КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27.05.2008                                                                                           № 16/69

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Шипка  В.В.

 суддів:             

 За участю представників:

 від позивача - Кисельов В. Ю.

 від відповідача - не з’явились

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства громадської організації інвалідів "Проміньфарма"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 26.02.2008

 у справі № 16/69  

 за позовом                               Державного підприємства "Укрвакцина"

 до                                                   Підприємства громадської організації інвалідів "Проміньфарма"

 про                                                  стягнення 64405,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2008р. у справі                № 16/69 позов задоволено частково.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою на вказане рішення, в якій просив його скасувати. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що місцевий господарський суд не звернув уваги на те, що спірні правовідносини регулюються виключно договором № 1/201 від 27.12.2006р. та спеціальним Законом України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, не врахував приписи Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, а тому не розглянув питання про правомірність застосування підвищеного розміру штрафних санкцій.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 27.12.2006р. між Міністерством охорони здоров’я України та Державним підприємством “Укрвакцина” було укладено договір доручення № 12.01-08/136, відповідно до п. 1 якого за цим договором Міністерство зобов’язує Укрвакцину виконати від імені і за рахунок Міністерства певні дії, а саме: з метою придбання лікарських засобів, які закуповуються по КПКВ 2301260 “Заходи по боротьбі з епідеміями”, провести тендерні торги, запит цінових пропозицій чи закупівлю у одного учасника, укласти договори в інтересах Міністерства на поставку товарів згідно із Специфікацією 1, яка повинна містити інформацію щодо найменування товару, виробника товару, постачальника, одиниці виміру, кількості, ціни за одиницю, загальної суми, яка є невід’ємною частиною цього договору, відповідно до наказу МОЗ України від 22.12.2006р. № 875.

27.12.2006р. між Підприємством громадської організації інвалідів “Проміньфарма” (постачальник) та Міністерством охорони здоров’я України (замовник), Державним підприємством “Укрвакцина” (одержувач) було укладено договір № 1/201, відповідно до п. п. 1.1, 2.2., 4.2., 9.1., 12.1 якого постачальник зобов’язується поставити, замовник – перерахувати на рахунок одержувача кошти, необхідні для виконання цього договору, у межах коштів, виділених із бюджету, а одержувач – оплатити постачальнику та прийняти товар, який закуповується за кошти Державного бюджету, передбачені на фінансування видатків КПКВ 2301260 “Заходи боротьби з епідеміями”, відповідно до специфікації 1, що додається до цього договору і є його невід’ємною частиною; загальна сума по договору становить – 599 991 грн. 22 коп.; строк поставки товару на суму попередньої становить не більше, ніж 30 календарних днів з дня перерахування попередньої оплати з розрахункового рахунку одержувача; у випадках затримки поставки понад термін, встановлений в п. п. 4.2. цього договору, постачальник сплачує одержувачу пеню у розмірі облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочення; цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2006р. В разі недопоставки попередньо оплаченого товару зобов’язання постачальника діють до повного виконання поставки товару згідно умов цього договору.

Відповідно до специфікації до договору № 1/201 від 27.12.2006р. відповідач зобов’язався поставити позивачу наступні медичні препарати: “Фансидар” “Хоффманн-Ля Рош ЛТД” Швейцарія, Ф. “Хоффманн-Ля Рош ЛТД”, 500мг/25мг № 500 на суму 40 545 грн. 00 коп.; “Мефлохін” (Ларіам), Швейцарія, Ф., по 250мг № 8 (4х2) на суму 99 986 грн. 32 коп.; “Мефлохін” (Ларімеф), Індія, “Іпка Лабораториз Лімітед”, по 250 мг № 6 на суму 400 413 грн. 60 коп.; “Хлорохін” (Делагіл), Угорщина, “Ай-Сі-Ен Угорщина АТ” по 250 мг № 30 на суму 38 972 грн. 70 коп.; “Примахін”, Індія, “Іпка Лабораториз Лімітед”, по 15 мг № 20 на суму 20 073 грн. 60 коп.

30.01.2008р. Державне підприємство “Укрвакцина” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства громадської організації інвалідів “Проміньфарма” про стягнення пені в розмірі 22 406 грн. 52 коп., штрафу у розмірі 41 999 грн. 39 коп.; зобов’язання відповідача в примусовому порядку здійснити на склад позивача поставку недопоставлених товарів. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 1/201 від 27.12.2006р.

26.02.2008р. позивач змінив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача 22 889 грн. 91 коп. – пені; прийняти відмову позивача від позову в частині примусового виконання поставки недопоставленого товару в зв’язку з поверненням відповідачем позивачу коштів за недопоставлений товар; інші позовні вимоги залишити без змін.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2008р. у справі                    № 16/69 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача 22 889 грн. 00 коп. пені, 41 999 грн. 39 коп. штрафу; в решті позову провадження у справі припинено.

Апеляційний господарський суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна  сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені  строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний  товар  (товари)  і  сплатити  за нього певну грошову суму.

Отже договір № 1/201 від 27.12.2006р. за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п. 4.2. договору № 1/201 від 27.12.2006р. строк поставки товару на суму попередньої становить не більше, ніж 30 календарних днів з дня перерахування попередньої оплати з розрахункового рахунку одержувача

Згідно із абз. 1 ч. 1, ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; не  допускаються  одностороння  відмова від виконання зобов'язань,  крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив умови договору         № 1/201 від 27.12.2006р.

Так 27.12.2006р. платіжним дорученням № 2 позивач перерахував на рахунок відповідача 599 991 грн. 22 коп.

В порушення строків, встановлених пунктом 4.2. договору № 1/201 від 27.12.2006р., відповідач  поставив позивачу: 04.06.2007р. - “Мефлохін” (Ларіам) на загальну суму 58 540 грн. 00 коп., “Фансидар” на загальну суму 40 545 грн. 00 коп., “Фансидар” на загальну суму 40 545 грн. 00 коп. (прибуткова накладна № ПНUVC-0000000133 від 04.06.2007р.); 08.08.2007р. – Мефлохін (Ларімеф) на загальну суму 400 413 грн. 60 коп. (прибуткова накладна № ПНUVC-0000000376 від 08.08.2007р.); 08.08.2007р. - Хлорохін (Делагіл) на загальну суму 38 972 грн. 70 коп. (прибуткова накладна № ПНUVC-0000000377 від 08.08.2007р.).

Згідно із п. 9.1. договору № 1/201 від 27.12.2006р. у випадках затримки поставки понад термін, встановлений в п. п. 4.2. цього договору, постачальник сплачує одержувачу пеню у розмірі облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочення.

Крім того, у  разі  якщо порушено господарське зобов'язання,  в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить  до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується  за рахунок Державного бюджету  України  чи  за  рахунок  державного кредиту,  штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі  0,1  відсотка  вартості товарів (робіт,  послуг),  з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення  понад тридцять днів додатково  стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (абз. 1, 3 ч. 2 ст. 231 ГК України).

Таким чином апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок, наданий позивачем, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо стягнення пені та штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В ході судового розгляду справи відповідач поставив позивачу: “Мефлохін” (Ларіам) на загальну суму 8 195 грн. 60 коп. (видаткова накладна № 339 від 26.10.2007р.). Крім того, платіжним дорученням № 2 від 08.02.2008р. відповідач повернув позивачу за непоставлений товар Примахін, Мефлохін (Ларіам) 53 324 грн. 32 коп. В зв’язку з чим позивач звернувся із заявою про відмову від позову в частині примусового виконання поставки недопоставленого товару.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на обмеження розміру пені, передбачених Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, враховуючи наступне.

Згідно з частиною 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами відповідальність за прострочення виконання зобов'язання не суперечить матеріальному праву України.

Інші доводи апеляційної скарги є декларативними та спростовані викладеним вище.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції в резолютивній частині рішення не зазначив про розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 84 ГПК України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Відповідно до п. п. 28, 38 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від сплати державного мита звільняються:

- всеукраїнські та міжнародні об'єднання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що мають місцеві осередки у більшості областей України, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), громадські організації інвалідів, їхні підприємства та установи, республіканське добровільне громадське об'єднання "Організація солдатських матерів України" - за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, а також за вчинення всіх нотаріальних дій;

- державні замовники та виконавці державного замовлення - за позовами, з якими вони звертаються до суду у справах про відшкодування збитків, завданих при укладенні, внесенні змін до державних контрактів, а також невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за державним контрактом на поставку продукції для державних потреб.

Згідно із ч. 3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Таким чином відповідно до п. 38 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” позивач звільнений від сплати державного мита за подачу позову.

Підприємство громадської організації інвалідів “Проміньфарм” не є позивачем у справі, а тому згідно приписів Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” не звільнений від сплати державного мита.

За таких підстав суми державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача.

В зв’язку з тим, що місцевим господарським судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2008р. у справі № 16/69 підлягає зміні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 96, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

 В задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2008р. у справі № 16/69 змінити.

Доповнити резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2008р. у справі № 16/69 пунктом 2 частини 1 наступного змісту:

“Стягнути з Підприємства громадської організації інвалідів “Проміньфарм” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, ідентифікаційний код 3457334) на користь Державного підприємства “Укрвакцина” (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7 ідентифікаційний код 21508100) 648 грн. 89 коп. – державного мита, 118 грн.  00 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

В іншій частині рішення залишити без змін.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 04.06.08 (відправлено)