ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 10 серпня 2006 року у м. Києві колегія суддів Вищого     адміністративного суду України в складі:

           головуючого-судді: Ліпського Д.В.,

     суддів:  Амєліна С.Є., Весельської Т.Ф., Чумаченко Т.А.,              Юрченка В.В.

 при секретарі - Мудрицькій Ю.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку попереднього провадження адміністративну справу № 2-5629/04 за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на неправомірні дії Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва та Державної податкової адміністрації України за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення  Оболонського районного суду від 14 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 травня 2005 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 в жовтні 2004 року  звернулися до суду зі скаргою на неправомірні дії Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва та Державної податкової адміністрації України, посилаючись на те, що в жовтні 2004 року звернулися до суб”єкта оскарження із заявою про те, що вони за своїми релігійними переконаннями відмовляються від примусового присвоєння їм  ідентифікаційного коду, а тому згідно частини 2 статті 1 Закону України “Про державний реєстр фізичних осіб , платників податків та інших обов”язкових платежів” Державна податкова інспекція повинна зробити відмітку про наявність у них права на сплату податків за паспортними даними. Державна податкова інспекція в Оболонському районі м. Києва такої відмітки в паспорт скаржниць не внесла, посилаючись на відсутність механізму реалізації цього положення Закону.

Рішенням Оболонського районного суду від 14 березня 2005 року  скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 було задоволено частково. Зобов»язано Державну податкову інспекцію в Оболонському районі м. Києва внести позивачів до податкового обліку, як платників податків, за раніше встановленою формою обліку без застосування ідентифікаційного номера та виключити з Державного реєстру ДПІ та ДПА інформацію про заявників: індивідуальний ідентифікаційний номер та загальні відомості. В частині внесення відміток до паспортів роз»яснено заявницям право звернення з відповідними документами до ДПІ в Оболонському районі м. Києва для вирішення цього питання.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 19 травня 2005 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 було відхилено, а рішення Оболонського районного суду від 14 березня 2005 року  залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися з касаційною скаргою на рішення  Оболонського районного суду від 14 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 травня 2005 року.

 В касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства України, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просять скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанції рішення в частині  проставлення  у їхніх паспортах відміток про право здійснювати будь-які платежі без застосування ідентифікаційного номера. Змінити  рішення Оболонського районного суду у частині щодо проставлення у їхніх паспортах відмітки  про право здійснювати будь-які платежі без застосування ідентифікаційного номера, та зобов»язати Державну податкову інспекцію в  Оболонському районі м. Києва зробити в паспорті кожного зі скаржниць на сторінці 7, або 8  або 9 відмітку такого змісту : « Має право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номера», завірити її підписом відповідальної особи  та гербовою печаткою Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в жовтні 2004 року  скаржниці звернулися до Державної податкової інспекції із заявою про відмову від присвоєння ідентифікаційного коду за своїми релігійними переконаннями, але отримали відмову.

Суд першої інстанції під час розгляду справи по суті правильно встановив, а апеляційний суд обґрунтовано погодився з тим, що  відповідно до  частини 2 статті 1 Закону України “Про державний реєстр фізичних осіб - платників податку та інших обов”язкових платежів” для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття індивідуального ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідним державним органам, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов”язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Пунктом 1.1 Наказу ДПА України та МВС України від 19 жовтня 2004 року №1345 /9944 «Про затвердження Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов»язкових платежів» передбачено, що цей Порядок визначає процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні чи інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби.

Пунктами 4 та 5 цього наказу визначено, що фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою №В3 та паспорт громадянина України, а посадова особа органу внутрішніх справ у разі відсутності невідповідностей  вносить на 7-9 сторінку паспорта відмітку, зміст та форму якої наведено в додатку 4.

Оскільки чинним законодавством визначено державний орган, на яки покладено обов»язок вчинення відмітки в паспорті особи про наявність права здійснювати ідентифікаційні платежі без ідентифікаційного номера - органи внутрішніх справ,- то суди прийшли до правильного висновку про те, що підстав для покладення такого обов»язку на ДПІ в Оболонському районі м. Києва немає.

                За таких обставин судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційних скарг висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для  скасування постановлених по справі судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 230,231 КАС України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення  Оболонського районного суду від 14 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 травня 2005 року  без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя:                                                   Ліпський Д.В.     

Судді:                                                                           Юрченко В.В.

                                                                                       Амєлін С.Є. 

                                                                                       Весельська Т.Ф.

                                                                                        Чумаченко Т.А.         

З оригіналом звірено:

Суддя:                                                                            Юрченко В.В.