Судове рішення #22866803

Справа №2-1454 Головуючий у суді у 1 інстанції - Куц

Номер провадження 22-ц/1890/988/12 Суддя-доповідач - Лузан

Категорія - 27


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


11 травня 2012 року м.Суми


Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:


головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Криворотенка В. І., Сибільової Л. О.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 26 березня 2012 року

у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,


в с т а н о в и л а :

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 26 березня 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 73855 гривень 94 копійок заборгованості за кредитним договором від 14 липня 2008 року, 738 гривень 56 копійок повернення судового збору, а всього 74 594 (сімдесят чотири тисячі п'ятсот дев'яносто чотири) гривні 50 копійки.

В апеляційній скарзі ставиться питання про часткове скасування рішення суду і постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позову з тих підстав, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 14 липня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № SUXRRС13790028, відповідно до умов якого ОСОБА_1 наданий кредит в сумі 10224,50 грн. на 36 місяців, зі строком його повернення по 13 липня 2011 року включно та відсотковою ставкою 1% на місяць (тобто 12% річних), на суму залишку заборгованості за кредитом, сплатою єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту (комісії) у розмірі 929,5 грн. та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту (комісії) у розмірі 184,04 грн. (а.с. 4).

Своїм особистим підписом ОСОБА_1 підтвердив, що його заява разом із запропонованими ПАТ КБ «ПриватБанк» Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт), Тарифами, з якими він ознайомився і згоден, становить між ним та Банком кредитно-заставний договір.

Відповідно до договору ОСОБА_1 брав на себе зобов'язання повертати Кредит, сплачувати Банку відсотки, винагороду, комісію та інші витрати згідно з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам (Далі - Умови), шляхом сплати в період з 10 по 15 число кожного місяця суми мінімально необхідного платежу, розмір якого складає 524,45 грн., яка складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди (комісії).

Відповідно до п. 4.6. Умов при непогашенні Кредиту в установлені строки, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми Кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченій сумі Кредиту нараховується пеня з дати виникнення простроченої заборгованості.

П. 4.8. Умов встановлено, що у випадку, якщо дата погашення Кредиту й/або сплати відсотків за користування кредитом, винагороди, пені, відповідно до Договору випадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені в операційний день, що передує вихідному або святковому дням. (а.с. 7)

Судом встановлено і цих обставин ОСОБА_1 не заперечує, що він має заборгованість по кредитному договору.

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ КБ «ПриватБанк» просив суд стягнути заборгованість за кредитним договором, яка станом на 07 грудня 2011 року складає 73855 гривень 94 копійки, з яких:

- заборгованість по тілу кредиту - 7325,50 грн.;

в т.ч. прострочена по тілу кредиту - 7325,50 грн.;

- заборгованість по відсотках - 893,11 грн.;

в т.ч. прострочена по відсотках - 893,11 грн.;

- заборгованість з комісії - 4232,92 грн.;

в т.ч. прострочена комісія - 4232,92 грн.;

Погашено пені в т.ч. списано - 4424,33 грн.;

- заборгованість з пені - 57 411,27 грн.;

Всього заборгованість за кредитом - 69862,80 грн.;

- штраф (фіксована частина) - 500 грн.;

- штраф (процентна складова - відсоток від суми заборгованості) - 3 493,14 грн.

Разом : 73855,94 грн.

Посилаючись на названі обставини, а також на положення ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, позивач просив суд стягнути з відповідача всю суму заборгованості за Кредитним договором.

Колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були підстави для часткового задоволення позову, при цьому колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване рішення про стягнення заборгованості по тілу кредиту, по відсотках та комісії так як було встановлено, що відповідач не виконує взятих на себе за договором зобов'язань. У названій частині рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства, зокрема, ст.ст. 525-530 ЦК України.

В той же час колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення заборгованості з :

- пені - 57 411,27 грн.;

- штрафу згідно п.5.3 кредитного договору (фіксована частина) - 500 грн.;

- штрафу згідно п.5.3 кредитного договору (процентна складова -відсоток від суми заборгованості) - 3 493,14 грн.

постановлене з порушенням вимог діючого законодавства, тому в цій частині доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, а рішення суду в цій частині підлягає зміні з наступних підстав.

Відповідно до :

ст. 546 ЦК України 1. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком;

ст. 549 ЦК України 1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. 2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. 3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, відповідно до ч.1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Звертаючись до суду з позовом, позивач, зокрема, просив суд стягнути з відповідача :

-пеню за прострочення сплати кредиту -57 411,27 грн., яка передбачена п. 5.1 кредитного договору, відповідно до якого у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 1,25% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день просрочки, але не меньше 1 гривні.

- штраф (фіксована частина) п.- 500 грн. і штраф (процентна складова -відсоток від суми заборгованості) - 3 493,14 грн., які передбачені п.5.3 кредитного договору, відповідно до якого при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Таким чином вбачається, що Кредитним договором передбачена відповідальність позичальника у вигляді пені (п.5.1) і штрафу ( п.5.3) фактично за одне і те ж порушення, а саме :

- « несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту » ( п.5.1.) і

- « при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань » (п.5.3)

Таким чином зі змісту п.п. 5.1 і 5.3 Кредитного договору вбачається, що за одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність позичальника одного виду.

В той же час статтею 61 Конституції України передбачається, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Проте суд першої інстанції на ці положення Закону не звернув уваги та не обговорив можливість одночасного застосування подвійної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. В цій частині доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.

За наведених обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення згідно п. 5.3 : штрафу (фіксована частина) - 500 грн. і штрафу (процентна складова - відсоток від суми заборгованості) - 3 493,14 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зважуючи на доводи апеляційної скарги, приймаючи до уваги розмір суми кредиту, суму прострочених зобов'язань за договором та інші обставини справи, а також керуючись положеннями вищеназваної ч.3 ст.551 ЦК України, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір пені до 13 000 грн.

Таким чином колегія суддів вважає за необхідне змінити постановлене у справі рішення, стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 25 451 грн. 53 коп.

(заборгованість по тілу кредиту - 7325,50 грн.; заборгованість по відсоткам - 893,11 грн.; заборгованість з комісії - 4232,92 грн.; пеня - 13 000 грн.;),

а не 73855 грн. 94 коп., як зазначено у рішенні та 254 грн. 51 коп. судових витрат, а не 738 грн. 56 коп., як зазначено у рішенні.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом положень позовної давності не заслуговують на увагу, так як пунктом 5.4 договору передбачено, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 5.1, 5.2, 5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коди відповідне зобов'язання повинне бути виконане Позичальником; пунктом 5.5 - терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, пп.3, 4 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 26 березня 2012 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» 25 451 грн. 53 коп. заборгованості за кредитним договором № SUXRRС13790028 від 14 липня 2008 року, а не 73855 грн. 94 коп., як зазначено у рішенні.

В іншій частині у задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» відмовити у зв'язку з необгрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» 254 грн. 51 коп. судових витрат, а не 738 грн. 56 коп., як зазначено у рішенні.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.


Головуючий -


Судді -




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація