УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/2715/2012Головуючий суду першої інстанції:Щербіна Д.С.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Болотов Є. В.

"25" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБолотова Є.В.

СуддівБерзіньш В.С. Шестакової Н.В.

При секретаріКутелія Я.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 03 лютого 2012 року,

встановила:

Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 03 лютого 2012 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В судовому засіданні ОСОБА_6 вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» проти апеляційної скарги заперечила.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем правомірно застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та ґрунтуються на доказах, яким дана правильна оцінка.

Встановлено, що ОСОБА_6 працює слюсарем по експлуатації і ремонту газового устаткування 4 розряду в службі внутришньобудинкового газового обладнання Сакського управління по експлуатації газового господарства ПАТ «Кримгаз».

24 листопада 2011року він, разом з іншими працівниками служби, для проведення газонебезпечних робіт знаходився в багатоквартирних житлових будинках АДРЕСА_1.

Відсутність ОСОБА_6 на робочому місті виявлено головним інженером Сакського управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», про що було складено доповідну записку з викладенням обставин виявлених порушень.

Факт відсутності ОСОБА_6 на робочому місці встановлено комісією у складі: головного інженера, майстра служби внутришньобудинкового газового обладнання, інспектора по кадрам та юрисконсульта, про що складено відповідний акт

Наказом № 167-к від 30 листопада 2011 року ОСОБА_6 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, що полягло в самовільному залишенні робочого місця при проведенні газонебезпечних робіт 24 листопада 2011 року.

Положеннями ст. 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Установивши, що накладення дисциплінарного стягнення проведено відповідно до вимог закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для скасування наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

В апеляційні скарзі ОСОБА_6 зазначає, що при вирішенні питання про застосування до нього догани, адміністрація підприємства, в порушення ст. 149 КЗпП України, не відібрала в нього пояснення з цього приводу, що потягло неправомірне накладення дисциплінарного стягнення.

Зазначений довід скарги спростовується, виходячи з наступного.

Так, згідно з ч. 1 ст. 149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (ч. 3 ст. 149 КЗпП).

Отже, метою отримання власником або уповноваженим ним органом письмових пояснень порушника трудової дисципліни є з'ясування обставин, за яких вчинено проступок для врахування цього поряд з іншими обставинами при обранні виду стягнення.

Таким чином, сам по собі факт неотримання власником або уповноваженим ним органом таких пояснень, не може бути підставою для визнання рішення про застосування дисциплінарного стягнення незаконним.

Колегія суддів не приймає доводи позивача про те, що судом першої інстанції проводився допит свідків лише за клопотанням представника відповідача, оскільки, в силу ст.ст. 10, 11 ЦПК України, позивач не був позбавлений можливості заявлення будь-яких клопотань, в тому числі клопотань аналогічного змісту.

Позивач скористався, передбаченим ст. 233 Кодексу законів про працю України, правом звернення з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду. Таким чином, доводи апелянта про неправомірність рішення комісії по трудових спорах колегія суддів також не приймає.

Посилання апелянта на те, що рішення комісії по трудовим спорам було виготовлено заздалегідь, не приймається, оскільки в матеріалах справи наявна копія рішення комісії з виправленою датою, та з застереженнями такого виправлення у написанні дати.

Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущені порушення норм матеріального або неправильно застосовані норми процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду від 03 лютого 2012 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 03 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Болотов Є.В. Берзіньш В.С. Шестакова Н.В.