РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0190/2997/2012Головуючий суду першої інстанції:Радькова І.В.
Доповідач суду апеляційної інстанції:М'ясоєдова Т. М.
РІШЕННЯ
"08" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіМ’ясоєдової Т.М.,
СуддівДаніла Н.М., Сінані О.М.
При секретаріЛомовському І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Кримського республіканського управління до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 лютого 2012 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду із позовними вимогами до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 15 березня 2008 року між ним та відповідачем було укладено кредитний договір №70 (далі Договір) на суму 65000 грн. строком на 36 місяців до 14 березня 2011 року зі сплатою 10,5% річних за користування кредитом. Відповідно до п. 1.6 кредитного договору погашення кредиту здійснюється рівними частинами в сумі 1805,56 грн. до 14 числа кожного місяця. В наслідок порушення даного зобов'язання у відповідача станом на 07 лютого 2012 року виникла заборгованість по пені і відсоткам в сумі 2629,47 грн. Згідно п. 1.8 за надання банківських послуг позичальник сплачує банку комісійні за надання кредиту в розмірі 649 грн., оплата яких здійснюється одразу після укладення договору. Також за обслуговування кредиту стягується 2275 грн., оплата здійснюється одноразово наперед за весь період дії договору. Дані комісійні виплати відповідачем не сплачені і станом на 07 лютого 2012 року він має заборгованість по комісії за видачу кредиту в сумі 649 грн. і заборгованість по комісії за супровід кредиту - 693,54 грн. Відповідно до п. 3.3 кредитного договору позичальник зобов'язується точно в обумовлені договором строки повернути кредит та своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом та належним чином виконувати інші зобов'язання за договором, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по договору на першу вимогу банку достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів нарахованих на фактичний залишок заборгованості за кредитом, комісійні винагороди, а також сплатити штрафні санкції. Так, пунктом 5.2 Договору передбачено, що за порушення взятих на себе зобов'язань позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмирі 0,40% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Згідно п. 3.2.2 банк має право при виникненні простроченої заборгованості за кредитом, процентами чи комісійними винагородами, а також в інших випадках, передбачених Договором, вимагати дострокового повернення кредиту та стягненні заборгованості у примусовому порядку.
В ході розгляду справи в суді першій інстанції позивач неодноразово змінював розмір позовних вимог і остаточно просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 3972,01 грн., яка складається із заборгованості по комісії за видачу кредиту - 649 грн., заборгованості по комісії за супровід кредиту 693,54 грн., пені по простроченій заборгованості по кредиту і відсоткам - 2629,47 грн. (а.с. 158, 163).
Рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 лютого 2012 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» у особіКримського республіканського управління задоволений.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором № 70 від 15 березня 2008 року в сумі 3972 грн. 01 коп. та судовий збір в сумі 107 грн. 30 коп., а всього 4079 грн. 31 коп.
Не погодившись з вказаним рішенням суду відповідач ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду з закриттям провадження у справі, оскільки вважає, що воно ухвалено з порушенням норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_7, який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача Молостової Н.М., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру покладено, зокрема представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Пред'являючи позовну заяву в порядку статті 45 ЦПК України до суду на захист інтересів держави чи громадянина, прокурор здійснює покладену на нього Конституцією України функцію представництва.
Прокурор вправі відмовитися від наданого позову і вийти із цивільного процесу або змінити позов згідно частини 2 статті 46 ЦПК України, проте це не позбавляє особу на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі. При відмові прокурора від заявленого ним позову в інтересах інших осіб підставою для закриття провадження у справі буде не відмова позивача від продовження процесу, а прийнята судом відмова позивача від позову (п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України).
Як встановлено судом апеляційної інстанції, Прокурор Бахчисарайського району в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 70 від 15 березня 2008 року у загальній сумі 50616,06 грн.
В ході розгляду справи в суді першої інстанції прокурор 20 січня 2012 року подав заяву про залишення позовної заяви без розгляду (а.с. 117).
Ухвалою суду першої інстанції від 20 січня 2012 року на підставі пункту 5 частини 1 статті 207 ЦПК України зазначена позовна заява прокурора Бахчисарайського району була залишена без розгляду (а.с. 119).
У встановленому законом порядку ухвала суду від 20 січня 2012 року оскаржена не була і набрала чинності.
Ураховуючи, що ВАТ «Державний ощадний банк України» не відмовився від позову і вимагав від суду продовження розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі, правових підстав для закриття провадження у справі за приписами п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України у районного суду не було, тому доводи скарги в цій частині слід визнати необґрунтованими.
Крім прав та обов?язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Таким чином, звернення ВАТ «Державний ощадний банк України» при розгляді справи в суді першої інстанції із письмовими заяви про зменшення розміру позовних вимог не суперечить наведеній нормі права - ч. 2 ст. 31 ЦПК України у зв?язку з чим доводи скарги в цій частині слід визнати без підставними.
Як вбачається із матеріалів справи, 15 березня 2008 року між сторонами укладений кредитний договір на суму 65000 грн. строком на 36 місяців до 14 березня 2011 року, зі сплатою 10,5% річних за користування кредитом. Відповідно до п. 1.6 кредитного договору погашення кредиту здійснюється рівними частинами в сумі 1805,56 грн. до 14 числа кожного місяця.
Відповідно до цього кредитного договору позичальникові був наданий кредит на споживчі цілі в сумі 65000.
Судом також встановлено, що відповідачем ОСОБА_6 не виконувались належним чином обов'язки за кредитним договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість по пені та відсоткам в сумі 2629,47 грн., яка на день розгляду справи не погашена.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кошти (кредит) позичальникові розміром та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит і сплатити проценти. У випадках прострочення повернення чергової частини кредиту позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
За умовами пункту 5.2 зазначеного Договору за порушення взятих на себе зобов?язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов?язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі 0,40 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
При здійсненні позичальником останнього платежу в погашення заборгованості за кредитом останній (позичальник), спільно з Банком здійснюють звірку проведених розрахунків, уточнюють наявність чи відсутність заборгованості перед Банком по кредиту, процентах та інших платежах (п. 7.5 Договору).
Із пояснень сторін та наданих ними письмових доказів і розрахунків позивача та копій квитанцій боржника про внесення платежів за кредитним договором вбачається, що на 17 лютого 2010 року позичальник виплатив основний борг (тіло кредиту) в сумі 68970,88 грн., проценти за користування кредитом та пеню у зв?язку з прострочкою платежів у розмірі 1700531 грн., що не оспорюється сторонами.
При здійсненні позичальником достроково 17 лютого 2010 року останнього платежу в погашення заборгованості за кредитом Банк у відповідності до положень пункту 7.5 Договору при здійсненні звірки проведених розрахунків не уточнив і не довів до відома ОСОБА_6 про наявність заборгованості перед Банком по кредиту, процентах та інших платежах.
Вирішуючи спір по суті місцевий суд не прийняв до уваги, що 15 грудня 2009 року по цій справі було прийнято Бахчисарайським районним судом рішення, яким був задоволений позов Прокурора Бахчисарайського району і стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» 50616 грн. 06 коп., яка складається із заборгованості по комісії - 649 грн., заборгованості по комісії за супровід кредиту 2275 грн., пені - 1526,21 грн. (а.с. 2, 18).
Після набрання зазначеним судовим рішенням чинності було видано кредитору виконавчого листа № 2 - 2876/2009 від 15 грудня 2009 року, який переданий на виконання у відділ Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим (а.с. 70, 94).
Станом на 20 вересня 2011 року сума боргу з 50616,06 грн. складає 949232 грн. (а.с. 133). Зазначені обставини визнані представником позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що на час прийняття оскаржуємого рішення 27 лютого 2012 року у боржника перед кредитором була відсутня будь-яка заборгованість по платежам за кредитним договором № 70 від 15 березня 2008 року, тому і підстав для задоволення позовних вимог Банку у суду першої інстанції не було.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні спору по суті зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, тому апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, а рішення суду про задоволення позовних вимог ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Кримського республіканського управління про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором № 70 від 15 березня 2008 року в сумі 3972,01 грн. слід скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в позові ПАТ «Державний ощадний банк України».
Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи
На підставі частин 1, 5 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З урахуванням того, що у задоволенні позову ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Кримського республіканського управління відмовлено, понесені ним судові витрати у справі відшкодуванню не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись пунктами 2, 3 частини 1 статті 309, пунктом 2 частини 1 статті 307, статтями 313, 314, 316, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 лютого 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Кримського республіканського управління до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 70 від 15 березня 2008 року в сумі 3972 грн. 01 коп. відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: