УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/2784/2012Головуючий суду першої інстанції:Ружицька Т.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Дралло І. Г.

"11" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіДралла І.Г.,

СуддівПономаренко А.В., Павловської І.Г.,

При секретаріТаранець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_6, заінтересовані особи ВДВС Євпаторійського міського управління юстиції АР Крим, старший державний виконавець ВДВС Євпаторійського МУЮ АР Крим ОСОБА_7 на противоправні дії державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження за виконавчим листом Євпаторійського міського суду АР Крим від 23 серпня 2010 року №2-2495, визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору, за апеляційною скаргою ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу Євпаторійського міського суду АР Крим від 22 лютого 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернувся до суду зі скаргою на противоправні дії державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження за виконавчим листом Євпаторійського міського суду АР Крим від 23 серпня 2010 року №2-2495, визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору.

Вимоги мотивовані тим, що у провадженні відділу державної виконавчої Євпаторійського МУЮ на виконанні знаходиться виконавчий лист Євпаторійського міського суду за №2-2495 від 23 серпня 2010 року. Постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження та був наданий строк на добровільне виконання рішення суду до 13 вересня 2011 року, але вказану постанову боржник у встановленому порядку не отримав. Про відкриття виконавчого провадження він не був повідомлений належним чином. Тільки у жовті 2011 року дізнався про наявність виконавчого листа, про що його повідомила ОСОБА_9 та в результаті чого вони дійшли угоди, за якою в рахунок погашення існуючої заборгованості він передає у власність ОСОБА_9 квартиру АДРЕСА_1, а також належний йому автомобіль. Мирову угоду було затверджено ухвалою Євпаторійського міського суду АР Крим від 21 листопада 2011 року, але старшим державним виконавцем ВДВС Євпаторійського МУЮ 14 вересня 2011 року було винесено постанову про стягнення з ОСОБА_6 виконавчого збору в сумі 23 730 гривень з підстав не виконання рішення суду у добровільному порядку. Вважає дії державного виконавця та постанову про стягнення виконавчого збору незаконними і просить її скасувати.

Ухвалою Євпаторійського міського суду АР Крим від 22 лютого 2012 року у задоволенні скарги відмовлено за її необґрунтованістю та безпідставністю.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити по справі нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив з того, що у встановлений Законом України «Про виконавче провадження» строк боржник ОСОБА_6 не виконав у добровільному порядку рішення суду, у зв'язку з чим державний виконавець розпочав виконавчі дії з примусового виконання рішення суду і на законних підставах виніс постанову про стягнення виконавчого збору. Та обставина, що після спливу строку на добровільне виконання рішення суду стягувач та боржник звернулися до державного виконавця щодо мирової угоди, яка за поданням державного виконавця була затверджена судом, не є підставою для скасування постанови про стягнення виконавчого збору.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам, нормам процесуального права та Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни ухвали суду.

Так довід апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 не був повідомлений про відкриття виконавчого провадження і про необхідність добровільно виконати рішення суду є необґрунтованим. Державним виконавцем 6 вересня 2011 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження і було надано строк на добровільне виконання рішення суду до 13.09.2011 року. Копія постанови була направлена ОСОБА_6 та стягувачу ОСОБА_9І, яка проживає з боржником за однією адресою та є його матір'ю. ОСОБА_6 добровільно рішення суду не виконав, а звернувся 5 жовтня 2011 року до державного виконавця із заявою про направлення до суду мирової угоди, яка у наступному була задоволена судом за поданням державного виконавця. Крім того, 28.12.2011 року ОСОБА_6 підписав зобов'язання про сплату виконавчого збору до 20.01.2011 року в сумі 23 730 гривень. За таких обставин суд першої інстанції правильно та обґрунтовано визнав, що ОСОБА_6 був повідомлений про відкриття виконавчого провадження і необхідність добровільного виконання рішення суду і у визначений строк не виконав добровільно рішення суду, у зв'язку з чим державний виконавець приступив до примусового виконання рішення суду зі стягненням виконавчого збору, що визначено статтями 12, 27, 28, 31 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд також не приймає до уваги довід апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права. Суд обґрунтовано застосував положення статей 385-388 ЦПК України і постановив ухвалу, яка відповідає фактичним обставинам і нормам процесуального права.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення статті 35 ЗУ «Про виконавче провадження» суд до уваги взяти не може, оскільки боржник не звертався до державного виконавця з заявою про відкладення виконавчих дій, а навпаки просив звернутися до суду з поданням про затвердження мирової угоди сторін.

Також правильно суд першої інстанції дійшов висновку щодо пропуску строку на звернення до суду зі скаргою, оскільки ще 28 грудня 2011 року ОСОБА_6 підписав зобов'язання щодо сплати виконавчого збору, тобто він знав про існування постанови про стягнення виконавчого збору, але скаргу він подав до суду лише 30 січня 2012 року.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на законність і обґрунтованість ухвали у справі і не містять в собі правових підстав для її скасування.

Згідно правил статті 312 ч.1 п.1 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскільки ухвала суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог закону, а висновки суду відповідають фактичним обставинам, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312 ч.1 п.1, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 відхилити.

Ухвалу Євпаторійського міського суду АР Крим від 22 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскаржується в порядку визначеному статтями 324, 325 ЦПК України.

Судді : Дралло І.Г. Павловська І.Г. Пономаренко А.В.