ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2012 р. справа № 2а-0470/8869/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

при секретарі судового засідання: Алтуховій А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „НЗ-інвест" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011р. по справі № 2а-0470/8869/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „НЗ-інвест" до Відділу Держкомзему у м.Тернівка Дніпропетровської області, про зобов'язання здійснити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „НЗ-інвест" (далі за текстом - ТОВ ІІ „НЗ-інвест") звернулося до суду з позовом до Відділу Держкомзему у м.Тернівка Дніпропетровської області, в якому просив зобов'язати відділ Держкомзему у м.Тернівка Дніпропетровської області зробити перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої в м.Тернівка Дніпропетровської області вул. Харківська 5-г (кадастровий номер 1213500000010360129), як землі вільної від забудови та відведеної під майбутнє будівництво з дати реєстрації у Державному реєстрі земель 04 червня 2008 року.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що на підставі договору оренди земельної ділянки від 19.02.2008р. укладеного між ТОВ ІІ „НЗ-інвест" та Тернівською міською радою, зареєстрованого у Павлоградському міському відділі ДР філії ДП „Центр ДЗК" 04 червня 2008 року за № 040811600224, ТОВ ІІ „НЗ-інвест" передано в оренду земельну ділянку площею 0,6372га, розташовану в м.Тернівка Дніпропетровської області вул.Харківська, 5-г (кадастровий номер 1213500000010360129) Згідно витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які Відділ Держкомзему в м.Тернівка надає TOB II „НЗ-інвест", в графі коефіцієнт функціонального використання зазначено коефіцієнт 2,5. Згідно п.2 договору оренди забудовані землі - 0,0000 га. Згідно п.3 договору оренди землі на земельній ділянці немає об'єктів нерухомості. Відповідно до п.13 договору оренди земельна ділянка передається в оренду для будівництва продовольчого супермаркету.

Застосування коефіцієнту 2,5 для земель, відведених під майбутнє будівництво вважає незаконним, оскільки чинним законодавством встановлено, що до земель, які зайняті поточним будівництвом та відведені під майбутнє будівництво повинен застосовуватись коефіцієнт -0,5 при цьому, застосування коефіцієнту 2,5 як до земель, функціональне використання яких комерційне, можливе лише після закінчення будівництва та введення закінченого будівництвом об'єкту в експлуатацію.

На письмове звернення до відповідача про внесення зміни в нормативну грошову оцінку земельної ділянки, починаючи з дати реєстрації договору оренди та зменшення нормативної грошової оцінки з застосуванням правильного коефіцієнту -0,5 отримав відповідь в якій відповідач посилається на законність застосування функціонального коефіцієнту 2,5 при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Вказує на те, що відповідачем помилково визначено функціональне призначення земельної ділянки, як землі комерційного використання що призвело до невірного застосування значення коефіцієнту 2,5. Відповідно до землевпорядної документації зазначена земельна ділянка вільна від забудови.

Невірний розрахунок нормативної оцінки земельної ділянки тягне за собою невірне визначення суми орендної плати, порушує встановлені законодавством принципи, обумовлені нормативною базою щодо норм та вимог у сфері оцінки земель.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011р. у задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в зв'язку з неповнотою дослідження судом доказів і неповним встановленням судом обставин справи та недоведеністю обставин, які мають значення для справи, а також неправильністю застосування судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем позовні вимоги. Апеляційна скарга також обґрунтована тим, що Держкомзем України та його територіальні відділення та управління є єдиним державним органом, який згідно чинного законодавства має право проводити нормативну грошову оцінку земельних ділянок та видавати відповідні витяги. Порядок розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки в договорі оренди землі не зазначений, з яких показників ця оцінка складалась відповідачем позивачу при укладенні договору оренди землі було не відомо.

Також судом не враховано те, що відповідно до п. 3.5. Порядку № 18/15/21/11 віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з поновлення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, ба-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 №377, зареєстровано в Мінюсті України від 14.12.98р. №788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Згідно довідки, виданої Головним управлінням статистики у Дніпропетровської області до основних видів діяльності TOB II „НЗ-інвест" відноситься організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду.

Таким чином, діяльність позивача передбачає будівельну діяльність і має право, при відведенні земель, на застосування коефіцієнту 0,5 при розрахунку нормативної грошової оцінки земель.

Крім того, статистична звітність (форми №№ 6-зем, ба-зем, 6б-зем, 2-зем), данні якої повинні застосовуватись при віднесені земель до категорії земель за функціональним використанням, складається виключно підрозділами земельних ресурсів до яких позивач не відноситься, тому не має можливості впливати на правильність та відповідність дійсності цієї звітності.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 до земель, які зайняті поточним або відведені під майбутнє будівництво застосовується коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки -0,5, тому протягом терміну будівництва орендна плата має обчислюватись з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,5. Проте, оскільки позивач та Тернівська міська рада у договорі оренди земельної ділянки погодили нормативну грошову оцінку земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки 2,5, позивач, підписавши договір, погодився з тим, що до завершення об'єкту будівництва та введення в експлуатацію орендна плата визначаються виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка визначається з урахуванням коефіцієнту функціонального використання 2,5.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції помилковим, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 19.02.2008р. між Тернівською міською радою та ТОВ ІІ „НЗ-інвест" відповідно до рішення Тернівської міської ради № 521 -ХХIХ/V від 18.02.2008р. укладено договір оренди землі площею 0,6372га для будівництва продовольчого супермаркету, яка знаходиться за адресою: м. Тернівка, вул. Харківська, 5-г.

Відповідно до п.13 договору оренди цільове використання земельної ділянки -будівництво продовольчого супермаркету, цільове призначення земельної ділянки -землі комерційного використання (п.14 договору).

На час укладення договору оренди земельна ділянка була вільна від забудови та на земельній ділянці були відсутні об'єкти нерухомого майна, про що зазначено в договорі оренди ( п.2 п.3 договору оренди).

Розроблення проекту відведення земельної ділянки здійснювалось для будівництва продовольчого супермаркету на підставі рішення Тернівської міської ради № 320-XXI/V від 02.07.2007р.

З метою внесення зміни в нормативну грошову оцінку земельної ділянки, починаючи з дати реєстрації договору оренди та зменшення нормативної грошової оцінки з застосуванням правильного коефіцієнту -0,5 позивач 11.05.2011р. звернувся до відповідача у справі та 25.05.2011р. відповідачем надано відповідь про законність застосування функціонального коефіцієнту 2,5 при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Позивачем оскаржено до суду в порядку адміністративного судочинства дії відповідача, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, щодо визначення ним коефіцієнту функціонального використання земельних ділянок.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 20 Земельного кодексу України визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.5 ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до вимог ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України „Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться серед іншого у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Законом України „Про плату за землю" ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку до введення в дію Податкового кодексу України),

Так, відповідно до ст. 1 вказаного Закону грошова оцінка це капіталізований рентний доход із земельної ділянки, землі житлової та громадської забудови це земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про плату за землю" використання землі в Україні є платним, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель, розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом, за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата

Статтею 15 Закону встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до ст. 201 Земельного кодексу України, залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення населених пунктів затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №213 від 23 березня 1995 року (далі -Методика) та Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Державного комітету по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук №18/15/21/11 від 27.01.2006р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.04.2006р. за №388/12262 (далі -Порядок).

Відповідно до Методики нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до Порядку нормативна грошова оцінка 1м 2 земельної ділянки населених пунктів визначається за спеціальною формулою:

В х Нп

Цн = ------------- х Кф х Км, (8)

Нк

де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);

В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях);

Нп - норма прибутку (6%);

Нк - норма капіталізації (3%);

Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (далі - Кф), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності, та становить: - для категорії земель за функцією використання - землі житлової забудови (склад категорії земель - землі індивідуального житлового будівництва і господарських будівель, землі малоповерхової і багатоповерхової несадибної забудови, землі сільськогосподарського призначення під господарськими будівлями і спорудами) Кф =1,0 ; землі промисловості -Кф=1,2; землі комерційного використання Кф = 2,5; інші землі до яких за функцією використання віднесено-землі зайняті поточним будівництвом та землі відведені під майбутнє будівництво Кф = 0,5.

До земель комерційного використання відносяться: землі торгівлі транспортними засобами та їх ремонту; землі оптової торгівлі і посередництва в торгівлі; землі роздрібної торгівлі побутовими товарами і їх ремонт; землі готелів та ресторанів; землі підприємств фінансового посередництва; землі підприємств страхування; землі підприємств, що здійснюють допоміжну діяльність у сфері фінансів та страхування; землі підприємств, що здійснюють операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам; землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері інформатизації; землі підприємств, що здійснюють послуги, які надаються переважно юридичним особам; землі підприємств, що здійснюють індивідуальні послуги; землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері відпочинку та розваг (азартні ігри та ігри на гроші тощо). Вказаний перелік земель є вичерпним.

Згідно пункту 3.5 цього Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (додаток 1 до таблиці 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням проводиться спеціально уповноваженими органами державної влади з питань земельних ресурсів, підпорядкованими Держкомзему України, відповідно до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженої наказом Держкомстату України від 05.11.98 № 377 (зареєстровано в Мін'юсті України 14.12.98 р. за № 788/3228, за текстом -Інструкція), яка визначає положення щодо заповнення даних державного земельного кадастру. Згідно цієї Інструкції у графі 34 відображаються дані про забудовані землі, а саме: сума граф 35 -38, 42 -45, 50, 55.

Ця категорія охоплює всі землі, зайняті об'єктами промисловості, забудовані житловими будинками, дорогами, шахтами, відкритими розробками та будь-якими іншими спорудами, створеними для здійснення різних видів людської діяльності, включаючи території для їх обслуговування. До цієї категорії також включаються деякі види відкритих земель (незабудованих земель), які тісно пов'язані з такою діяльністю, наприклад: звалища; землі, відведені під будівництво, зайняті поточним будівництвом. Не включаються до цієї категорії господарські будівлі й двори, господарські шляхи на сільськогосподарських землях, а також на сільськогосподарських угіддях земель інших категорій (відображаються у відповідних графах сільськогосподарських земель).

У графі 58 зазначеної Інструкції відображаються дані про землі, зайняті поточним будівництвом: відкриті землі, на яких на сьогодні ведеться будівництво (будівельні майданчики).

У графі 59 -дані про землі, відведені під будівництво (будівництво на яких не розпочато): землі, в установленому порядку відведені під будівництво, але будівельні роботи на яких не розпочато.

Відповідно до наведених норм законодавства, орендна плата та земельний податок сплачується користувачем земельної ділянки щорічно з дня виникнення права користування земельною ділянкою, та у разі припинення права користування земельною ділянкою орендна плата та земельний податок сплачується користувачем за фактичний період перебування землі у користуванні, розмір орендної плати та ставка земельного податку визначається у відсотках від грошової оцінки земельної ділянки, яка у свою чергу залежить від коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф), якщо земельна ділянка перебуває на стадії будівництва або відведена під майбутнє будівництво, до завершення будівництва при проведенні нормативної грошової оцінки, застосовується коефіцієнт 0,5.

Оскільки, земельна ділянка надавалась позивачу в оренду для будівництва продовольчого супермаркету та була вільна від забудови, тому підтвердженою є необхідність застосування Коефіцієнту функціонального використання цієї земельної ділянки для визначення розміру земельного податку та орендної плати для цієї земельної ділянки у величині - 0,5 за функцією використання по категорії -землі зайняті поточним будівництвом та землі відведені під майбутнє будівництво.

Таким чином, суд дійшов висновку, що застосування коефіцієнту функціонального використання землі з зазначенням коефіцієнту 2,5 при здійсненні розрахунку нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні позивача є неправомірним, оскільки суперечить наведеним нормам законодавства, які регулюють спірні правовідносини з урахуванням дати їх виникнення.

Доказів на підтвердження обґрунтованого застосування коефіцієнту функціонального призначення у розмірі 2,5 відповідачем не надано.

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „НЗ-інвест" -задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011р. -скасувати.

Позов задовольнити.

Зобов'язати відділ Держкомзему у м. Тернівка Дніпропетровської області зробити перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої в м. Тернівка Дніпропетровської області вул. Харківська 5-г (кадастровий номер (кадастровий номер 1213500000010360129) як землі вільної від забудови та відведеної під майбутнє будівництво з дати реєстрації у Державному реєстрі земель 04 червня 2008 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак