ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № К-6577/06

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2006 року                                                                                                              м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Ліпського Д.В. -  головуючий,

Амєліна С.Є.   -   суддя-доповідач,

Весельської Т.Ф.,

Чумаченко Т.А.,

Юрченка В.В.,

при секретарі  Мудрицькій Ю.В.

з участю представника Національного банку України Кармазина Р.В. та представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Національного банку України на рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 лютого 2003 року та на ухвалу судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Києва від 23 липня 2003 року в справі за скаргою ОСОБА_2 на рішення Національного банку України та дії Міністерства юстиції України -

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, Національний банк України, як суб'єкт владних повноважень, ставить питання про скасування рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 лютого 2003 року та ухвали судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Києва від 23 липня 2003 року, якими задоволені позовні вимоги  й визнані нечинними та скасовані абзац 2 пункту 4, абзац 3 пункту 7, пункти 13 й 15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 березня 2001 року №135. Просить направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

В касаційній інстанції представник відповідача підтримав доводи касаційної скарги.

            Представник позивача касаційну скаргу не визнав, просив її відхилити посилаючись на те, що судові рішення відповідають вимогам законодавства.

            Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 29 березня 2001 року №135 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яку було зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2001 року за №368/5559.

Звернення ОСОБА_2 зі скаргою, що за чинним на той час процесуальним законом розглядалася в поряду передбаченому главою 31-А ЦПК України 1963 року, пов'язано з  тим, що, як вказував заявник, абзацом 2 пункту 4, абзацом 3 пункту 7, пунктами 13 й 15 Інструкції порушені його права та свободи як вкладника та акціонера акціонерного комерційного банку “Правекс-Банк”.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Суди мали виходити з того, що при розгляді справ за правилами глави 31-А ЦПК вирішуються питання не про захист суб'єктивних прав, що виникли з цивільних, трудових, сімейних та інших правовідносин шляхом їх встановлення і визнання, а про поновлення прав чи свобод громадян, закріплених Конституцією України, законами та іншими нормативно-правовими актами й порушених суб'єктами оскарження під час здійснення ними управлінських функцій.

При прийнятті рішень суди помилково виходили з того, що абзац 2 пункту 4, абзац 3 пункту 7, пункти 13 й 15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 березня 2001 року №135, порушують права позивача.

 Постановою Правління Національного банку України від 29 березня 2001 року №135 Інструкція затверджена з метою приведення нормативно-правових актів Національного банку України щодо порядку здійснення безготівкових розрахунків в установах банків у відповідність до Законів України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та "Про банки і банківську діяльність" та відповідно до пунктів 2 й 3 Інструкції - встановлює загальні правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб у грошовій одиниці України (далі - національна валюта) на території України, що здійснюються за участю банків.

Докази про порушення суб'єктами оскарження прав чи свобод заявника, як вкладника та акціонера АКБ «Правекс-Банк», під час здійснення ним управлінських функцій при прийнятті і реєстрації Інструкції  про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті і необхідність їх поновлення не встановлені судами й в судових рішеннях не наведені.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права й процесуального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Національного банку України задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 лютого 2003 року та ухвалу судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Києва від 23 липня 2003 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_2 на рішення Національного банку України та дії Міністерства юстиції України.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.