РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0190/1180/2012Головуючий суду першої інстанції:Савранська Т.І.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.
РІШЕННЯ
"02" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіБелинчук Т.Г.
СуддівІсаєва Г.А. Підлісної І.А.
При секретаріБірковському А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення суми боргу за договором про надання споживчого кредиту,
за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - Шуліка А.В. на заочне рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 листопада 2011 року, -
В с т а н о в и л а :
19 вересня 2011 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення суми боргу за договором про надання споживчого кредиту.
Свої вимоги мотивує тим, що між сторонами був укладений договір про надання споживчого кредиту від 12 січня 2007 року, за яким позивач надав відповідачу у кредит грошові кошти в розмірі 950 грн. 40 коп. Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит зі сплатою процентів за користування кредитом, а також пені і штрафів за порушення цього зобов'язання. Проте таких обов'язків він у порядку, встановленому договором, не виконав. Станом на 17 березня 2011 року у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 7190 грн. 52 коп., яка складається з наступного:
- 550 грн.40 коп. - заборгованість за кредитом;
- 3004 грн.49 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 4 грн. 87 коп. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;
- 2812 грн.16 коп., - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором;
а також штрафи відповідно до пункту 6.3 Умов та правил надання банківських послуг:
- 500 грн. - штраф (фіксована частина).
- 318 грн. 60 коп. - штраф (процентна складова).
Заочним рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 17 листопада 2011 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суму боргу за договором про надання споживчого кредиту №SIXRRXI11720008 від 12 січня 2007 року в розмірі 550 грн. 40 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 3004 грн. 49 коп., суму комісії в розмірі 4 грн. 87 ком, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором в розмірі 452 грн. 52 коп., а усього - 4012 грн. 08 коп. У порядку розподілу судових витрат стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суму судового збору в розмірі 188 грн. 12 коп.
В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «Приватбанк» - Шуліка А.В. ставить питання про змінення заочного рішення суду в частині відмови в задоволені позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення штрафу та зменшення розміру пені і просить ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити позов повністю, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про можливість зменшення розміру пені, оскільки розмір пені згідно законодавства України та Договору належить від тривалості прострочення боржника, а не від моменту звернення позивача до суду. Також вказує, що відповідач не надав суду жодного доказу важкого майнового стану, будь-яких інших доказів існування істотних обставин справи для застосування ч. 3 ст. 551 ЦПК України.
В решті рішення не оскаржується, тому колегія суддів не входить в обговорення його законності і обґрунтованості.
Відповідач неодноразово викликався у судове засідання, проте судові повістки повернути на адресу апеляційного суду з позначкою вузла поштового зв'язку, що ОСОБА_6 за зазначеною адресою не проживає ( а.с. 55, 63), у зв'язку з чим колегія суддів розглядає справу за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвалюючи рішення в частині зменшення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання та відмову у стягненні штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що розмір неустойки підлягає зменшенню на підставі ч. 3 статті 551 ЦК України, оскільки загальний розмір пені і штрафу у кілька разів перевищує суму основного боргу. Також суд першої інстанції зазначив, що встановлені у договорі умови про виплату відповідачем пені і штрафу є несправедливими, а пред'явлення банком відповідних вимог як зловживання правом. Ураховуючи викладене суд, стягнув пеню у розмірі 452 грн 52 коп без стягнення суми штрафу.
Однак погодитися з такими висновками не можна.
З матеріалів справи вбачається, що 12 січня 2007 року між банком та відповідачем був укладений споживчий кредитний договір № SIXRRX11720008 , згідно якого Банк надав відповідачу кредит у сумі 950 грн. 40 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12 січня 2008 року (а.с. 6-8).
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору позичальник ОСОБА_6 допустив заборгованість за кредитом і за сплатою процентів. За розрахунком банку у відповідача станом на 17 березня 2011 року утворилась заборгованість, яка складається з наступного:
- 550 грн.40 коп. - заборгованість за кредитом;
- 3004 грн.49 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 4 грн. 87 коп. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;
- 2812 грн.16 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором;
а також штрафи відповідно до пунктів 6.3 договору:
- 500 грн. - штраф (фіксована частина).
- 318 грн. 60 коп. - штраф (процентна складова).( а.с. 5)
Пункт 6.1 Договору (а.с. 8) передбачає, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту , позивальник сплачує банку пеню у розмірі 1, 25% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки але не менше 1 гривні.
Стаття 256 ЦК України встановлює поняття позовної давності, та визначає його як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Спеціальна позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені).
Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Пеня у розмірі 2812 грн. 16 коп. визначена за період з 12.03.2007 року по 17.03.2011 року (а.с. 5).
Оскільки відповідач не заявляв про застосування строку позовної давності , суд першої інстанції обґрунтовано послався на те, що підстав для застосування строку позовної давності не має.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно застосовано положення ч.3 статті 551 ЦК України для зменшення розміру пені .
Частина 3 статті 551 ЦК України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інший обставин, які мають істотне значення .
Оскільки відповідач не посилався на положення ч.3 статті 551 ЦК України, не просив зменшити розмір неустойки у вигляді пені, та не навів обставин, які мають істотне значення, то суд першої інстанції з власної ініціативи не мав можливості застосувати вказані положення закону. А тому рішення суду в цій частині не відповідає вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Пунктами 6,1 та 6,3 кредитного договору передбачена відповідальність за порушення зобов'язання, а саме: пеня в розмірі 1,25% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочення та штраф у розмірі 500 грн і 5% від суми заборгованості при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів.
Тобто за умовами договору за одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність одного виду. При цьому в ст. 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
У зв'язку з наведеним у задоволені позову про стягнення штрафу у розмірі 500 грн. та 318грн. 60 коп. належить відмовити, оскільки має місце одночасне застосування подвійної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Ураховуючи, що при ухваленні рішення в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором , та відмови у стягненні штрафів, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів, вважає за необхідне, постановлене судове рішення в цій частині скасувати та постановити нове рішення, яким стягнути пеню у повному обсязі, а в стягнені штрафів відмовити з інших підстав.
На підставі статті 88 ЦПК України з відповідача на користь банку належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 94 грн. 10 коп. за розгляд справи в апеляційної інстанції ( а.с.36)
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» Шуліка А.В. задовольнити частково.
Заочне рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 листопада 2011 року в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором у розмірі 452 грн. 52 коп., та відмови у стягненні штрафу у розмірі 500 грн. та 318 грн. 60 коп. - скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором станом на 17 березня 2011 року у розмірі 2812 грн. 16 коп.
Відмовити в задоволені позову в частині стягнення штрафу у розмірі 500 грн. та 318 грн. 60 коп. з інших підстав.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати у розмірі 94 грн. 10 коп.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.