Справа № 902/377/12

21

2-а/902/35/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2012 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Поляниця М.М.

секретаря судового засідання Ганчар Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора державної патрульної служби БДПС ВДАІ м.Львів "Про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ВС № 197235",-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора БДПС ВДАІ м.Львів Бесага І.А. про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адіністративне правопорушення серії ВС № 197235 від 23.08.2010 року. Свої вимоги обгрунтовує тим, що рухався в межах допустимої швидкості, працівник міліції не ознайомив його з даними вимірювача швидкості та не навів доводів, що виміряна швидкість належить його автомобілю. Зазначена постанова в його присутності не складалася та її не підписував, про оскаржувану постанову дізнався 13.04.2012р. Просить скасувати постанову та закрити провадження у справі.

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду відповідну заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився про час і місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про що свідчать розписки про одержання судових повісток (а.с.11,17).

У відповідності до положення ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача -суб`єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, розгляд справи не відкладається і справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.

Нормами ч.2 ст.169 КАС України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи у сукупності, давши їм правову оцінку, приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 256 КупАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Судом встановлено і таке підтверджується матеріалами справи, що 23 серпня 2010 року інспектором державної патрульної служби БДПС ВДАІ м.Львів складено протоколу та винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративого стягнення за порушення ч.2 ст.122 КУпАП.

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало те, що він 23 серпня 2010 року о 1130 год., керуючи автомобілем Hyundai, д.н. НОМЕР_2 по вул. Городоцька-Авіаційна, перевищив швидкість руху в населенному пункті, а саме рухався зі швидкістю 83 км/год. Швидкість вимірювалась приладом Беркут № 0711068, за що накладено штраф у розмірі 255 грн.

З даним протоколом позивач не згідний, про що й зазначив у позовній заяві, що швидкості він не перевищував, а рухався з допустимою швидкістю. Крім того, автоінспектор не ознайомив його з показами приладу Беркут №0711068.Так як він рухався позаду іншого автомобіля марки Хундай, то підтвердити, що швидкість яка вимірялася приладом належить його автомобілю неможливо, не вручив копії протоколу та постанови по справі.

Згідно положення ст. 251 КУпАп доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопору-шення, поясненнями, іншими документами.

З постанови про адміністративне правопорушення від 23.08.2010р. вбачається, що інспектором БДПС ВДАІ м.Львів Бесага І.А. не чітко вказана дозволена швидкість руху.

Нормою частини 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов`язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на це положення закону на пропозицію суду від 24 квітня 2012 р. від суб`єкта оскарження не надійшло будь-яких заперечень проти позову та не отримано від нього жодних фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку інспектором БДПС ВДАІ м.Львів Бесага І.А. встановлено наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.

Відповідно до Правил дорожнього руху України, в населеному пункті допустимим є рух зі швидкісю не більше 60 км/год. У постанові маються незастережені виправлення. Крім того не вказано, коли постанова відправлена позивачу. (а.с.3).

Таким чином, наявні у справі докази, свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП і вони не спростовані відповідачем.

Відповідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідачем не надано суду обгрунтованих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена інспектором державної патрульної служби БДПС ВДАІ м.Львів Бесага І.А. не може залишатися в силі та підлягає скасуванню, а справа закриттю.

На підставі викладеного ст.19 Конституції України, ст.ст. 14-1, 254, 283, 288, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 2,6,158,159-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора державної патрульної служби БДПС ВДАІ м.Львів "Про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ВС № 197235", задоволити .

Скасувати постанову інспектора державної патрульної служби БДПС ВДАІ м.Львів Бесага І.А. від 23 серпня 2010 року АТ1 № 197235 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу розміром 255 ( двісті п'ятдесять п'ять) гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі закрити.

Постанова суду є остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Поляниця

Постанова в повному об'ємі виготовлена 25 травня 2012 року