06.03.2012

Справа № 1-730/11

Справа № 1-776

2011 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 року Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі:

головуючого судді Вишара І.Ю.

при секретарі Гнатик А.Б.

за участю прокурора Курбатової І.Л.

та захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого.

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2006 року приблизно о 1.00 годині, ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою зі своїм братом ОСОБА_3, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_2, підійшли до раніше незнайомого їм ОСОБА_4 та висловили безпідставну вимогу щодо передачі їм мобільного телефону їх тітки ОСОБА_5, що нібито мав бути у ОСОБА_4 У відповідь на пояснення ОСОБА_4 про те, що даного мобільного телефону в нього немає, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 з корисливого мотиву з метою заволодіння чужим майном, маючи умисел на вчинення нападу на потерпілого з метою заволодіння майном ОСОБА_4 умисно, застосовуючи насильство, що є небезпечним в момент заподіяння, почали наносити останньому численні удари руками та ногами по тулубу та голові в результаті чого нанесли потерпілому середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, після чого заволоділи його мобільним телефоном марки «Сіменс С-45», вартістю 150 гривень, зі стартовим пакетом «Діджус»вартістю 50 гривень, та в подальшому розпорядилися ним на власний розсуд, завдавши ОСОБА_4 матеріальної шкоди, на загальну суму 200 гривень. В результаті нападу потерпілому ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи №2520 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів 7-го, 8-го та 10-го ребер справа, струсу головного мозку, синців в потиличній ділянці зліва, саден в тім`яній ділянці зліва, на лобі зліва, в правій завушній ділянці, крововиливу та садна на слизовій оболонці верхньої губи, синців в ділянці правого плечового суглобу, на правому плечі, на задній поверхні шиї зліва, на боковій поверхні грудної клітки справа, саден на передній поверхні шиї справа, в ділянці правого плечового суглобу, в ділянці правого ліктьового суглобу, синця та саден в ділянці лівого ліктьового суглобу. Закриті переломи 7-го, 8-го та 10-го ребер справа у ОСОБА_4 належить до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, оскільки спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я; струс головного мозку належить до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинив короткочасний розлад здоров`я; синці в потиличній ділянці зліва, на обличчі зліва, садна в тімяній ділянці зліва, на лобі зліва, в правій завушній ділянці, крововилив та садно на слизовій оболонці верхньої губи, синці в ділянці правого плечового суглобу, на правому плечі, на задній поверхні шиї зліва, на боковій поверхні грудної клітки справа, садна на передній поверхні шиї справа, в ділянці правого плечового суглобу, в ділянці правого ліктьового суглобу, синець та садно в ділянці лівого ліктьового суглобу належать до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 30 листопада 2010 року приблизно о 14.55 годині, ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та маючи злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння майном гр-н ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_3, з застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров`я останніх, з корисливого мотиву, з метою заволодіння майном ОСОБА_6 та ОСОБА_7, керуючись жагою збагачення, здійснив напад на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Так, ОСОБА_2 умисно з метою нападу з корисливого мотиву, наніс ОСОБА_6 два удари головою в обличчя, в результаті отриманих ударів ОСОБА_6 впав на землю та втратив свідомість, а коли прийшов до свідомості, то отримав від ОСОБА_2 ще один удар ногою в обличчя, в цей час, ОСОБА_2 заволодів мобільним телефоном ОСОБА_6 марки «Сіменс А-62»вартістю 240 гривень, зі стартовим пакетом «Київстар»вартістю 25 гривень, на рахунку якого було 3 гривні, забравши вищевказаний телефон з руки останнього, та продовжив реалізацію свого злочинного умислу, направленого на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном як ОСОБА_6 так і ОСОБА_7 Так, ОСОБА_2 напав на ОСОБА_7 застосовуючи насильство, що є небезпечним для життя та здоров»я потерпілої, що виразилось в умисному нанесенні ОСОБА_2 ОСОБА_7 двох ударів головою в обличчя, в результаті яких ОСОБА_7 впала на землю та втратила свідомість, а ОСОБА_2 заволодів її грошима в сумі 300 гривень, забравши їх з кишені одягу ОСОБА_7, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму, а всього в результаті нападу на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_2 заподіяно потерпілим матеріальну шкоду на загальну суму 568 грн.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні по епізоду розбійного нападу на ОСОБА_4 визнав частково, та пояснив, що точної дати не пам'ятає, в липні 2006 року, він разом зі своєю дівчиною ОСОБА_7, братом ОСОБА_13 та його дівчиною ОСОБА_5 знаходились в своєї тітки ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, оскільки остання не мала на кого залишити малу дитину, тому попросила ОСОБА_3 приглянути за неповнолітнім сином ОСОБА_8. Так на протязі дня вони вживали спиртні напої, близько 01-00 год. приїхала ОСОБА_5, до будинку зайшов ОСОБА_4, якого раніше він зустрічав та залишив два пакети, вийшовши з будинку. Після цього, до нього підійшов ОСОБА_3 та повідомив, що у їхньої тітки зник мобільний телефон, тому вони вирішили, що його викрав ОСОБА_4. Наздогнавши ОСОБА_4, який покидав подвір'я, наздогнавши його, він почав бити його ногами. В подальшому вони почали вимагати в ОСОБА_4, що той відав телефон ОСОБА_5, однак останній казав, що в нього немає телефону, який належить їхній тітці, після чого ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_4 двічі кулаком в обличчя, від чого ОСОБА_4 впав. Вони його підвели та почали знову вимагати викрадений телефон, на що ОСОБА_4 повідомив, що він не викрадав ніякого телефону, після чого ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_4 кулаком в обличчя та почав наносити удари ногами. В подальшому, ОСОБА_3 забрав у ОСОБА_4 його мобільний телефон, який лежав на землі та наказав йому йти до будинку, чекати до ранку, щоб запитати в ОСОБА_5, де її мобільний телефон. Вранці вони дізнались, що ОСОБА_5 не відомо, де знаходиться її мобільний. ОСОБА_4 вони попередили, що його мобільний телефон вони повернуть лише після того, як він поверне телефон, що належить ОСОБА_5, після чого хлопець пішов додому. В подальшому виявилось, що мобільний телефон ОСОБА_5 знаходився в прихожій, у розібраному стані. Телефон, що належав ОСОБА_4, ОСОБА_3 подарував своїй знайомій.

По епізоду вчинення розбійного нападу на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не визнав та суду пояснив, що точної дати не пам'ятає, восени 2010 року, він разом з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 зустрілись неподалік магазину «Чайка»по просп.. Юності в м. Вінниці, з його колишньою дружиною ОСОБА_7 та її співмешканцем ОСОБА_6. Він перебував в стані алкогольного сп'яніння. Між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 виникла сварка, тому він вирішив розбороняти їх, в ході чого наніс два удари ОСОБА_6 та випадково, ненароком вдарив ОСОБА_7 головою в обличчя, від чого остання втратила свідомість, а ОСОБА_6 втік. Зазначив, що будь-яких речей та грошових коштів він в останніх не забирав. В подальшому допоміг ОСОБА_7 підвестись та провели її на зупинку, після чого разом зі своєю компанією пішли в напрямку вул. 600-річчя в м. Вінниці.

Потерпілий ОСОБА_4 на досудовому слідстві пояснив, що 22 липня 2006 року, ОСОБА_13 запросив його на своє весілля. Приблизно о 17 годині він прийшов до кафе «Армакс», яке знаходиться по вул. Пирогова, 148 в м. Вінниці. На весіллі він познайомився з дівчиною, яку звали ОСОБА_5. Приблизно о 1 годині, вже 23 липня 2006 року, він разом з ОСОБА_5 та її неповнолітньою донькою вийшли з кафе на вулицю, де сіли на лавку, яка знаходиться біля музею «Мій край Поділля». Через кілька хвилин донька ОСОБА_5 почала проситися додому і ОСОБА_5 попросила його провести їх додому в с. Агрономічне, на що він погодився. Так як у ОСОБА_5 не було грошей на таксі, вони підійшли до банкомату, який знаходиться в офісному центрі фірми «АВІС», що по вул. Пирогова в м. Вінниці, де ОСОБА_5 зняла гроші, після чого взяли таксі. Під'їхавши, приблизно о 2 годині, в с. Агрономічне, до приватного будинку, ОСОБА_5 сказала таксисту, щоб той зупинився. З машини він вийшов разом з двома її пакетами, які ОСОБА_5 несла з весілля, а ОСОБА_5 залишилася в машині, щоб заплатити гроші. Потім ОСОБА_5 хтось зателефонував на мобільний телефон, а він зайшов в коридор її будинку, щоб залишити пакети ОСОБА_5, де побачив дві дівчини, одна з них була вагітною. Коли він залишив пакети та виходив на вулицю, то ОСОБА_5 разом із своєю донькою вже заходили до будинку. В цей час з будинку у двір вийшло двоє хлопців. Вони підійшли до нього та познайомились, один з них назвався ОСОБА_13, а інший назвався ОСОБА_2 і сказали, що вони племінники ОСОБА_5. Потім хлопці зайшли до будинку, а він залишився на вулиці курити, після чого збирався піти додому. В цей час до нього зателефонувала на мобільний його дівчина - ОСОБА_25. Після того, як він з нею поговорив, то почув з будинку, двері в який були відчинені, розмову хлопців про мобільний телефон, що саме вони говорили він сказати не може, так як погано чув. Він зрозумів, що можуть бути якісь проблеми і вирішив зразу піти додому. Коли він доходив до калитки, то вищевказані хлопці вийшли з будинку та підійшли до нього. ОСОБА_13 запитав його, де телефон ОСОБА_5. Він відповів, що не знає і тоді той вдарив його кулаком в обличчя. Він впав і в цей момент з правої кишені його штанів випав мобільний телефон марки «Сіменс С45», зі стартовим пакетом «Діджус», №НОМЕР_1. Коли він піднімався, ОСОБА_13 зірвав з його шиї ланцюжок з жовтого металу з хрестиком. Він запитав у ОСОБА_13 за що той його вдарив, після чого останній знову запитав про мобільний телефон ОСОБА_5, на що він повідомив, що не знає. Потім ОСОБА_13 спитав його по якому телефону він розмовляв, і він сказав, що розмовляв по своєму мобільному телефону. Тоді той сказав, щоб він йому його показав. Він сказав, що в нього телефону немає, так як коли він впав, той випав з його кишені. Потім ОСОБА_13 сказав йому, щоб він показав що у нього є в кишенях. Він витягнув з кишень пачку цигарок та ключі. ОСОБА_13 знову вдарив його кулаком в обличчя від чого він впав. Після цього, ОСОБА_2 підійшов ближче і вдвох почали його бити ногами в різні частини тіла. Потім хлопці зупинилися та коли він піднявся, ОСОБА_13 запитав його номер мобільного, після чого він продиктував свій номер мобільного. ОСОБА_13 витягнув свій телефон, та набрав його номер. Його телефон, який лежав на землі біля калитки задзвонив і ОСОБА_2 підійшовши до телефону підняв його з землі. Після всього, що сталося він більше телефону і ланцюжка з хрестиком не бачив. Він просив хлопців, щоб останні віддали йому його телефон та ланцюжок, але ті не реагували. Потім ОСОБА_13 завів його у будинок та почав казати, що якщо він взяв телефон ОСОБА_5, то він буде їм винен телефон. Хлопці його залишили у себе до ранку, щоб коли проснеться ОСОБА_5 спитати її про телефон. Він погодився, так як хотів забрати свій телефон та ланцюжок з хрестиком. Він залишився спати на стільці у коридорі. Вранці коли він прокинувся, у коридор вийшла ОСОБА_5 та запитала, його що він тут робить та чи били його хлопці. Він сказав, що ті його побили та залишили ночувати та сказав ОСОБА_5, щоб вона пошукала свій мобільний телефон, тому що хлопці забрали його телефон. ОСОБА_5 почала шукати телефон, але сказала, що знайшла тільки стартовий пакет. Потім проснулися хлопці та вийшли у коридор, де були вони з ОСОБА_5. Він попросив віддати хлопців його телефон та ланцюжок з хрестиком, але ОСОБА_2 сказав, що не віддасть, так як не знає де телефон і ланцюжок з хрестиком. ОСОБА_13 сказав, щоб ввечері він приніс телефон ОСОБА_5, після чого він пішов додому. Коли він прийшов додому та розповів своїм батькам про те, що трапилось, після чого звернувся до правоохоронних органів.

(І том а.с. 72-73)

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 суду пояснила, точної дати вона не памятає, восени 2010 року, на її мобільний телефон зателефонував ОСОБА_2 та запропонував зустрітись, щоб повернути їй борг. Вони домовились зустрітись з ОСОБА_2 неподалік магазину «Чайка», по просп. Космонавтів в м. Вінниці. Під час зустрічі вона була з ОСОБА_6, а ОСОБА_2 був з ОСОБА_10 та ОСОБА_12. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_6 пішли до магазину, щоб придбати горілки. Під час того, як вони вживали спиртне, між ОСОБА_2 та ОСОБА_14 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_2 вдарив головою в обличчя ОСОБА_6 і він впав на землю, коли вона хотіла йому допомоги, ОСОБА_2 вдарив її головою в обличчя, від чого вона впала, але одразу підвелась, після чого він знову вдарив її головою в обличчя від чого вона впала та втратила свідомість. Коли прийшла до тями, то побачила, що ОСОБА_11 притримував її та витирав кров з обличчя. Бачила як ОСОБА_2 намагається наздогнати ОСОБА_6, викрикуючи при цьому в адресу ОСОБА_6 погрози. Грошові кошти в розмірі 300 грн., які були в кишені її штанів зникли.

Потерпілий ОСОБА_6 в ході досудового слідства пояснив, що 30 листопада 2010 року, приблизно о 12.30 годині, на мобільний телефон його співмешканки ОСОБА_7 подзвонив, її колишній співмешканець ОСОБА_2 та повідомив, що хоче повернути борг та гроші на окуляри. До цього вони з ним спілкувались, щодо грошей на окуляри для старшого їхнього сина. Більше року назад, як йому розповіла про це ОСОБА_7, ще коли вона з ОСОБА_2 разом проживали, останній у неї взяв в борг 150 гривень та електрообігрівач, які по теперішній час не повернув. Тепер же вони домовились з тим зустрітись на алеї, поблизу будинку АДРЕСА_3. Туди він приїхав разом з ОСОБА_7, приблизно о 14.50 годині. Потім підійшов ОСОБА_2 з яким були: його співмешканка ОСОБА_10, його дядько на ім'я ОСОБА_11, прізвища якого не пам'ятає та дружина останнього на ім'я ОСОБА_12, прізвища якої він також не знає. ОСОБА_2 в той день перебував у нетверезому стані, і це було зрозуміло по запаху, який було чути від останнього. При зустрічі він сказав ОСОБА_2, що потрібні гроші в розмірі 200 грн. для покупки окулярів для старшої їхньої дитини, у якого поганий зір, на що останній відмовився сплатити кошти. ОСОБА_2 запитав у нього, де його документи, які він залишав у ОСОБА_7, на що він відповів, що поверне документи у разі виплати ОСОБА_2 коштів, після чого останній несподівано вдарив його, два рази головою в обличчя, при цьому другий удар прийшовся по носі, і він впав на землю та втратив свідомість. Коли же він прийшов до свідомості і став підніматись то побачив, що ОСОБА_7 лежить неподалік від нього. Він дістав з кишені своєї куртки, мобільний телефон ОСОБА_7, так як в нього не було коштів і став дзвонити своєму троюрідному братові ОСОБА_16, щоб попросити допомоги. Він встиг набрати номер і сказати декілька слів, як ОСОБА_2 забрав у нього з рук телефон. ОСОБА_2 його тоді вдарив ногою в обличчя, і він знову впав. Коли він підвівся, то ОСОБА_2 його хотів вдарити куском цеглини, але так як він встиг ухилились, то останній тільки задів його по лобі, після чого побіг звідти в напрямку вул. Келецької. ОСОБА_2 біг за ним, але не наздогнав. Він побіг до свого брата за допомогою. Коли він зупинився, то не бачив, що відбувалось на тому місці, де залишилась ОСОБА_7. Побачив, що він стоїть неподалік магазину «Альпарі». Коли він подивився на протилежну сторону то побачив, що в напрямку тролейбусної зупинки «просп. Космонавтів»йдуть ОСОБА_2 зі своєю співмешканкою, того дядько ОСОБА_11 зі своєю дружиною та його ОСОБА_7. Останні довели ОСОБА_7 до зупинки, а самі пішли в напрямку вул. 600-річчя. Зустрівшись з ОСОБА_7, вона хотіла подзвонити, однак її телефону в нього не було. Вона одразу оглянула кишені своєї куртки і виявила відсутність, грошей в сумі 300 гривень. Це була частина грошей, які вона отримала на дітей, а взяла їх з собою. Після цього, вони пішли додому до його брата, звідки і подзвонили в міліції та повідомили про те, що сталося. Коли вони повернулись додому, то виявив, що в нього болить права нога, та побачив трохи нижче коліна, синець. Вони з ОСОБА_7 в лікарнях не перебували, а тільки звернулись в МКЛ ШМД, куди їх доставила швидка допомога, відразу же з квартири брата, де тій стало погано, тому і була викликана швидка допомога. В лікарні їх оглянули і тут же відпустили додому. В подальшому ОСОБА_7 йому розповіла, що коли вона намагалась йому допомогти, то ОСОБА_2 її вдарив головою в обличчя, в результаті чого вона втратила свідомість. Прийшовла до тями тоді, коли надавали допомогу ОСОБА_12 з ОСОБА_11, а саме, витирали кров салфетками з водою.

(а.с. 34-35)

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що 22.07.2006 року вона, разом з донькою була на весілллі, де познайомилась з ОСОБА_18, який привіз її додому, оскільки на весіллі їй стало погано. Приїхавши додому, вона одразу пішла спати, поклавши телефон біля себе, а з ранку вона побачила ОСОБА_18 побитого в себе вдома, який повідомив, що тілесні ушкодження йому були нанесені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 В подальшому, вона знайшла свій телефон в розібраному стані.

Свідок ОСОБА_3 на досудовому слідстві пояснив, що 22.07.2006 року, біля 11-год., він разом зі своєю дівчиною на ім'я ОСОБА_5 приїхав до тітки -ОСОБА_5, яка проживає в АДРЕСА_2, щоб посидіти з її сином. Через деякий час ОСОБА_5 пішла на весілля разом зі своєю неповнолітньою донькою -ОСОБА_25, а він зі своєю дівчиною залишився доглядати її сина ОСОБА_8, якого та не могла взяти з собою, оскільки він інвалід. Приблизно, о 19-00 год., до них приїхав його брат ОСОБА_2 разом зі своєю дівчиною ОСОБА_7 та привіз спитрне, після чого сіли на кухні та почали вчивати алкоголь. Приблизно о 00.40 год., точного часу він не п'амятає, з весілля приїхала тітка ОСОБА_5 зі своєю донькою ОСОБА_25 та невідомим хлопцем, у якого в руках були пакети. Він в цей час з дівчатами сидів на вулиці та курив. ОСОБА_5 з ОСОБА_25 зайшли в будинок, а вищевказаний хлопець приєднався до їхньої розмови на вулиці. Потім хлопець зайшов у прихожу будинку, залишив на підлозі пакети та вийшов на вулицю. Він пішов у будинок та, зайшовши у кімнату ОСОБА_5, побачив, що та залишила свою сумку. Коли ОСОБА_5 попросила дістати з її сумки торт, він помітив, що у неї в сумці не було телефону. Коли ОСОБА_5 під'їжджала додому, він зателефонував до неї і та повідомила, що вже під'їжджає до будинку, він зателефонував на номер ОСОБА_5 та картка в телефоні була відсутня, тому він з братом вирішив, що телефон взяв хлопець, який приїхав з ОСОБА_5. ОСОБА_2 вибіг на вулицю та побачив, що вищевказаний хлопець йде з подвір'я і догнав його. Він, виходячи з будинку, побачив, що хлопець лежить на землі, а ОСОБА_2 б'є хлопця ногами. Він підійшов до хлопців та розборонив їх.

В цей час, дівчата пішли в будинок. Потім він запитав незнайомого хлопця про телефон ОСОБА_5 і сказав, щоб той віддав його., проте хлопець сказав, що не брав. Тоді він два рази вдарив хлопця кулаком в обличчя і той впав. Після цього, він з братом його підняли та знову запитували про телефон ОСОБА_5, однак останній повідоляв, що нічого не знає. Тоді він знову вдарив хлопця кулаком в обличчя, той впав та ОСОБА_2 почав бити його ногами. Потім, він сказав хлопцю, щоб той віддав свій телефон, однак хлопець повідомив, що не знає де його мобільний телефон, оскільки при падінні він вилитів з його кишені. Тоді він сказав продикутвати йому його мобільний номер, після чого зателефонував за цим номером та знайшов телефон. Після цього він пішов до кухні та заховав телефон невідомого хлопця в шафі, потім вони з ОСОБА_2 завели хлопця в будинок, щоб той почекав до ранку, щоб запитати у ОСОБА_5, де її телефон.

Хлопець залишився до ранку та ночував на стільці у прихожій. Вранці, коли ОСОБА_5 прокинулась, хлопець запитав у неї, де її мобільний телефон, на що вона відповіла, що не знає. Тоді хлопець почав просити, щоб вони віддали його мобільний телефон, але він сказав, що тому його віддасть, коли той принесе телефон ОСОБА_5. Чи був у хлопця на шиї ланцюжок з хрестиком він не знає, оскільки його не бачив і ніякого ланцюжка у хлопця не забирав. Після всього хлопець пішов додому. Потім їхні дівчата розказали їм, що хлопець питав їх, чи не знаходили вони ключі з порваним срібним ланцюжком.

23.07.2006 р., коли вони їхали додому, він забрав телефон того хлопця з собою і носив його при собі. Приблизно через два дні він, взявши телефон марки "Сіменс", який належав незнайомому йому хлопцю, та подарував його своїй знайомій -ОСОБА_17 Стартовий пакет "ді-джус", який був у вказаному телефоні, він в цей же день віддав своєму брату ОСОБА_2.

Приблизно через неділю після того, що сталося, він дізнався від ОСОБА_5, що та знайшла свій мобільний телефон в прихожій в розібраному стані. Він не повернув хлопцю телефон, оскільки не знав, де того шукати.

(а. с. 125-126, 136-137)

Свідок ОСОБА_15 на досудовому слідстві пояснила, що 22.07.2006 року, біля 12-00 год., вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_17 приїхала до ОСОБА_5, що проживає по АДРЕСА_2, яка попросила їх посидіти з її сином, оскільки хотіла піти на весілля. Через півгодини після того, як вони прийшли, ОСОБА_5 разом з донькою пішла на весілля. Ввечері до них прийшов брат ОСОБА_17 -ОСОБА_2, разом зі своєю дружиною ОСОБА_7. ОСОБА_2 приніс з собою пляшку горілки та закуску. Приблизно о 00.40 год. приїхала ОСОБА_5 разом з незнайомим їй чоловіком. Вона разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зайшла до будинку. ОСОБА_13, ОСОБА_2 та незнайомий хлопець залишились сидіти на веранді. Потім ОСОБА_17 зайшов у будинок і вона його попросила подивитись на сумку за її мобільним телефоном. Через деякий час ОСОБА_17 запитав у ОСОБА_5, де її мобільний телефон, оскільки в сумці його не було. Тоді, ОСОБА_5 сказала, щоб він запитав про телефон у незнайомого хлопця. В подальшому вона почула, що на вулиці відбувається бійка. Хто саме бився і з ким вона не бачила, оскільки перебувала у будинку. Через декілька хвилин ОСОБА_17, ОСОБА_2 та незнайомий хлопець зайшли до будинку та продовжили вживати спитрні напої. Коли незнайомий хлопець зайшов у будинок, він сказав, що загубив ланцюжок та ключі. Цей незнайомець пробув на кухні до ранку, після чого пішов. Зранку ОСОБА_7 шукала на подвір'ї ланцюжок, але так його і не знайшла. Незнайомець шукав мобільний телефон, але також його не знайшов. Вона не знає, хто забрав у хлопця мобільний телефон.

(а. с. 93)

Свідок ОСОБА_12 на досудовому слідстві пояснила, що 30 листопада 2010 року, приблизно о 14.30 годині, вона разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_11 та його племінником ОСОБА_2, з яким була його співмешканка на ім'я ОСОБА_10, прізвища якої вона не знає, перебували неподалік будівельного майданчика по просп. Космонавтів в м. Вінниці. В цей час до них підійшли ОСОБА_7 та ОСОБА_6, прізвищ яких вона не знає. Про ОСОБА_7 вона знає, що остання раніше проживала з ОСОБА_2, і в якої є двоє дітей, одна з яких ОСОБА_2, а хто батько другої дитини не знає. Спочатку з ОСОБА_6 розмовляв ОСОБА_11, про що йшла мова вона не знає, але останні спілкувались спокійно. Потім до них підійшов ОСОБА_2 і ОСОБА_11 відійшов. Після чого, вони пішли на протилежну сторону просп. Космонавтів. Попереду йшли ОСОБА_2 з ОСОБА_6, а всі інші йшли позаду. По дорозі ОСОБА_2 несподівано для всіх, вдарив ОСОБА_6 головою в обличчя, який при цьому розмовляв по мобільному телефону і від удару ОСОБА_6 впав, і як їй здалось, втратив свідомість, так як лежав без руху. Телефон у ОСОБА_6 впав на землю, і ОСОБА_2 його підняв та забрав собі, що це був за телефон вона не роздивилась, але те що той був темного кольору, то це вона бачила. Куди його подів ОСОБА_2 вона не бачила. ОСОБА_2 став приводити ОСОБА_6 до свідомості, а що було далі між ними вона не знає. Потім, коли ОСОБА_6 встав і почав бігти, то ОСОБА_2 побіг за ним, але не наздогнав і повернувся до них. ОСОБА_6 побіг в напрямку кінотеатру «Мир». Коли ОСОБА_2 підійшов до них, де крім неї та ОСОБА_11, ще були ОСОБА_7 та ОСОБА_10, то несподівано вдарив ОСОБА_7, один раз кулаком в обличчя і та впала на землю і втратила свідомість. В неї почалась істерика, вона стала плакати і просити ОСОБА_2, щоб той більше не бив ОСОБА_7. В'ячеслав пішов в магазин звідки приніс пляшку води та салфетки, якими вони витирали кров з обличчя ОСОБА_7. Коли ОСОБА_11 не було, то ОСОБА_2 вийняв з кишень куртки ОСОБА_7, яка була без свідомості, деякі речі, але які саме вона не бачила. Після того, як вони привели її до свідомості, то пішли в напрямку вул. Келецька. Крім неї і ОСОБА_11 з ними також були ОСОБА_10 з ОСОБА_2 та ОСОБА_7. Коли вони провели ОСОБА_7 до тролейбусної зупинки «просп. Космонавтів», направились з ОСОБА_11 та з ОСОБА_2 і ОСОБА_10 пішли до них додому. Куди пішла ОСОБА_7 вона не знає. Що стосується ОСОБА_6, то вона його більше в той день не бачила.

(а.с. 93)

Свідок ОСОБА_11 на досудовому слідстві пояснив, що 30 листопада 2010 року, приблизно о 14.30 годині, він разом зі своєю співмешканкою та його племінником ОСОБА_2, з яким була його співмешканка на ім'я ОСОБА_10, прізвища якої він не знає, перебували неподалік будівельного майданчика по просп. Космонавтів в м. Вінниці. ОСОБА_2 на той час перебував у нетверезому стані, так як в той день випив приблизно 100-150 грамів горілки. В цей час до них підійшли ОСОБА_7 та ОСОБА_6, прізвищ яких він не знає, але як він знає, то ті разом проживають. Про ОСОБА_7 він знає, що та раніше працювала з ОСОБА_2, і в них двоє спільних дітей. Спочатку він став розмовляти з ОСОБА_6, щоб з'ясувати стосовно їх постійних дзвінків на мобільний телефон ОСОБА_2, під час чого виникла суперечка. Потім він разом ОСОБА_12 пішли трохи вперед і стали переходити просп. Космонавтів, на протилежну сторону. Позаду йшли ОСОБА_2 з ОСОБА_10, та ОСОБА_7 з ОСОБА_6. Коли вони з ОСОБА_12 перейшли проспект, то він обернувся і побачив, що ОСОБА_2 несподівано для всіх, вдарив ОСОБА_6 своєю головою в обличчя і той впав. В ОСОБА_12 сталась істерика, яка почала плакати та він став її заспокоювати, тому не звертав уваги на те, що відбувалось позаду нього. Він стояв спиною, так як прижав ОСОБА_12 до себе, яка була обличчям до того місця де відбувалась бійка. Коли він обернувся, то побачив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не має. Далі він побачив, що ОСОБА_2 йде до них зі сторони тролейбусної зупинки, неподалік якої є магазин «Чайка». Коли той підійшов до них, то несподівано, вдарив ОСОБА_7, один раз кулаком в обличчя і та впала на землю, але свідомості не втрачала, так як очі були відкриті і вона трималась рукою за ліву сторону обличчя, де йшла кров з рани. ОСОБА_2 заспокоївся і тоді він пішов в магазин, звідки приніс пляшку води та салфетки, якими вони витирали кров з обличчя ОСОБА_7. Там були крім нього і ОСОБА_12, ще ОСОБА_2 та ОСОБА_10. Він не бачив, щоб ОСОБА_2 виймав що-небудь з кишень ОСОБА_7, після того як її вдарив. Після того, як вони привели допомогли ОСОБА_7 витерти кров, пішли в напрямку вул. Келецька, де провели останню до тролейбус ної зупинки «просп. Космонатів», а потім він з ОСОБА_12 пішли додому, і з ними пішли ОСОБА_2 та ОСОБА_10. По дорозі ОСОБА_2 говорив ОСОБА_7, що вона сама винна, в тому що сталося і та з цим погоджувалась. Що стосується ОСОБА_6, то він його більше в той день не бачив.

(а.с. 20)

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що 30.11.2010 р. біля 15-00 год. вона з ОСОБА_2 зустріла ОСОБА_11, який був з ОСОБА_12, та з ОСОБА_6, який був з ОСОБА_7 Вони пішли на будівельний майданчик, де між ОСОБА_11 та ОСОБА_21 виникла сварка. Вона подумала, що між ними може виникнути бійка, тому попросила ОСОБА_2, щоб той втрутився. ОСОБА_2 втрутився та сказав, щоб вони перейшли на другу сторону вулиці. Коли вони перейшли на другу сторону, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 продовжили суперечку, в яку втрутилась ОСОБА_7 Їй було не цікаво, тому вона відійшла в сторону. Що відбувалось далі вона пояснити не може. Вона також не чула, про що сперечались. Внаслідок частих простудних захворювань у неї утворилось ускладнення зі слухом.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні було доведено факт вчинення ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 -розбою щодо ОСОБА_4 з метою заволодіння його майном, поєднаний із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я останнього, а також доведено факт нападу ОСОБА_2 на ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з метою заволодіння їхнім майном, поєднаний із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я останніх.

Судом також було досліджено й інші докази, зібрані у справі, а саме:

- протокол виявлення та вилучення від 02.08.2006 р., згідно якого у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено сім-карту "Ді-Джус"№ НОМЕР_2, яку він вийняв з мобільного телефону "Сіменс С-45"(а. с. 70);

- протокол відтворення обстановки та обставин події від 05.08.2006 р., згідно якого ОСОБА_2 вказав та показав, де і за яких обставин він наносив тілесні ушкодження незнайомому йому хлопцю, а також вказав на місце, де він знайшов мобільний телефон останнього і де він заховав знайдений мобільний телефон(а. с. 98-100);

- висновок експерта № 2520 від 06.10.2006 р., згідно якого у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів 7-го, 8-го та 10-го ребер справа, струсу головного мозку, синців у потиличній ділянці зліва, саден в тім'яній ділянці зліва, на лобі зліва, в правій завушній ділянці, крововиливу та садна на слизовій оболонці верхньої губи, синців в ділянці правого плечового суглобу, на правому плечі, на задній поверхні шиї зліва, на боковій поверхні грудної клітки справа, саден на передній поверхні шиї справа, в ділянці правого плечового суглобу, в ділянці правого ліктьового суглобу, синця та саден в ділянці лівого ліктьового суглобу. Закриті переломи 7-го, 8-го та 10-го ребер справа у ОСОБА_4 належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, струс головного мозку належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, синці в потиличній ділянці зліва, на обличчі зліва, садна в тім'яній ділянці зліва, на лобі зліва, в правій завушній ділянці, крововилив та садно на слизовій оболонці верхньої губи, синці в ділянці правого плечового суглобу, на правому плечі, на задній поверхні шиї зліва, на боковій поверхні грудної клітки, садна на передній поверхні шиї справа, в ділянці правого плечового суглобу, в ділянці правого ліктьового суглобу, синець та садно в ділянці лівого ліктьового суглобу належать до легких тілесних ушкоджень (а. с. 146-147);

- висновок експерта № 3955 від 27.12.2010 р., згідно якого у ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження -синець на обличчі справа, крововиливи та садна на слизових оболонках верхньої та нижньої губ, синець та садна на лівій кисті, які належать до легких тілесних ушкоджень, виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо, 30.11.2010 р. (а. с. 164);

- висновок експерта № 3956 від 27.12.2010 р., згідно якого у ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження -синці та садно на голові, синці в ділянці правого променево-зап'ясного суглобу, на правій гомілці, крововилив та садна на слизовій оболонці верхньої губи, які належать до легких тілесних ушкоджень, виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо, 30.11.2010 р. (а. с. 165).

Проаналізувавши в сукупності вищенаведені докази, суд вважає, що винуватість підсудного ОСОБА_2 у нанесенні спільно з ОСОБА_3 -тілесних нападу на ОСОБА_4 з метою заволодіння його майном, поєднаного із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я останнього знайшла своє підтвердження як на досудовому слідстві, так і доведена в судовому засіданні.

Так, як протягом досудового слідства потерпілий ОСОБА_4 давав повні та послідовні показання щодо обставин вчинення щодо нього злочину. Зокрема, в судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_2, спільно зі своїм братом ОСОБА_3 знаходились у своєї тітки ОСОБА_5, де вживали спитрні напої. 23.07.2006 року, в вечірній час, ОСОБА_5, разом зі своєю неповнолітньою дитиною повернулась додому та чоловіком на ім'я ОСОБА_4. Так, побачивши потерпілого в ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник умисел на вчинення нападу відносно потерпілого з метою заволодіння майном останнього. Реалізуючи свій злочинний умисел, останні підійшли до потерпілого та висунули незаконну вимогу про передачу їм його мобільного телефону, аргументуючи це безпідставним фактом, а саме зникнення мобільного телефону їхньої тітки -ОСОБА_5 Розуміючи, що потерпілий добровільно не передать їм мобільний телефон, усвідолюючи незаконність своїх дій, здійснили напад на останнього з метою заволодіння його майном, а саме безпідставно почали наносити тілесні ушкодження. Після чого заволоділи майном ОСОБА_4 -мобільним телефоном марки «Сіменс С-45».

Заперечення підсудного ОСОБА_2 стосовного самого факту розбою та посилання на ту обставину, що він наніс кілька ударів потерпілому ОСОБА_4 без наміру на заволодіння майном потерпілого, суд розцінює критично, як такі, що спростовані матеріалами кримінальної справи та не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а також лише свідчить про те, що підсудний ОСОБА_2 обрав для себе спосіб захисту своїх інтересів та спробу уникнути відповідальності за вчинення вказаного злочину.

Про те, що злочин було вчинено саме за попередньою змовою ОСОБА_3 та ОСОБА_2, на думку суду, свідчить та обставина, що останні діяли узгоджено і кожен з них виконував діяння, що утворює об'єктивну сторону складу злочину, що також знаходить своє підтвердження в науці кримінального права, яке містить таке поняття як "конклюдентні дії", тобто, коли співвиконавці злочину не обговорюють свої дії заздалегідь, але мають спільний злочинний умисел та реалізовують його спільними узгодженими діями, розуміючи, яку роль кожен з них виконує для досягнення спільного злочинного результату.

Отже, підсудний ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 усвідомлюючи, що у потерпілого є матеріально цінні речі, керуючись жагою легкої наживи, вирішили вчинити напад на останнього, з метою отримання даного майна, вчинили напад, яке виражалось в численних ударах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 раками та ногами по тулубу та голові потерпілого ОСОБА_4 Після чого, ОСОБА_3 забрав мобільний телефон, який належав потерпілому.

Об'єктивні дії підсудних в даному випадку були узгодженими, спільними, направлені на досягнення єдиного злочинного результату, як під час побиття потерпілого, так і в подальшому, усвідомлюючи, що мобільний телефон належить потерпілому, вони не повернули його власнику, а залишили собі. Тому фактичні обставини справи та зібрані докази, на думку суду, дають підстави стверджувати, що попередня змова між підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була.

Крім того, з протоколу відтворення обстановки і обставин події від 05.08.2006 року вбачається, що ОСОБА_2 наносив удари кулаком в обличчя потерпілого, крім того, зазначив, що наносив численні удари останньому ногами в різні частини тіла, що спростовує пояснення підсудного стосовно того, що він наніс кілька ударів потерпілому, а також вказані пояснення підсудного спростовані висновком експерта №2520 від 06.10.2006 року.

Крім того, посилання підсудного на те, що він не мав умислу на вчинення розбою, суд оцінює критично, як таке, що спростовується зібраними у справі доказами в їх сукупності. Також суд враховує, що Верховний Суд України у п. 9 Постанови Пленуму № 10 від 06.11.2009 р. "Про судову практику у справах про злочини проти власності" звертає увагу на те, що небезпечне для життя чи здоров'я насильство -це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення. З висновку проведеної судово-медичної експертизи випливає, що внаслідок побиття потерпілому було заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості, легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та легкі тілесні ушкодження. Таким чином, дії, застосовані до потерпілого, в момент їх вчинення мали ознаки небезпечних для життя та здоров'я потерпілого. Крім того, суд приймає до уваги, що вироком Ленінського районного суду від 11.03.2011 року, співучасник злочину ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні розбою. Вказаний вирок набув законної сили 28.03.2011 року, оглянутий та приєднаний до матеріалів кримінальної справи.

За таких обставин, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 по факту заволодіння майном ОСОБА_4 охоплюються складом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, за ознаками нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Аналізуючи пояснення підсудного, потерпілих, свідків, зібрані у справі докази в їх сукупності, суд також вважає, що в судовому засіданні було доведено факт заподіяння підсудним тілесних ушкоджень ОСОБА_6 та ОСОБА_7

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2, 30.11.2010 року, в денний час, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, будучи із ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, зустрівся із своєю колишньою дружиною - ОСОБА_7 та її співмешканцем ОСОБА_6 Під час вжиття спиртних напоїв, підсудний ОСОБА_2 побачив, що у ОСОБА_6 є мобільний телефон, після чого у нього виник умисел на вчинення розбійного нападу на останнього з метою заволодіння його майном. Реалізуючи свій злочинний намір, підсудний ОСОБА_2 наніс два удари головою в обличчя, після чого наніс ще один удар ногою в обличчя, після чого заволодів мобільним телефоном останнього. Не зупиняючись на досягнутому, підсудний ОСОБА_2, керуючись жагою легкої наживи, підійшов до ОСОБА_7 та вчинив напад на останню, що виразилось у двох ударах головою в обличчя, від чого остання втратила свідомість. Доводячи до кінця свій злочинний намір, підсудний ОСОБА_2 підійшов до потерпілої ОСОБА_7, яка безпорадно лежала на землі та заволодів її грошовими кошти в розмірі 300 грн., які знаходились в кишені її штанів.

Суд критично ставиться до показань підсудного в частині того, що останній наніс тілесні ушкодження ОСОБА_6 під час того, як він розбороняв останнього з ОСОБА_11, між якими виник конфлікт, оскільки дані показання спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_7, яка зазначила, що між ОСОБА_23 та ОСОБА_2 виникла суперечка, оскільки ОСОБА_2 вимагав, щоб вона повернула його документи, які у неї залишились за часів спільного проживання, на що ОСОБА_6 вказав, що документи ОСОБА_2 будуть повернуті лише після того, як ОСОБА_2 надасть ОСОБА_7 кошти для придбання окулярів їхній спільній дитині (а. с. 31). При цьому потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зазначали, що бійка між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 виникла саме через непорозуміння стосовно розрахунків, а не тому, що ОСОБА_2 намагався припинити суперечку між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 Дані пояснення потерпілих узгоджуються з поясненнями свідка ОСОБА_12, яка вказала, що під час суперечки ОСОБА_24 з ОСОБА_6 до них підійшов ОСОБА_2, після чого відвів ОСОБА_6 в сторону та несподівано наніс йому удар в голову (а. с. 21), а також поясненнями свідка ОСОБА_11, який вказав, що він з ОСОБА_12 йшов попереду від ОСОБА_2 та ОСОБА_6, щоб не сперечатись з останнім, а коли почув шум та розвернувся, побачив, як ОСОБА_2 наніс удар ОСОБА_6 в голову.

Показання підсудного ОСОБА_2 відносно того, що він наніс тілесні ушкодження ОСОБА_6 без мети заволодіння його майном, суд розцінює критично, як спосіб захисту, який допоможе йому уникнути відповідальності.

Як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_12, які надавала на досудовому слідстві (а.с.93), підсудний ОСОБА_2 забрав мобільний телефон у ОСОБА_6

Таким чином, суд прийшов до висновку, що у підсудного ОСОБА_2 під час суперечки з потерпілим ОСОБА_6, яка виникла на підставі усних грошових зобов'язань, з корисливих спонукань виник умисел на вчинення нападу на останнього з метою заволодіння його мобільним телефоном.

В результаті нападу підсудного ОСОБА_2 на потерпілого ОСОБА_6, останній отримав тілесні ушкодження у вигляді синців та садно на голові, синців в ділянці правого променево-зап'ясного суглобу, на правій гомілці, крововилив та садна на слизовій оболонці верхньої губи, які належать до легких тілесних ушкоджень, що підтверджується висновком експерта №3956 від 27.12.2010 року.

Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що підсудний ОСОБА_2 не наздогнавши потерпілого ОСОБА_14 повернувся та підійшов до потерпілої ОСОБА_7, усвідомлюючи, що в останньої повинні бути грошові кошти, вирішив вчинити напад на останню, внаслідок чого наніс їй два удари головою в обличчя, внаслідок яких ОСОБА_7 втратила свідомість, після чого забрав з її кишені грошові кошти в розмірі 300 грн.

Вказаний факт підтверджується показаннями на досудовому слідстві свідки ОСОБА_12 (а.с. 21), ОСОБА_11 (а.с. 20), які вказали, що підсудний ОСОБА_2 несподівано для всіх наніс тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_7

Заперечення підсудного ОСОБА_2 щодо того факту, що він заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_7 спростовуються показаннями свідка ОСОБА_12, яка в ході досудового слідства зазначала, що після того, як підсудний ОСОБА_2 наніс потерпілій ОСОБА_7 удари в обличчя, ОСОБА_11 пішов до магазину, щоб придбати води та серветок, для того, щоб витерти кров з обличчя ОСОБА_7 В той час, коли останній перебував в магазині, вона бачила, як підсудний ОСОБА_2 діставав деякі речі з кишені потерпілої ОСОБА_7

Суд критично ставиться до показань ОСОБА_10 та розцінює їх як спосіб захисту підсудного ОСОБА_2 та спробу допомогти останньому уникнути відповідальності, оскільки свідок ОСОБА_10 є цивільною дружиною підсудного.

При вирішенні питання про кваліфікацію дій підсудного суд враховує, що насильство визнається небезпечним для життя та здоров»я особи коли в результаті його застосування особа втратила свідомість. В ході досудового слідства встановлено, що в результаті нападу, внаслідок застосованого ОСОБА_2 насильства, а саме нанесених ударів ОСОБА_6 він втратив свідомість, так само як і втратила свідомість ОСОБА_7 внаслідок нанесення їй ОСОБА_2 двох ударів головою в голову.

Факт втрати свідомості ОСОБА_7 в судовому засіданні визнав і сам ОСОБА_2, при цьому пославшись на неумисність своїх дій. Разом з тим характер тілесних ушкоджень та їх кількість (два удари головою в голову), свідчить, що вказані дії ОСОБА_2 носять умисний характер, а насильство є небезпечним для життя та здоров»я.

За таких підстав, враховуючи, що в судовому засіданні встановлено факт застосування небезпечного насильства, наслідком якого стала втрата свідомості двома потерпілими та корисливий мотив вказаних дій заволодіння майном потерпілих дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 187 КК України.

Зі змісту роз'яснень, викладених в п. 6 вказаної Постанови Пленуму слідує, що розбій як злочин проти власності -це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Під нападом за статтею 187 КК слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті. Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_2 вчинив злочини, передбачені ч.2 ст. 187 КК України, а саме розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, кваліфікуючою ознакою якого є вчинений злочину особою, яка раніше вчинила напад.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання.

Підсудний ОСОБА_2 вчинив тяжкі злочин, є особою не судимою, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного судом не встановлені.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2 є вчиненні злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудного, його негативного ставлення до вчиненого, суд вважає, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а покаранням необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у позбавлення волі. А також вважає за доцільне застосувати до підсудного ОСОБА_2 додаткове покарання, передбачене санкцією кримінального закону, у вигляді конфіскації майна.

По справі потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про відшкодування йому завданої матеріальної шкоди.

Суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 слід залишити без розгляду, у зв'язку з тим, що на досудовому слідстві йому було повернуто викрадене майно.

По справі потерпілою ОСОБА_7 заявлено цивільний позов про відшкодування їй завданої матеріальної шкоди.

Суд вважає, що позов потерпілої ОСОБА_7 слід задовольнити частково шляхом стягнення з підсудного ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_7 завдану матеріальну шкоду в сумі 300 грн.

При вирішенні питання стосовно наявності підстав для відшкодування вартості мобільного телефону суд приймає до уваги, що вказаний мобільний телефон на час нападу знаходився у ОСОБА_6, відомостей, які б підтверджували факт його належності ОСОБА_7 суду надано не було, ОСОБА_6 цивільний позов стосовно відшкодування вартості мобільного телефону заявлено не було. З огляду на викладене суд вважає, що заявлені ОСОБА_7 вимоги стосовно відшкодування вартості мобільного телефону задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України та призначити покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити утримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з 10.12.2010 р.

Речові докази: сім-картку, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 -залишити останньому.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 -залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 300 (триста) грн. матеріальної шкоди.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому -в той же строк з дня отримання копії вироку.

Суддя: