УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/3514/2012Головуючий суду першої інстанції:Злотніков В.Я.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Бондарєв Р. В.

"14" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБондарев Р.В.

СуддівСинельщікова О.В., Яковенко Л.Г.

При секретаріГуляєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, треті особи Приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9, Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», комунальне підприємство «Приватизаційне бюро», Сімферопольська міська рада про визнання заяви на приватизацію квартири та свідоцтва про право власності на житло недійсним, визнання права власності, поновлення права власності, відшкодування моральної шкоди, за апеляційними скаргами представника ОСОБА_7 - ОСОБА_10 на ухвали Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 29 березня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 29 березня 2012 року провадження по цивільній справі в частині визнання недійсним договору міни квартир від 17.02.2011 року, засвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим номером №389, повернення сторін у первісний стан, скасування реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_8, поновлення реєстрації права власності на зазначену квартиру за ОСОБА_7, скасування реєстрації права власності на квартиру загальною заселення АДРЕСА_2 за ОСОБА_7, поновлення реєстрації права власності на квартиру загального заселення за ОСОБА_8, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 29 березня 2012 року у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_10 про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеними ухвалами суду представник позивачки подав апеляційні скарги, в яких просить ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження по справі скасувати, справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Також просить скасувати ухвалу про відмову в забезпеченні позову, постановити нову про задоволення заявленого клопотання. Вважає, що ухвали є незаконними та необґрунтованими, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам справи. Доводи апеляційних скарг зводяться до того, що заявлені позовні вимоги не були предметом судового розгляду. Суд помилково дійшов висновку, що є рішення суду, яке набрало законної сили між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги в частині оскарження ухвали суду про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову представник зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_7, ОСОБА_8, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Закриваючі провадження по справі на підставі п. 2 ч.1 ст. 205 ЦПК України в частині заявлених позовних вимог, суд першої інстанції посилався на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2012 р. по цивільній справі №22-ц/0190/781/12 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, треті особи приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9, Кримське республіканське підприємство « Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» про визнання недійсним договору міни квартир, повернення сторін у первісний стан, скасування права власності та поновлення права власності, яким було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7

Проте з такими висновками погодитися в повній мірі не можна.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Зі змісту вказаної норми закону убачається, що провадження по справі підлягає закриттю, якщо є сукупність наступних ознак: спір має бути між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З рішення Апеляційного суду АР Крим від 07.02.2012 р. убачається, що підставою позову ОСОБА_7 про визнання договору міни квартир від 17.02.2011 р. недійсним були норми ст. ст. 229, 230 ЦК України - помилка щодо обставин, які мають істотне значення (нерівноцінний обмін), а також введення позивачки в оману щодо істотних обставин договору.

З позову ОСОБА_7, який подано до суду першої інстанції 27.02.2012 р. убачається, що незважаючи на те, що спір стосується того самого предмету і між тими самими сторонами, його підставою окрім ст. ст. 229, 230 ЦК України є норма ст. 233 ЦК України, яка передбачає наслідки визнання правочину недійсним внаслідок його вчинення особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах. Свої вимоги в тій частині позивачка обґрунтовує невідповідністю вартості обмінених квартир, станом свого здоров'я, іншими доказами.

Враховуючи, що позов ОСОБА_7 в частині цих підстав не розглядався, суд першої інстанції помилково закрив провадження у справі, а тому в цій частині ухвала суду від 29.03.2012 р. підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду відповідно до ст. 311 ЦПК України.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність наявного зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог про визнання недійсними заяв про приватизацію квартири та свідоцтва про право власності, оскільки захід забезпечення позову, про який йдеться у заяві, не спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову в частині позовних вимог, що є предметом судового розгляду.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

Частиною 3 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Зі змісту позову ОСОБА_7 убачається, що вона уклала 17.02.2011 р. договір міни квартир з ОСОБА_8 під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах. Під час розгляду цього спору спірна квартира може бути відчужена відповідачкою, що зробить неможливим виконання рішення суду в частині повернення сторін у первісний стан, якщо воно буде ухвалено на користь позивачки.

За наявності вказаних обставин, а також того, що суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову поклав неправильні мотиви ухвали про закриття провадження у справі, колегія суддів відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України вважає, що ухвала суду від 29.03.2012 р. про відмову у забезпеченні позову підлягає скасуванню з передачею цього питання на новий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 312, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційні скарги представника ОСОБА_7 - ОСОБА_10 задовольнити частково.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 29 березня 2012 року про закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_7 про визнання договору міни від 17.02.2011 р. недійсним з підстав, визначених ст. ст. 229, 230 ЦК України, залишити без змін, в решті ухвалу скасувати та в цій частині справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 29 березня 2012 року про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяті днів.

Бондарев Р.В., Синельщікова О.В., Яковенко Л.Г.