Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого - Іващука В.Я.,

суддів: Баглика С.П., Полюховича О.І.,

за участю прокурора Ковальчука С.О.,

засудженого ОСОБА_1

розглянула 15 травня 2012 року у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Рівненського міського суду від 13 лютого 2012 року.

Цим вироком, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народжений в с.Борщівка Ланівецького району Тернопільської області, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, мешканець АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимий, засуджений:

- за ч.1 ст. 187 КК України на 5 років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.186 КК України на 6 років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.190 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст.81, ст.71 КК України, до покарання призначеного за цим вироком суду, частково приєднано не відбуте покарання за вироком Рівненського міського суду від 12 липня 2007 року і призначено остаточне покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі.

Вирішено питання стосовно речових доказів.

Стягнено з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати по справі в сумі 877 грн 08 коп., повґязані з оплатою проведення судово-товарознавчих експертиз.

За вироком суду, ОСОБА_1 31 серпня 2010 року приблизно о 22 годині 45 хвилин, знаходячись поблизу провулку Дворецький в місті Рівне, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, вчинив напад на потерпілу ОСОБА_2 В ході нападу ОСОБА_1 застосував насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої та яке полягало в тому, що він наніс ОСОБА_2 удар рукою ззаду по голові, від якого потерпіла впала на землю і втратила свідомість, після чого побив потерпілу, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи: справа в ментальній ділянці, зліва - в ділянці кута, множинних забоїв та осаднень обличчя, верхніх та нижніх кінцівок, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію довготривалості розладу здоров'я, та заволодів майном потерпілої, а саме, мобільним телефоном марки «Samsung Е-2210»вартістю 393,82 грн., в якому знаходилася сім-картка мобільного оператора «Київстар»вартістю 25 грн., грошима в сумі 60 грн., які знаходилися в кишені куртки потерпілої, а також її жіночою сумкою вартістю 350 грн., в якій знаходились цифровий фотоапарат марки «Olimpus РЕ-4400»вартістю 1071,59 грн., золотий кулон із зображенням Божої Матері, 585 проби, вагою 1,10 грами, вартістю 363 грн., косметичка з брасматіком «Oriflame»вартістю 85 грн., тінями «Ruby Rose Oriflame»вартістю 50 грн., парфумами «Giorgio Oriflame»вартістю 180 грн., помадою «Oriflame»вартістю 30 грн., контурним олівцем для губ «Oriflame»вартістю 15 грн., та пакетом з жіночими джинсовими штанами вартістю 200 грн. і дитячими штанами вартістю 70 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 2893,41 грн.

10 жовтня 2010 року приблизно о 5 годині ОСОБА_1, знаходячись поблизу гуртожитку № 1 НУВГП, що на вулиці В.Чорновола в місті Рівне, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_3 та яке полягало у захопленні потерпілої ззаду за шию, шляхом ривка відкрито викрав у ОСОБА_3 її жіночу сумочку вартістю 150 грн., в якій знаходились мобільний телефон марки «Nokia 7210»вартістю 14,53 грн. з сім-карткою мобільного оператора «Djuice»вартістю 25 грн., на рахунку якої було 4 грн., мобільний телефон марки «Nokia 1208»вартістю 250 грн. з сім-карткою мобільного оператора «МТС»вартістю 15 грн., на рахунку якої було 11 грн., гаманець вартістю 50 грн. з грошима в сумі 700 грн., картка «Приват Банку», на рахунку якої було 40 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 2 059,53 грн.

1 листопада 2010 року в період часу з 11 до 14 години ОСОБА_1, перебуваючи на загальному коридорі біля квартири АДРЕСА_2, маючи умисел на заволодіння чужим майном, повторно, шляхом зловживання довірою ОСОБА_4, заволодів його мобільним телефоном марки «Нокіа 1202-2»вартістю 243,39 грн. з сім-карткою мобільного оператора «Київстар»вартістю 25 грн., на рахунку якої було 5 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 273,39 грн.

21 січня 2011 року приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись поблизу магазину «Віват», що на вулиці Приходька в місті Рівне, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого-неповнолітнього ОСОБА_5 та яке полягало в нанесенні удару кулаком в ліву частину обличчя, від якого потерпілий впав на землю, відкрито викрав у ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Nokia 1208»вартістю 137,84 грн., чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди на суму 137,84 грн.

13 лютого 2011 року біля 00 годин 20 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_3, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_7 та яке полягало у збиванні підніжкою потерпілої з ніг, шляхом ривка відкрито викрав у ОСОБА_7 її жіночу сумочку вартістю 400 грн., в якій знаходились: мобільний телефон марки «Nokia Е 71 IV»вартістю 600 грн., з сім-карткою мобільного оператора «Київстар»вартістю 50 грн., на рахунку якої було 16 грн., зарядний пристрій до мобільного телефону «Nokia Е 71 ТУ»вартістю 40 грн., ліхтарик вартістю 100 грн., гребінець вартістю 30 грн., туалетна вода «Джордані»вартістю 140 грн., помада «Oriflame»вартістю 32 грн., пудра «Oriflame»вартістю 66 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 1474 грн.

В поданій на вирок суду апеляції, засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду в частині засудження його по епізодах відкритого викрадення майна потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_7 скасувати, а справу направити прокурору м.Рівне для проведенння додаткового розслідування, в решті вирок суду змінити та помґякшити йому покарання призначене судом. При цьому, апелянт стверджує, що інкримінованих йому злочинів стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_7, він не вчиняв, оскільки на той час був взагалі відсутній в м.Рівне. Його клопотання про виклик свідків які могли це підтвердити суд відхилив, та побудував свої висновки тільки на показаннях потерпілих, які є суперечливими, та заперечуються його поясненнями. Стосовно пом'якшення покарання просить врахувати, що потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не мають до нього жодних претензій та позитивну характеристику з місць позбавлення волі. Просить також, виключити з вироку суду стягнення з нього 877 грн. за проведення експертизи, оскільки стягнення безпосередньо із засудженого коштів на користь експертної установи, законом не передбачено.

Прокурор відкликав свою апеляцію в порядку ст.255 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію в повному обсязі, прокурора, який просив вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Винність засудженого у вчиненні інкримінованих йому злочинів в повному обсязі встановлена сукупністю зібраних у справі доказів, яким судом дана повна та всебічна оцінка.

Розглядаючи справу в межах апеляції, колегія суддів встановила таке.

Апелянт оспорює вирок суду стосовно його засудження по епізодах вчинення злочинів щодо потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_7, покликаючись на те, що інкримінованих йому злочинів він не вчиняв.

Наведені апелянтом доводи заперечуються наступними доказами.

По епізоду вчинення пограбування ОСОБА_3

Допитана у суді першої інстанції потерпіла ОСОБА_3 підтвердила обставини, вчинення щодо неї пограбування, які наведені у вироку суду, та категорично ствердила, що саме ОСОБА_1, вчинив цей злочин.

Свої показання потерпіла ОСОБА_3 ствердила під час проведення відтворення обстановки та обставин події (т.1, а.с.103-105).

Під час проведення впізнання потерпіла впізнала ОСОБА_1 серед інших осіб, як особу, яка здійснила її пограбування (т.1, а.с.101).

Згідно протоколу огляду та вилучення, у ОСОБА_8 був вилучений мобільний телефон, який належить потерпілій ОСОБА_3 (т.1, а.с.98).

Допитаний у суді свідок ОСОБА_8 ствердив, що вилучений у нього мобільний телефон був проданий йому саме ОСОБА_1, коли той підвозив його на таксі і у нього не було грошей щоб розрахуватися за надані послуги по перевезенню.

Під час проведення впізнання свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_1, як особу, що продала йому названий мобільний телефон (т.1, а.с.100).

По епізоду вчинення пограбування ОСОБА_7

Допитана у суді першої інстанції потерпіла ОСОБА_7 категорично ствердила, що саме ОСОБА_1 пограбував її і це було за обставин викладених у вироку суду.

Свої показання потерпіла ОСОБА_7 ствердила під час проведення відтворення обстановки та обставин події (т.1, а.с.243-246).

Під час проведення впізнання ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_9, як особу, яка вчинила її пограбування (т.1, а.с.237).

За таких обставин, колегія суддів прийшла до переконання, що винність засудженого у вчиненні грабежів, за обставин, наведених у вироку суду, стосовно потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_7 доведена і судом його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України. Твердження апелянта про те, що він на час вчинення інкримінованих йому злочинів, перебував зовсім в іншому місці не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наведеними вище доказами.

Під час апеляційного розгляду справи істотних порушень вимог КПК, які б могли вплинути на правильність висновків суду та доведеність винності засудженого не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України у кожному випадку, призначаючи покарання, суд зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, вказати, які дані про особу, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудного він враховує.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при призначенні покарання в достатній мірі врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують його покарання.

За таких обставин, підстав для зміни вироку суду та пом'якшення покарання засудженому, колегія суддів не знайшла.

Разом з тим, з вироку слід виключити покликання суду на стягнення із засудженого 877,08 грн. за проведення експертиз у справі експертними установами, оскільки відповідно до ст.91 КПК України вони не є судовими витратами.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Рівненського міського суду від 13 лютого 2012 року щодо засудження ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого - без задоволення.

Виключити із вироку покликання суду на стягнення із засудженого 877,08 грн. в дохід держави.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Судді:

Іващук В.Я. Полюхович О.І. Баглик С.П.