УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/2867/2012Головуючий суду першої інстанції:Шустова І.П.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Хмарук Н. С.

"19" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіХмарук Н.С.,

СуддівСокола В.С.,Рошка М.В.,

При секретаріЛомовського І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», третя особа - ОСОБА_7, ОСОБА_8 про зобов'язання вчинити певні дії, та за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6, Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», третя особа - ОСОБА_7, про визнання договорів недійсними

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9

на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2011 року

в с т а н о в и л а:

Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2011 року позови ОСОБА_6 та ОСОБА_8 залишені без задоволення

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_8 - ОСОБА_9 просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо технічної помилки в розбіжності у кадастрових номерах земельних ділянок. До участі у справі не був залучений нотаріус, який посвідчував спірні договори та міг би надати пояснення щодо обставин їх укладення. Крім того, рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 16 листопада 2010 року та ухвала Апеляційного суду АР Крим від 01 березня 2011 року по цивільній справі за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_8, Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Масандрівського відділу Ялтинського МУ ГУ МВС України в АР Крим про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, на які посилається суд в оскарженому рішенні, скасовані ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2011 року.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оскільки рішення суду не оскаржується в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_6, колегія суддів, виходячи з принципу диспозитівності не входить в обговорення правильності цих висновків суду, тому в цій частині рішення не переглядається.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові ОСОБА_8, суд першої інстанції дійшов висновку, що розбіжність у кадастрових номерах земельних ділянок, які є предметом іпотеки, являються технічною помилкою, та не є порушенням істотних умов договору, тому відсутні підстави для визнання недійсними іпотечних договорів.

З такими висновками суду колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги не містять законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з такого.

Згідно частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зміст та направленість названої норми процесуального закону вказує на те, що судовому захисту підлягає лише порушене, невизнане або оспорюване право особи, яка звернулася до суду.

Відповідно до частини третьої статті 10 та частини першої статті 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Правила частин першої та другої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України вказують, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 перебувають у шлюбі з 01 квітня 1977 року (а.с. 97).

ОСОБА_6 є власницею земельних ділянок 0,0881 га та 0,0789 га, що розташовані за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, Лучистівська сільська Рада, м. Алушта Автономна Республіка Крим, на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих Алуштинським управлінням земельних ресурсів на підставі договорів купівлі-продажу від 07 березня 2006 року, цільове призначення земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва, кадастрові номери відповідно 01 103 914 00: 03: 001: 0134 та 01 103 914 00: 03: 001: 0133 (а.с. 91-96).

06.10.2005 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 2213-04/ USD (а.с. 8-9) з додатками від тієї ж дати (а.с. 10-11).

10.11.2005 року була укладена додаткова угода № 1 (а.с. 12), 14.12.2005 року -додаткова угода № 2, 26.04.2006 року -додаткова угода № 5 (а.с. 14-15); 08.12.2008 року -додаткова угода № 9 (а.с. 16-19); 31.12.2008 року -додаткова угода № 10 (а.с. 20).

У забезпечення зобов'язань за вищезазначеними договорами з додатками, були укладені іпотечні договори, відповідно до яких ОСОБА_6 передала в іпотеку майно у вигляді земельних ділянок АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, Лучистівська сільська Рада, м. Алушта Автономна Республіка Крим (а.с. 21-23, 24, 25-27).

ОСОБА_8, звертаючись до суду з позовом просив визнати зазначені договори іпотеки недійсними, оскільки предметом іпотеки за договором № 877 від 27.04.2006 року є земельна ділянка АДРЕСА_1, кадастровий номер вказаний 01 103 914 00: 03: 001: 0133, проте згідно з державним актом кадастровий номер цієї земельної ділянки - 01 103 914 00: 03: 001: 0134. Предметом іпотеки за договором № 879 від 27.04.2006 року є земельна ділянка АДРЕСА_2, кадастровий номер вказаний 01 103 914 00: 03: 001: 0134, однак згідно з державним актом кадастровий номер цієї земельної ділянки - 01 103 914 00: 03: 001: 0133. Вважає, що в цих договорах невірно вказаний їх предмет, що є істотною умовою та підставою для визнання договорів іпотеки недійсними.

Відповідно до частини 2 статті 584 ЦК України опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Статтею 18 Закону України «Про іпотеку» в редакції, діючої на час укладення договорів, встановлено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення. У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Таким чином, закон, діючий на момент укладення іпотечних договорів не містив зобов'язання зазначати в останньому кадастровий номер земельної ділянки.

Як вбачається із договорів іпотеки вони містять опис предметів іпотеки, а саме земельних ділянок, в них зазначено площі земельних ділянок, адреси їх розташування, кому вони належать, на підставі яких документів, зазначене цільове призначення земельних ділянок, а також їх кадастрові номери.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції

дійшов правильного висновку, що розбіжність у кадастрових номерах земельних ділянок, які зазначені в іпотечних договорах від 27 квітня 2006 року по реєстру № 877 та № 879 є технічною помилкою, що не є підставою для визнання недійсними іпотечних договорів.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим сторонами, зокрема і позивачем ОСОБА_8 згідно зі ст.ст. 10 , 60, 212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків.

Доводи апеляційної скарги не містять достатніх безумовних правових підстав для скасування рішення.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9 відхилити.

Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2011 року в частині відмови у позові ОСОБА_8 до ОСОБА_6, Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», третя особа - ОСОБА_7, про визнання договорів недійсними залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

Н.Хмарук В.Сокол М.Рошка