РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0190/2264/2012Головуючий суду першої інстанції:Гулевич Ю.Г.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Руснак А. Ф.

РІШЕННЯ

"16" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіРуснак А.П.,

СуддівАдаменко О.Г., Кірюхіної М.А.,

При секретаріГуляєвій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки, визнання незаконним розрахунку заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_8, яка діє в інтересах ОСОБА_7, на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 01 лютого 2012 року,

в с т а н о в и л а :

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 04 березня 2008 року між Банком та відповідачкою було укладено кредитний договір № SI82GB00001835, відповідно до умов якого останній було надано грошові кошти у розмірі 54471,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 0,48% річних від суми зарезервованих ресурсів. Періодом сплати є період з 04 по 09 число кожного місяця. Внаслідок невиконання відповідачкою зобов'язань за договором станом на 14 вересня 2011 року утворилася заборгованість у розмірі 90449,00 доларів США.

ОСОБА_7 звернулась до суду із зустрічним позовом про визнання недійсними укладених договорів та визнання незаконним розрахунку заборгованості,спонукання до виконання певних дій, мотивуючи свої вимоги тим, що договори не відповідають вимогам діючого законодавства, а розрахунок заборгованості не підлягає виконанню.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 01 лютого 2012 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 04 березня 2008 року у розмірі 720878,53 грн., витрат по судовому збору та 120 грн. витрат на ІТЗ. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_7 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки, визнання незаконним розрахунку заборгованості, покладання за обов'язок прийняти суму залишкової заборгованості у розмірі 251912,48 грн. залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8, яка діє в інтересах ОСОБА_7, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову, та задоволення її зустрічних позовних вимог. Доводи апеляції зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, суд неправильно застосував положення закону про позовну давність та необґрунтовано не прийняв до уваги обставини, що мають суттєве значення для справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи первісний позов та стягуючи заборгованість за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк».

Судом правильно встановлені обставини справи та визначені правовідносини сторін, застосовані норми матеріального права, а саме ст.ст.1054, 612, 627 ЦК України, положення ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про банки та банківську діяльність».

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції послався на сплив строку позовної давності, як підставу відмови у задоволенні позову.

Разом з цим, суд зазначив, що обставини, на які посилалася ОСОБА_7 в обґрунтування позову про визнання договорів недійсними та незаконним розрахунку заборгованості не знайшли свого підтвердження.

Судова колегія, погоджуючись з висновками суду про обґрунтованість первісного позову та в останній частині, вважає, що саме недоведеність обставин, які ОСОБА_7 наводила в обгрунтування позову є підставою для відмови у задоволенні її позовних вимог відповідно до положень ст.ст.10, 60 ЦПК України.

Посилання суду на сплив позовної давності суперечить вимогам ст.ст. 256, 267 ЦК України. В частині підстав відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_9 рішення відповідно до п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні.

Доводи апелянта щодо спливу позовної давності по вимогах банку про стягнення пені не можна прийняти до уваги, оскільки впродовж розгляду справи судом першої інстанції із заявою про застосування наслідків сливу строку позовної давності ОСОБА_7 не зверталася.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 309, 313, 315, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_8, яка діє в інтересах ОСОБА_7, задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 01 лютого 2012 року змінити в частині підстав відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7.

В решті це ж рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку у двадцятиденний строк.

Судді Руснак А.П., Адаменко О.Г., Кірюхіної М.А.,