РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0190/1861/2012Головуючий суду першої інстанції:Хотянова В.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Сокол В. С.

РІШЕННЯ

"18" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіСокола В.С.,

СуддівКуриленка О.С., Онищенко Т.С.,

При секретаріЛомовському І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі-Банк) до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», споживчий гаражно-човновий кооператив рибалок - любителів «Дельфін» про звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Алуштинського міського суду АРК від 21 грудня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А:

22 вересня 2010 року Банк, посилаючись на невиконання відповідачкою ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором № 1/115-5 від 29 листопада 2005 р., звернувся до суду із вище зазначеним позовом (а.с.1- 4, 83-85), просив в рахунок погашення заборгованості у сумі 389 119, 59 грн. звернути стягнення (іпотечний договір № 115 від 28 листопада 2005 року, реєстр № 38) на предмет іпотеки: нерухоме майно (елінг) № 11а, блок № 6, який складається з приміщення № 1, приміщення № 2, приміщення № 3, лоджії, загальною площею: 41, 7 кв.м., знаходиться за адресою АДРЕСА_1, належний ОСОБА_7 на праві приватної власності, визначити спосіб реалізації предмету іпотеки, встановлений статтею 41 Закону України «Про іпотеку», шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», надати Банку до моменту продажу предмету іпотеки право на господарське управління предметом іпотеки, у тому числі з правом укладання у якості орендодавця договорів оренди з фізичними та юридичними особами, направленням отриманих від управління коштів на задоволення своїх вимог за кредитним договором. Надати Банку право обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями.

Рішенням Алуштинського міського суду АРК від 21 грудня 2011 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі Банк, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Вказує на неправильне застосування положень статті 23 Закону України «Про іпотеку».

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу відхилити за її необґрунтованістю.

В засіданні апеляційного суду представник Банку Адамов С.Ю., представник ОСОБА_7 ОСОБА_9 просили відповідно скаргу задовольнити за її доводами і відхилити її за безпідставністю.

ОСОБА_6, будучи належним чином оповіщеною про час і місце перегляду справи, в засідання апеляційного суду не з'явилась, клопотань не надала (а.с. 165, 166).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Встановлено, що 29 листопада 2005 року між Банком та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 1/115-5, відповідно до умов якого останній було надано кредит в сумі 157 500 зі сплатою 17 % річних строком до 10 листопада 2012 року (а.с.5-6).

У забезпечення виконання вказаного кредитного договору 28 листопада 2005 року між Банком та ОСОБА_6 було укладено іпотечний договір (а.с.8-10) про передачу Банку(іпотекодержателю) в якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором нерухоме майно: елінг № 11а, блок № 6, який складається з приміщення № 1, приміщення № 2, приміщення № 3, лоджії, загальною площею: 41, 7 кв.м., знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Відповідач не виконував належним чином зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим, станом на 02 квітня 2010 року утворилась заборгованість в сумі 389 119, 59 грн. (а.с.11), розмір якої сторони не оспорюють.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання грошового зобов'язання.

Згідно частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з вимогами ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

З огляду на зазначені норми матеріального права висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову з урахуванням вирішення судом питання про розірвання договору купівлі-продажу елінгу № 11а, блок № 6, за адресою АДРЕСА_1, укладений 23 листопада 2005 року між ОСОБА_7 і ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу, реєстровий № 3039 (рішення Апеляційного суду АРК від 16 лютого 2010 року) являється невірним. Даний висновок апеляційного суду виходить також з того, що недійсним договір іпотеки не визнано.

Таким чином, оскаржуване рішення являється незаконним, в порядку п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову частково.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається також спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Щодо визначення судом способу реалізації предмета іпотеки колегія суддів зазначає наступне.

При вирішенні питання про звернення стягнення на предмет іпотеки апеляційний суд вважає, що вимоги позову в цій частині зводяться фактично до того, щоб суд видав доручення Банку від імені позичальника на реалізацію майна, що явно виходить за межі повноважень суду.

Аналогічне розуміння застосування матеріального закону надані правовими позиціями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за результатами перегляду справ у першому кварталі 2011 року.

Тому колегія суддів вважає необхідним в цій частині застосувати встановлений ст. 39 Закону України «Про іпотеку» спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, а саме в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 звернути стягнення на предмет іпотеки, який належний ОСОБА_7, шляхом продажу з публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку».

Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316, 324, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.

Рішення Алуштинського міського суду АРК від 21 грудня 2011 року скасувати, ухвалити нове рішення. В рахунок погашення заборгованості в сумі 389 119, 59 грн. ОСОБА_6 за кредитним договором № 1/115-5 від 29 листопада 2005 р. звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно: елінг № 11а, блок № 6, який складається з приміщення № 1, приміщення № 2, приміщення № 3, лоджії, загальною площею: 41, 7 кв.м., знаходиться за адресою АДРЕСА_1, належний ОСОБА_7, початковою ціною 210 000 грн., шляхом продажу з публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку».

В решті в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.