранслізинг” у 1-2 тижні вересня 2007р. - 97 одиниць стандартних ПК, 3-4 тиждень вересня 2007р. – 100 одиниць стандартних ПК, 5 серверів рівня підприємства, 197 принтерів лазерних А 4.
24.09.2007р. між Відкритим акціонерним товариством – лізинговою компанією “Укртранслізинг” та Державним підприємством “Донецька залізниця” було укладено додаткову угоду № 1/Д/ІСЦ-071769/НЮ-д1 до договору № Д/ИСЦ – 071769/НЮ від 31.08.2007р., за якою сторони погодили внести до договору наступні зміни та доповнення: для розрахунку “Базового графіку сплати лізингових платежів” за фактичними поставками використовувати “Остаточний графік передачі предмета лізинга в лізинг в 2007році” (додаток № 2а до Договору); доповнити Договір додатком № 2а “Остаточний графік передачі предмета лізинга в лізинг в 2007 році” та додатком № 3а “Базовий графік сплати лізингових платежів”; з дати підписання цієї угоди додатки № 2 та № 3 до Договору втрачають чинність. По змісту Договору всі посилання на Додатки № 2 та № 3 вважати посиланнями на Додатки № 2а та № 3а відповідно; внести зміни до специфікації.
11.02.2008р. Державне підприємство “Донецька залізниця” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства – лізингової компанії “Укратранслізинг” про стягнення 2 772 грн. 98 коп. пені. Позов обґрунтований тим, що в порушення договору № Д/ИСЦ – 071769/НЮ від 31.08.2007р. в період 1-2 тижнів вересня 2007р. відповідач прострочив поставку частини предмету лізингу у кількості 97 одиниць стандартних ПК, в зв’язку з чим повинен сплатити позивачу пеню в розмірі, передбаченому п. 9.4 договору.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що зобов’язання за договором № Д/ИСЦ – 071769/НЮ від 31.08.2007р. було замінено новим зобов’язанням за угодою № 1/Д/ІСЦ-071769/НЮ-д1 від 24.09.2007р., а тому позовні вимоги про стягнення пені, що ґрунтуються на умовах договору, який втратив чинність, є безпідставними.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2008р. у справі № 26/73 в позові відмовлено повністю. Рішення мотивоване тим, що зобов’язання за договором № Д/ИСЦ – 071769/НЮ від 31.08.2007р. було припинено новим зобов’язанням за угодою № 1/Д/ІСЦ-071769/НЮ-д1 від 24.09.2007р., тобто відповідно до ч. 2 ст. 604 ЦК України відбулась новація, а тому не можна вважати, що поставка відбулась з порушенням строків.
Апеляційний господарський суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення місцевого господарського суду скасуванню повністю в зв’язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права.
Як встановлено вище, 31.08.2007р. між сторонами було укладено договір фінансового сублізингу № Д/ИСЦ – 071769/НЮ.
За умовами договору відповідач зобов’язався поставити позивачу за період 1-2 тиждень вересня 2007 року 97 одиниць стандартних ПК на суму 451 841 грн. 52 коп.
В порушення умов договору № Д/ИСЦ – 071769/НЮ від 31.08.2007р. зазначена частина товару відповідачем поставлена не була.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).
Відповідно до п. 9.4. договору № Д/ИСЦ – 071769/НЮ від 31.08.2007р. за несвоєчасну передачу предмета лізингу, передбаченого графіком (додаток № 2), сублізингодавець сплачує сублізингоодержувачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату виникнення простроченої заборгованості, у відсотках від суми невиконаних зобов’язань за кожний день прострочення виконання зобов’язань.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд прийшов до висновку про безпідставність нарахування пені позивачем, оскільки, на думку суду, внаслідок укладання між сторонами угоди № 1/Д/ІСЦ-071769/НЮ-д1 від 24.09.2007р. фактично відбулась новація, в зв’язку з чим були припинені зобов’язання за договором № Д/ИСЦ – 071769/НЮ від 31.08.2007р.
Проте такий висновок суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.
Частиною 2 статті 604 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
Новація - це угода про заміну первісного зобов'язання іншим між тими ж сторонами. Новацію характеризують наступні ознаки: наявність взаємної згоди сторін щодо припинення дії попереднього зобов'язання та щодо умов нового зобов'язання; наявність умови про припинення попереднього зобов'язання; припинення всіх додаткових зобов'язань; виникнення між тими ж особами нового зобов'язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання.
Метою та наслідком укладення угоди про припинення зобов'язання у новації є те, що сторони шляхом заміни предмету чи способу виконання зобов'язання припиняють його і створюють нове.
Проаналізувавши норми діючого законодавства та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що додаткова угода від 24.09.2007р. № 1/Д/ІСЦ-071769/НЮ-д1 до договору № Д/ИСЦ – 071769/НЮ від 31.08.2007р. не містить ознак новації, оскільки при її укладанні воля сторін не була направлена на припинення зобов’язання за договором № Д/ИСЦ – 071769/НЮ від 31.08.2007р. шляхом заміни його новим, а наслідком укладання такої угоди не є створення нової угоди з іншим умовами щодо предмету та способу її виконання.
Аналізуючи правову природу угоди № 1/Д/ІСЦ-071769/НЮ-д1 від 24.09.2007р., апеляційний господарський суд виходить з того, що згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із п. 15.2. договору № Д/ИСЦ – 071769/НЮ від 31.08.2007р. зміни і доповнення в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковими угодами до цього договору.
Таким чином угода № 1/Д/ІСЦ-071769/НЮ-д1 від 24.09.2007р. є ні чим іншим, ніж угодою про внесення змін та доповнень до основного договору № Д/ИСЦ – 071769/НЮ від 31.08.2007р. і не припиняє його дію, а тому порушення зобов’язань за основним договором є підставою для застосування господарських санкцій до винної особи.
Апеляційний господарський суд зазначає, що позовні вимоги є обґрунтованими, однак підлягають задоволенню частково, оскільки, перевіривши розрахунок суми пені, що підлягає стягненню з відповідача, суд встановив, що вона складає 2 772 грн. 94 коп.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 96, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Господарського судуміста Києва від 13.03.2008р. у справі № 26/73 скасувати повністю.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства – лізингової компанії “Укртранслізинг” (ідентифікаційний код 30674235; 03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 40) на користь Державного підприємства “Донецька залізниця” (ідентифікаційний код 01074957; 83000, Донецька область, Ворошиловський район, м. Донецьк, вул. Артема, 68) 2 772 грн. 94 коп. пені, 102 грн. 00 коп. державного мита за подання позовної заяви, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства – лізингової компанії “Укртранслізинг” (ідентифікаційний код 30674235; 03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 40) на користь Державного підприємства “Донецька залізниця” (ідентифікаційний код 01074957; 83000, Донецька область, Ворошиловський район, м. Донецьк, вул. Артема, 68) 51 грн. 00 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.
Накази на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
04.06.08 (відправлено)