Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області у складі

головуючого судді Коробова О.К.,

суддів Матюхи Ю.В.,

Шпинти М.Д.,

з участю прокурора Ковальчука С.А.,

потерпілої ОСОБА_2,

представника потерпілої ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

захисників ОСОБА_7,

ОСОБА_8,

ОСОБА_9,

ОСОБА_10,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляцію захисника ОСОБА_9 на постанову Березнівського районного суду від 15 березня 2012 року про повернення на додаткове розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121 та ч. 2 ст. 296 КК України і ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 296 КК України,

Направляючи справу прокурору для проведення досудового слідства суд послався на те, що обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники були позбавлені права на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи в порядку ст. 218 КПК України.

В своїй апеляції (а.с. 105-106) захисник ОСОБА_9 (мати засудженого) просить скасувати постанову про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування і постановити ухвалу апеляційного суду, якою повернути справу прокурору в порядку ст. 2491 КПК України. Ще захисник просить звільнити ОСОБА_4 з-під варти. На обґрунтування своєї апеляції захисник ОСОБА_9 посилається на те, що прокурор має право особисто проводити слідчі дії, а тому, на її погляд, отримавши справу із суду в порядку ст. 2491 КПК України прокурор прийме її до свого провадження і особисто закінчить досудове слідство у встановленому порядку. Скасувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді взяття під вартою при поверненні справи прокуророві захисник просить лише з тієї підстави, що строк тримання під вартою під час досудового слідства закінчився 15 лютого 2012 року. Інших доводів щодо неправильності чи незаконності обрання запобіжного заходу судом при поверненні справи на додаткове розслідування захисник в апеляції не наводить.

В судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_9 заявила, що її прохання полягає в тому, щоб сину був змінений запобіжний захід. Доводів на обгрунтування прохання про скасування постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування і винесення ухвали апеляційного суду про повернення справи прокурору, в порядку ст. 2491 КПК України вона навести не може.

Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 просили задовольнити апеляцію ОСОБА_9, стверджуючи, що при невиконанні вимог ст. 218 КПК України щодо ознайомлення обвинувачених з матеріалами справи повертати справу на додаткове розслідування не треба, а допущене порушення закону може усунути прокурор.

Обвинувачений ОСОБА_4 заявив що підтримує апеляцію своєї матері. Згоден з ним і обвинувачений ОСОБА_6

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав прохання апеляції, а захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_10 заявив, що покладається на розсуд суду.

Потерпіла та представник потерпілої просять апеляцію не задовольняти, посилаючись на те. що вона не ґрунтується на положеннях закону.

Заслухавши суддю-доповідача, прохання сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

Як роз'яснено в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 № 2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" кримінальна справа у будь-якому разі не може бути призначена до судового розгляду, якщо було порушено ви моги КПК про обов'язковість пред'явлення обвинува чення і матеріалів розслідування для ознайомлення.

Сторонами по справі не оспорюється факт порушення слідчим вимог КПК України про обов'язковість пред'явлення обвинува чення і матеріалів розслідування для ознайомлення. Міркування матері обвинуваченого про, начебто, наявну у прокурора можливість усунути вказане порушення без повернення справи на додаткове розслідування не ґрунтується на діючому кримінально-процесуальному законодавстві. Так само не ґрунтується на нормах діючого КПК України прохання захисника щоб апеляційний суд своєю ухвалою повернув прокурору справу, в порядку ст. 2491 КПК України. Вказана стаття наділяє суд першої інстанції повноваженнями повернути справу прокуророві при проведенні попереднього розгляду цим судом справи, яка надійшла до суду з обвинувальним висновком. Нема таких повноважень у суду апеляційної інстанції.

Що стосується вирішення судом першої інстанції питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого при поверненні справи на додаткове розслідування, то суд у даному випадку діяв у відповідності до положень ч. 3 ст. 246 КПК України, котра зобов'язує суд в своїй постанові вирішити питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Доводів для доведенні помилковості обрання місцевим судом конкретного запобіжного заходу в апеляції захисника не наведено. При обранні 29 листопада 2011 року запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 Березнівський районний суд перш за все врахував, що він перешкоджав встановленню істини по справі схиляючи свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 дати показання про те, що суспільно небезпечні дії вчинив психічно хворий Х. Принципи конвенційного прецедентного права передбачають можливість застосування взяття під варту обвинуваченого з погляду на можливість вчинення ним нового злочину чи порушення громадського порядку. Зважаючи на тяжкість обвинувачень в діях, котрі привели до позбавлення життя людини, і у вчиненні групового хуліганства, рішення суду першої інстанції про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу не позбавлене сенсу. Ні в апеляції, ні у виступі в апеляційному суді захисник ОСОБА_9 не навела доводів для зміни запобіжного заходу апеляційним судом. Вона лише посилалась на те, що строк перебування під вартою під час досудового слідства до направлення справи до суду закінчився 15 лютого 2012 року. Цей довід не доводить незаконність рішення Березнівського районного суду про зазначення запобіжного заходу, який залишається на час додаткового розслідування і обрання таким заходом взяття під варту. Підстав для зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 за таких обставин колегія суддів не вбачає.

Зважаючи на викладене колегія суддів не знаходить підстав для скасування законної та обґрунтованої постанови суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Постанову Березнівського районного суду від 15 березня 2012 року про повернення на додаткове розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121 та ч. 2 ст. 296 КК України і ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 296 КК України залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Судді

О.К.Коробов М.Д. Шпинта Ю.В.Матюха

З оригіналом згідно. Суддя О.К. Коробов