АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/490/3000/12 Справа № 0417/2-594/12 Головуючий у 1 й інстанції - Грищенко В.М. Доповідач - Городнича В.С.
Категорія 56
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 травня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Городничої В.С.
суддів - Глущенко Н.Г., Баранніка О.П.,
при секретарі -Косенко І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Автомобіліст», Територіальної громади м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, третя особа -Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради про визнання права власності, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на гараж, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що обслуговуючий кооператив «Гаражний кооператив «Автомобіліст»було створено на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 22.06.1961 року, яким було затверджено рішення Амур-Нижньодніпровської районної ради №1040 від 11.04.1961 року про виділення громадської площадки під будівництво гаражів по Новомосковському шосе у мікрорайоні №2 (на даний час вул. Батумська,15). При зверненні до КП «ДМБТІ»ДОР з метою оформлення права власності на гараж, позивач, як члену кооперативу, у реєстрації права власності на гараж було відмовлено.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2012 року в задоволені позову ОСОБА_2 було відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, обслуговуючий кооператив «Гаражний кооператив «Автомобіліст»було створено на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 22.06.1961 року, яким було затверджено рішення Амур-Нижньодніпровської районної ради №1040 від 11.04.1961 року про виділення громадської площадки під будівництво гаражів по Новомосковському шосе у мікрорайоні №2 (на даний час вул. Батумська,15).
На підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22.03.2002 року було зареєстровано обслуговуючий кооператив «Гаражний кооператив «Автомобіліст»по вул. Батумська, 15 в м. Дніпропетровську.
Згідно даних державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для розрахунку плати за землю №1776 від 12.05.208 року територія обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Автомобіліст»відноситься до земель не сільськогосподарського призначення. Цільове призначення виділеної земельної ділянки, площею 1,5286 га -будівництво гаражів відповідно до генерального плану.
Протоколом №147 засідання правління обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Автомобіліст»від 04.08.2007 року було прийнято до складу членів кооперативу з закріпленням гаражного боксу НОМЕР_1 в ряду 5 ОСОБА_2 Заборгованість по сплаті пайового внеску відсутня, що підтверджується довідкою № 130 від 12.02.2010 року (а.с. 10).
При зверненні до КП «ДМБТІ»в реєстрації права власності на гараж позивачу було відмовлено, оскільки попередній власник своє право власності на гараж не оформив (а.с. 25).
Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 28.06.1991 року «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов'язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів №5 від 28.06.1991року член ГБК, який повністю вніс пай за гараж, наданий йому у користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатися ним на свій розсуд -продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчинювати щодо нього інші угоди, що не заборонені законом.
Згідно п.8.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно №7/5 від 07.02.2002 року зі змінами та доповненнями, оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності -членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески, органами місцевого самоврядування.
Відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради № 1116 від 17.06.1999 року, рішення про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна приймає у місті Дніпропетровську виконком міської ради.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Апелянт в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що він звертався до реєстратора майнових прав громадян, котрим є КП «ДМБТІ», яке відмовило йому в реєстрації гаражу і рекомендувало звернутися до суду. Однак, до Дніпропетровської міської ради чи до її виконкому з заявою про оформлення права власності на спірний гараж позивач не звертався, відмови з цього приводу не отримував.
З огляду на викладене не можуть бути прийняті до уваги доводи ОСОБА_2 щодо правомірності набуття ним права власності на спірний гараж, оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом без дотримання встановленого законом порядку оформлення права власності на нерухоме майно, фактично при відсутності спору.
Безпідставними є також посилання апелянта на норму ст. 331 ЦК України, оскільки, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 спірний гараж не будував, власні матеріали на його будування не використовував.
Інші приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального закону.
Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, його висновки не спростовуються доводами апеляційної скарги, а тому скасуванню воно не підлягає. Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: