УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0190/1619/2012Головуючий суду першої інстанції:Шукальський В.В.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Рошка М. В.
"05" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді Рошка М.В.,
Суддів Сокола В.С., Хмарук Н.С.,
При секретаріГуляєвої Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного підприємства «СВ-Транзит» до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою Приватного підприємства «СВ-Транзит» на рішення Красногвардейського районного суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
30.10.2011 року ПП «СВ-Транзит» звернулося до суду з цим позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач працював у ПП «СВ-Транзит» з 28.08.2002 року в якості водія - експедитора, був звільнений 04.02.2011 року.
04.02.2011 року була створена комісія, згідно наказу №4 для проведення технічного огляду автомашини КамАЗ 451 143 - 012-15 держ.номер НОМЕР_1 на якій працював відповідач. В результаті огляду виявилось, що транспортний засіб потребує капітального ремонту по вині відповідача, капітальний ремонт автомобіля відбувався з 04.02. по 12.03.2011 року, витрати склали 16651 грн.
Матеріальний збиток за простій автомобілю складає 41866 грн. На підставі дорожніх листів водія ОСОБА_6 за 2011 рік було встановлено перевитрати дизельного палива на суму 18036,67 грн.
Також, відповідач своїми діями наніс підприємству та його працівникам моральну шкоду тому, що безпідставно звернувся до Територіальної державної інспекції праці, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі, Пенсійного Фонду України, що стало причиною численних перевірок на підприємстві.
Справа 22-ц/0190/1619/12 Суддя-доповідач - Рошка М.В.
Суддя першої інстанції - Шукальский В.В.
Позивачу як юридичній особі була завдана моральна шкода, яка полягає у принижені честі та гідності фізичних осіб, а також ділової репутації юридичної особи. Просили стягнути моральну шкоду у розмірі 30000 грн. та матеріальні збитки у розмірі 76553,67 грн.
Рішенням Красногвардейського районного суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а також не відповідність висновків суду обставинам справи та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони та їх представників, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову, зокрема в частині стягнення матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив із узагальнюючих мотивів того, що позивачем не доведені обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно вимог про стягнення моральної шкоди то між сторонами існували трудові правовідносини, звернення відповідача до державних органів про перевірку підприємства, на якому він працював не є приниженням ділової репутації юридичної особи.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору та вважає, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені всі дійсні обставини справи, яку вирішено згідно з законом.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач працював у позивача з 28.08.2002 року в якості водія - експедитора, був звільнений 04.02.2011 року.
04.02.2011 року була створена комісія, згідно наказу №4 для проведення технічного огляду автомашини КамАЗ 451 143 - 012-15 держ.номер НОМЕР_1 на якій працював відповідач. В результаті огляду виявилось, що транспортний засіб потребує капітального ремонту по вині відповідача, капітальний ремонт автомобіля відбувався з 04.02. по 12.03.2011 року, витрати склали 16651 грн. (а.с.7).
Матеріальний збиток за простій автомобілю складає 41866 грн. На підставі дорожніх листів водія ОСОБА_6 за 2011 рік було встановлено перевитрати дизельного палива на суму 18036,67 грн. (а.с.11-12).
Відповідно до копії акту обстеження автомобілю КамАЗ 451 143 - 012-15 держ.номер НОМЕР_1 зазначено, що мастило містить приміси та добавки. Із ладу вийшли: колінчатий вал; вкладиші корені та шатунні колінчатого валу; поршневі кільця, гільзи блоку та поршні; голівки блока двигуна. Все це трапилося внаслідок перегріву та неякісного масла невідомого складу ( а.с.8).
У судовому засіданні було встановлено, що зазначений автомобіль КАМАЗ експлуатується на підприємстві з 2006 року, відповідач прийняв цій автомобіль у березні 2009 року із певним пробігом. У 2007 році на цьому автомобілі при керуванні водієм Майстренко було допущено обрив ременя системи охолодження двигуна, після цього доказів про належний технічний стан автомобілю позивачем надано не було. Також встановлено, що мастило для транспортних засобів видається робітникам підприємства позивачем.
Статтею 134 КЗпП України встановлені випадки, в яких відповідно до законодавства працівники несуть відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, позивач, посилаючись у позовній заяві на вимоги цієї статті не навів таких підстав.
Згідно зі статтями 10, 11, 60 Цивільного процесуального кодексу України, суд здійснює цивільне судочинство на засадах змагальності сторін, не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Акт обстеження технічного стану автомобілю був складений у присутності тільки робітників ПП «СВ-Транзит», висновки акту не підтверджені належними доказами.
Виходячи з наведеного не підлягають задоволенню позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача матеріальних збитків за простій автомобілю, які є похідними від позовних вимог про стягнення вартості капітального ремонту автомобілю.
Згідно з актом від 21.01.2011 року при проведенні замірів дизельного пального та встановлення норм витрати пального ( а.с. 16), згідно якого фактичні витрати пального значно менше ніж встановлені норми. Позивач посилається на цій доказ в сенсі того, що встановлені на підприємстві норми витрат пального значно перевішують фактичні затрати.
Колегія суддів не може визнати зазначений акт належним доказом у справі тому, що акт складений працівниками підприємства, після звільнення відповідача з посади, крім того, у наданих путьових листах за 2010 рік на автомобіль, яким керував відповідач встановлений іншій розмір витрат пального, який був затверджений на підприємстві (а.с.22-37) на час роботи відповідача.
З приводу позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, то між сторонами існували трудові правовідносини, стягнення моральної шкоди на користь юридичної особи можливо при приниженні ділової репутації юридичної особи, відповідно до вимог статті 23 ЦК України.
Відповідно до пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 рік, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади , органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Якщо в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції.
За таких обставин, судом першої інстанції правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 303, 304, 307-308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «СВ-Транзит» - відхилити.
Рішення Красногвардейського районного суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Рошка М.В. Сокол В.С. Хмарук Н.С.