УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/2667/2012Головуючий суду першої інстанції:Дахневич О.Д.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Болотов Є. В.

"25" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБолотова Є.В.

СуддівБерзіньш В.С. Шестакової Н.В.

При секретаріКутелія Я.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до обслуговуючого кооперативу «Веселка» садівницький про визнання скликання зборів уповноважених членів кооперативу та прийнятих ними рішень незаконними,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 06 лютого 2012 року,

встановила:

Ухвалою Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 06 лютого 2012 року названий позов залишено без розгляду. Підставою для цього стала неявка позивача повторно у судове засідання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування ухвали суду, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що при її винесенні судом порушені норми процесуального права.

В судовому засіданні апелянт вимоги апеляційної скарги підтримав.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

З такими висновками колегія суддів погодитись не може.

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" від 30 листопада 2006 року, яке набрало законної сили 28 лютого 2007 року, було встановлено порушення п. 1 ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині надмірної тривалості судового провадження у справі.

Європейський суд вважав, що тривалість провадження у справі була надмірною та перебільшила вимоги "розумного строку". Отже, були порушені вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд також звернув увагу, що ст. 13 Конвенції гарантує ефективний засіб юридичного захисту в національному органі щодо стверджуваного порушення вимог відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, а саме, розглянути справу протягом розумного строку.

Листом Верховного Суду від 03 квітня 2007 року «Щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України» звернуто увагу судів, що суд розглядає цивільні справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця; у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більше як на один місяць.

Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.02.2012 № 4-183/0/4-12 «Щодо деяких спірних питань застосування процесуальних норм у зв'язку зі змінами до Цивільного процесуального кодексу України» норми Цивільного процесуального кодексу України повинні застосовуватись у системному та логічному зв'язках, дії суду повинні враховувати оперативність відправлення правосуддя та дотримання розумних строків розгляду справи. У зв'язку із цим слід враховувати, що хоча строк апеляційного провадження обчислюється з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі (статті 3031 ЦПК), проте розумний строк розгляду справи (стаття 157 ЦПК) обчислюється з дня відкриття провадження у справі судом першої інстанції.

Верховний Суд України у своєму Листі від 25 січня 2006 року № 1-5/45 також звертає увагу судів на те, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Критеріями оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Відповідно до ст. 129 Цивільного процесуального кодексу України попереднє судове засідання повинно бути призначено і проведено протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 2 ст. 156 Цивільного процесуального кодексу України справа має бути призначена до розгляду не пізніше семи днів після закінчення дій підготовки до судового розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції відкрито провадження за даним позовом 14 квітня 2011 року.

Попереднє судове засідання, в порушення ст. 129 ЦПК України, суддею призначено на 20 червня 2011 року, тобто майже через два місяці після відкриття провадження в справі.

Ухвалою суду від 20 червня 2011 року судове засідання по справі, в порушення ст. 156 ЦПК України, призначено на 15 вересня 2011 року, тобто майже через три місяці після проведення попереднього судового засідання

Відповідно до довідки секретаря судового засідання від 15 вересня 2011 року ( а.с. 201 ) справа не слухалась, через перебування судді у відрядженні.

Наступне судове засідання призначене на 03 листопада 2011 року, яке слуханням було відкладено за клопотання представника відповідача.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_6 розпочалося 14 квітня 2011 року. Закінчилося постановленням ухвали від 06 лютого 2012 року. Отже, загальна тривалість провадження в даній справі склала приблизно десять місяців.

Таким чином, по справі не відбулось жодного результативного судового засідання, незважаючи на те, що протягом усього часу позивачем заявлялась велика кількість клопотань про забезпечення доказів тощо.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені вимоги ст. ст. 1, 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, відповідно до яких кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 06 лютого 2012 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 303, п. 4 ч. 2 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 06 лютого 2012 року скасувати. Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: Болотов Є.В. Берзіньш В.С. Шестакова Н.В.