РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0190/2678/2012Головуючий суду першої інстанції:Берещанський Ю.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.

РІШЕННЯ

"23" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБелинчук Т.Г.

СуддівІсаєва Г.А. Підлісної І.А.

При секретаріУрденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, Алупкінської міської ради АР Крим, Ялтинського міського управління земельних ресурсів про визнання недійсним рішення та державного акта,

за апеляційними скаргами ОСОБА_7, ОСОБА_10 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2010 року, -

В с т а н о в и л а :

08 жовтня 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_10 про усунення перешкод в користуванні належною йому на праві власності земельної ділянки площею 0,0743 га, розташованої у АДРЕСА_3, і просив зобов'язати відповідачів розібрати споруди, які знаходиться на його землі ( а.с. 2-3, 21-22 т.1).

03 грудня 2009 року ОСОБА_7 звернулася до суду із клопотанням про залучення до участі у справі як відповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_9, які є співвласниками квартири АДРЕСА_2 до складу якої входять сарай літ. «І», навісу літ. «К», Ѕ частини навісу літ «О».( а.с. 43 т.1)

16 грудня 2009 року ОСОБА_6 доповнив позов вимоги до ОСОБА_8, ОСОБА_8 ( а.с. 48 т.1)

01 березня 2010 року та 22 березня 2010 року ОСОБА_6 доповнив позов вимогами, у том числі до відповідача ОСОБА_11( а.с.145,151-152 т.1), про визнання недійсним договору від 03 грудня 2009 року купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та вимогами про визнання недійсним свідоцтва про право власності ОСОБА_10 на нерухоме майно.( а.с. 129, 145-146 т.1).

ОСОБА_6 свої вимоги мотивує тим, що він є власником земельної ділянки площею 0,0743 га, розташованої у АДРЕСА_3 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку. Проте він немає можливості використовувати земельну за призначенням, оскільки на ній розташовані самочинно зроблені відповідачами споруди. Просив зобов'язати ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_8 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зносу навісу літер «О», сараю літер «И», ОСОБА_10 знести двоповерхову будівлю літер «Л». Стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 8 000 грн. Просив визнати недійсними свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 16 січня 2009 року, що видане ОСОБА_10 та угоду купівлі-продажу від 03 грудня 2009 року, яка була укладена між ОСОБА_10 та ОСОБА_11, оскільки літер «Л», що був предметом угоди є самовільною спорудою та відчужуватися не міг.

12 січня 2010 року ОСОБА_7 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_6, Алупкінської міської ради АР Крим, Ялтинського міського управління земельних ресурсів про визнання недійсним рішення та державного акта на право власності на землю (а.с. 70-72 т.1).

Свої вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_6 видано державний акт на право власності на земельну ділянку з порушенням вимог закону, оскільки частка будівель, що їм належать знаходяться в межах наданої земельної ділянки, тому є порушеним їх право власності. Просить визнати недійсним рішення 25-ї сесії 24-го скликання Алупкінської міської ради № 27 від 17 вересня 2004 року; визнати недійсним державний акт на право власності на землю від 31 травня 2005 року; зобов'язати Ялтинське міське управління земельних ресурсів виконати дії щодо скасування реєстрації державного акту на право власності на землю від 31 травня 2005 року і внесенню змін в державний земельний кадастр.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 20 квітня 2010 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_7 усунути перешкоди ОСОБА_6 у користуванні земельною ділянкою площею 0,0743 га, яка розташована у АДРЕСА_3 шляхом зносу навісу літера «О», сараю літера «И» (І), які розташовані на земельній ділянці позивача. Зобов'язано ОСОБА_10 усунути перешкоди ОСОБА_6 у користуванні земельною ділянкою площею 0,0743 га, яка розташована у АДРЕСА_3 шляхом демонтажу частки двоповерхової будівлі під літерою «Л» за адресою: АДРЕСА_3, яка частково займає ділянку позивача. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 відмовлено. Судові витрати залишено на рахунку кожної із сторін (а.с.158-160 т.1).

Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 08 вересня 2010 року апеляційні скарги ОСОБА_7, ОСОБА_10 задоволені частково. Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 20 квітня 2010 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено у повному обсязі. Провадження по справі за позовом ОСОБА_10, ОСОБА_7 закрито (а.с. 207-211 т.1) .

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України від 15 лютого 2012 року рішення Апеляційного суду АР Крим від 08 вересня 2010 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.( а.с. 249-251 т.1).

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову ОСОБА_6, та задовольнити її зустрічні позовні вимоги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_10 ставить питання про скасування рішення суду та просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Апелянти посилаються на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, рішення суду належить скасуванню з ухваленням нового рішення.

Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є власником земельної ділянки та на її території знаходяться самовільні споруди які побудовані відповідачами.

Однак погодитися з такими висновками не можна.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19 лютого 2004 року позивач ОСОБА_6 є власником будинку АДРЕСА_3, на підставі рішення виконкому Алупкінської міської ради від 25.12.2003 року (а.с. 5).

ОСОБА_6 також на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0743 га, яка розташована за адресою АР Крим, АДРЕСА_3, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруджень (присадибна ділянка), відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії КМ № 057431 від 31 травня 2005 року (а.с. 4)

Право власності ОСОБА_6 на будинок АДРЕСА_3 виникло у зв'язку з реконструкцією сараїв літ «М», «Л», «Н» по АДРЕСА_3 з наступним виділом в окреме домоволодіння за рішенням виконкому Алупкінської міськради від 28 травня 2003 року № 181 (а.с. 6). А рішеннями виконкому Алупкінської міськради від 25.12.2003 року реконструкція була прийнята в експлуатацію, як окреме домоволодіння АДРЕСА_3.

Позивач ОСОБА_6 пояснив колегії суддів, що сараї літ. «М», «Л», «Н» входили до складу квартири АДРЕСА_1, яку він купив за договором купівлі-продажі від 14.05.2002 року .

За матеріалами справи встановлено, що квартира АДРЕСА_1 стала власністю ОСОБА_10 відповідно до ухвали Ялтинського міського суду від 11 грудня 2007 року про затвердження мирової угоди по цивільній справі за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_6 про визнання права власності ( а.с.51-52).

Відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_8 набули право власності на квартиру АДРЕСА_2 АР Крим у порядку приватизації, про що свідчить свідоцтво про право власності на житло № Л204-II від 25 березня 1994 року, а відповідачу ОСОБА_7 також не належить 1\4 частка даної квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 вересня 2003 року (а.с. 39,40 т.1).

У свідоцтві ОСОБА_7 про право власності на житло № Л204-II від 25 березня 1994 року зазначено, що характеристика квартири і її обладнання вказані в технічному паспорті, якій є складовою частиною цього свідоцтва ( а.с. 39 т.1).

З технічного паспорту ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_2 слідує, що квартира розташована у одноетажній літері «Б» і до її складу входять на ділянці сарай літер «И»( російською мовою), навіс літ «К», 1\2 частка навісу літ «О». (а.с. 36 т.1).

Таким чином, спірний сарай літер «И»(російською мовою) «І», навіс літ «О», є складовою частиною квартири АДРЕСА_2, належать на праві власності ОСОБА_7 та не є самовільними спорудами.

Відповідач ОСОБА_10 була власником житлового будинку АДРЕСА_3 літери «Л» на підставі свідоцтва про право власності від 16.01.2009 року, яке видано на підставі рішення виконкому Алупкінської міськради від 25.12.2008 року (а.с.107). Відповідно до рішення виконкому Алупкінської міськради від 25.12.2008 року було затверджено рішення МВК та дозволено ОСОБА_10 реєстрацію в БТІ збудованого житлового будинку літ. «Л» по АДРЕСА_3 ( а.с. 109).

У період розгляду справи у суді першої інстанції за договором купівлі-продажу від 03.12.2009 року ОСОБА_10 продала ОСОБА_11 будинок АДРЕСА_3 АР Крим, що складається з житлового будинку літер Л загальною площею 36, 2 кв.м. (а.с. 104-106).

Представники сторін пояснили колегії суддів, що будинок АДРЕСА_3 є трьохквартирним житловим будинком.

У зв'язку з наведеним, колегією суддів встановлено, що спочатку у сторін на праві власності знаходилися квартири будинку АДРЕСА_1, право власності на які первинно було набуто у порядку приватизації державного житлового фонду.

У будинку АДРЕСА_3 була своя при будинкова територія, саме зі складу якої у подальшому і була виділена ОСОБА_6 земельна ділянка, під будинок АДРЕСА_3.

Проте на час виділення земельної ділянки ОСОБА_6 у 2005 році, земельна ділянка яка йому виділена не була вільною, оскільки на неї розташовані споруди літ «И»(російською мовою) «І», навіс літ «О», які є складовою частиною квартири АДРЕСА_2, та належать на праві власності ОСОБА_7 ще з 25 березня 1994 року. Таким чином державний акт ОСОБА_6 було видано не на вільну земельну ділянку.

У зв'язку з викладеним підлягають частковому задоволенню зустрічні позовні вимоги ОСОБА_7 щодо визнання незаконним та скасування рішення Алупкінської міської ради № 27 від 17 вересня 2004 року щодо передачі ОСОБА_6 в приватну власність земельної ділянки , та про визнання недійсним державного акту ОСОБА_6 від 31 травня 2005 року.

В решті позовний вимог ОСОБА_7 належить відмовити.

Оскільки судовим рішенням частково задоволено зустрічний позов та визнано недійсним державний акт ОСОБА_6, то у задоволені позову ОСОБА_6 належить відмовити.

Ураховуючи, що суд першої інстанції при ухваленні рішення допустив неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів, вважає за необхідне, постановлене судове рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову у позові ОСОБА_6, та про часткове задоволення зустрічного позову ОСОБА_7

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 309, 316, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_7, ОСОБА_10 задовольнити частково.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2010 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_6 відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_7 задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення 25-ї сесії 24-го скликання Алупкінської міської ради № 27 від 17 вересня 2004 року щодо передачі ОСОБА_6 в приватну власність земельної ділянки площею 0,0743 га за адресою АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд ( присадибна ділянка).

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії КМ № 057431 від 31 травня 2005 року площею 0,0743 га, яка розташована за адресою АР Крим, АДРЕСА_3, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруджень ( присадибна ділянка), кадастровий номер 0111970200:01:003:0042, виданий на ім'я ОСОБА_6.

В решті позову відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.