РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0190/336/2012Головуючий суду першої інстанції:Берещанський Ю.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Хмарук Н. С.

РІШЕННЯ

"26" січня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіХмарук Н.С.

СуддівСіротюка В.Г.,Рошка М.В.,

При секретаріБірковського А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,

за апеляційною скаргою ОСОБА_7

на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 березня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

Публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів на його користь 389 076, 68 грн. заборгованості за кредитним договором та звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_7, з метою погашення заборгованості за кредитним договором.

В процесі розгляду справи позивач уточнив вимоги в частині суми заборгованості та просив стягнути з відповідачів солідарно - 392 290, 90 грн..

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 березня 2011 року позов ПАТ «Піреус Банк МКБ» задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 69 від 29 квітня 2008 року у розмірі 392 290, 96 грн. Звернено стягнення заборгованості за кредитним договором № 69 від 29 квітня 2008 року у розмірі 392 290, 96 грн. на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_7 Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 березня 2011 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог частини першої статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статей 213, 214 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом установлено, що 29.04.2008 року між ВАТ «Піреус Банк МКБ», правонаступником якого є ПАТ «Піреус Банк МКБ» і відповідачем ОСОБА_7 був укладений договір кредитної лінії № 69 з наступними змінами, внесеними додатковою угодою від 01.03.2010 року, відповідно до якого позивач відкрив відповідачу не відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 394 000 гривень на споживчі цілі зі сплатою 20% на рік з терміном погашення до 27.04.2018 року. 06.05.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_7, для забезпечення виконання останнім зобов'язання за кредитним договором, було укладено договір іпотеки, згідно з яким в іпотеку позивачу передано належну ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1. Крім того, для забезпечення виконання ОСОБА_7 зобов'язань за кредитним договором, 01.03.2010 року між позивачем та ОСОБА_8 було укладено договір поруки № П/69 (арк. справи 30-33, 56-58, 60-61).

В зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, заборгованість станом на 28.02.2011 року склала: 392 290,96 грн. з яких: основний борг - 363 117, 56 грн., нараховані та несплачені відсотки - 20489, 29 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 5002, 26 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 3 681, 85 грн..

Згідно із ч. 1 статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно пункту 6.3 договору кредиту від 29.04.2008 року, у разі порушення позичальником своїх зобов'язань, вказаних у п. 5.1., банк має право надіслати позичальнику письмове повідомлення з вимогою виправити порушення протягом 5 днів з дати отримання повідомлення. Якщо позичальник не виправить порушення протягом вказаного терміну, банк має право на дострокове стягнення заборгованості ( арк. справи 31).

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Доводи апеляційної скарги, що відповідач не був повідомлений про наявність заборгованості спростовуються листом від 15.07.2010 року про порушення боржником умов договору і про попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки ( арк. справи 72), ОСОБА_7 отримав лист 22.07.2010 року (арк. справи 73), що підтверджується поштовим повідомленням.

Оскільки після отримання повідомлення із банку про необхідність погашення заборгованості відповідачі у добровільному порядку за кредитним договором не погасили заборгованість, суд, урахувавши умови договору кредиту, поруки та іпотеки, дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову банку, в тому числі і про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У частині 1 статті 39 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

У п. 5 договору іпотеки визначено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції на вказані вимоги закону та зміст договору іпотеки уваги не звернув та в резолютивній частині рішення зазначив лише про звернення стягнення на предмет іпотеки, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя.

В порушення вимог статей 35, 38 Закону України «Про іпотеку» суд не встановив вартість предмета іпотеки на день звернення з позовом.

Виходячи з того, що ціна продажу квартири, яка є предметом іпотеки, між сторонами не узгоджена, вона не повинна бути менше за ціну, яка вказана в п 1.4. договору іпотеки (арк. справи 56), що складає 600 000 грн..

В матеріалах цивільної справи також відсутні будь-які дані про ініціювання позивачем перед судом питання щодо оцінки майна (предмета іпотеки) суб'єктом оціночної діяльності.

Приписами пункту 4 частини першої статті 309 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що підставами для зміни рішення є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, пунктом 4 частини першої статті 309, статтями 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 березня 2011 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки змінити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 03 жовтня 2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Піреус Банк МКБ» та ОСОБА_7, посвідченим приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрованим в реєстрі № 2836:

квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_7 на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_10 10 квітня 2008 року по реєстру за № 680, зареєстрованого Комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної інвентаризації 11 квітня 2008 року, номер запису 226 в книзі 7-м, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 22519944, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 69 від 19.04.2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Піреус Банк МКБ» та ОСОБА_7 у сумі 392 290, 96 гривень, яка склалася станом на 28 лютого 2011 року, шляхом надання іпотекодержателю - Відкритому акціонерному товариству «Піреус Банк МКБ» права продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом на підставі договору купівлі-продажу, передбачених статтею 38 Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, не нижче 600 000 (шістсот тисяч) гривень.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

Хмарук Н.С. Сіротюк В.Г. Рошка М.В.