ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого Шипуліної Т.М.,
суддів: Карася О.В., Нечитайло О.М., Сергейчука О.А., Усенко Є.А.,
при секретарі: Павлушко Р.С.,
за участю: представника позивача - Бурячека Г.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2005 року по справі № 4/280 за позовом Акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» до Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів про визнання недійсною постанови.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
В березні 2005 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсною постанови Київського міського управління в справах захисту прав споживачів від 15.03.2005р. НОМЕР_5 про накладення на АТ «Українська автомобільна корпорація» штрафу в розмірі 358820 грн. 00 коп. посилаючись на те, що постанова є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Вважає, що притягнення позивача до відповідальності без конкретизації правопорушення є незаконною дією та керується ст.19 Конституції України, п.12 ст.14 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 1, 2, 3, 20, 249 Господарського кодексу України.
За таких обставин, просили позовні вимоги задовольнити.
Рішенням господарського суду м. Києва від 24 червня 2005 року в задоволенні позовних вимог АТ «Українська автомобільна корпорація» до Головного Київського міського управління в справах захисту прав споживачів про визнання постанови недійсною, було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2005 року, рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове, яким позовні вимоги АТ «Українська автомобільна корпорація» задоволено, визнано недійсною постанову Головного Київського міського управління в справах захисту прав споживачів НОМЕР_5 від 15.03.2005р..
Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, Головне Київське міське управління в справах захисту прав споживачів (правонаступник Департамент у справах захисту прав споживачів у м. Києві) 14 грудня 2005 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2006 року відповідачу поновлено строк на касаційне оскарження судових рішень, касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.
В касаційній скарзі Головне Київське міське управління в справах захисту прав споживачів (правонаступник Департамент у справах захисту прав споживачів у м. Києві) просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів підлягає задоволенню, постанова апеляційного суду скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 09.07.2004 року до Головного управління надійшла заява споживача ОСОБА_1 про те, що нею у позивача 10.09.2003р. був придбаний автомобіль «Dacia Super Nova», № кузова НОМЕР_1. В період гарантійного терміну в автомобілі неодноразово виявлялися недоліки. Після виявлення недоліків споживач офіційно звертався до позивача з вимогою про заміну товару, проте в її задоволенні споживачеві було відмовлено. Бездіяльність позивача призвела до звернення споживача до Головного управління за захистом своїх прав. До заяви споживачем були надані наступні документи: акти перевірки технічного стану автомобіля від 21.05.2004р. та від 22.05.2004р. якими підтверджено наявність недоліків в автомобілі та рекомендації щодо їх усунення за рахунок гарантії; дефектна відомість огляду транспортного засобу, складена ТОВ Центру правової допомоги «Правозахист» від 07.06.2004р. та висновок авто технічного дослідження НОМЕР_2 яким підтверджено наявність недоліків в автомобілі, які не перешкоджають його подальшій експлуатації; копія претензії про зміну неякісного товару; відповідь відповідача споживачеві на претензію в якій він пропонує споживачеві надати автомобіль на підприємство для усунення недоліків. В подальшому були надані акти перевірки технічного стану автомобіля за серпень, вересень 2004 року.
АТ «Українська автомобільна корпорація» проводила технічні огляди автомобіля і лише висновком від 21.05.2004р. було зроблено припущення, що наряду з недоліками виробничого характеру мало місце порушення правил експлуатації транспортного засобу споживачем. Перевірками технічного стану автомобіля від 22.05.04р., 07.06.04р., 17.18.08.04., 07.09.04р. підтверджено наявність недоліків автомобіля.
Незважаючи на те, що недоліки в проданому товарі були підтверджені висновками спеціалістів, позивач, в порушення вимог п. 1 ст.14 Закону України «Про захист прав споживачів» безпідставно відмовляв споживачеві в задоволенні його вимог, викладених письмово, щодо заміни товару неналежної якості або розірвання договору, а пропонував, всупереч вимогам законодавства, безоплатний ремонт товару. Тому посилання позивача на те що споживач від гарантійного ремонту відмовлявся і автомобіль для проведення ремонтних робіт не надав, як підтвердження своїх вимог, неправомірні, оскільки право вибору вимог, відповідно до п. 1 ст.14 Закону України «Про захист прав споживачів», належить споживачу, а не продавцю (виробнику) товару.
При цьому продавцю (виробнику) надане право відмовити споживачеві в задоволенні його вимог, якщо він доведе, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.
В жовтні 2004 року Головне Київське міське управління у справах захисту прав споживачів направило Директору АФ «Універсал-Авто» припис № 80 та зобов'язували останнього, відповідно до п.1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів», про заміну автомобіля «Dacia Super Nova» (кузов НОМЕР_1) на автомобіль належної якості та щодо відшкодувань, пов'язаних із переоформленням автомобілю в ДАІ, згідно чинного законодавства.
У відповіді на припис від 29.10.2004 року позивач відмовився задовольнити потреби споживача ОСОБА_1.
З врахуванням наданих документів та виходячи з бездіяльності позивача щодо усунення порушень прав споживача відповідачем 28.12.2004 року був складений акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів НОМЕР_3 та зобов'язано до 12.01.2005 року доповісти Головному Київському міському управлінню у справах захисту прав споживачів про вирішення скарги позивача.
Відповідно вимог ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених п.1 ст.14 цього Закону передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі десятикратної вартості товару, виходячи з цін, що діяли на час придбання товару але не менше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Статтею 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Факт порушення прав споживачів зафіксовано в акті перевірки НОМЕР_4 Вартість автомобіля на час придбання його споживачем становила 35882грн.00коп. Тобто позивачем правомірно визначено загальну суму штрафу (35882,00 х 10) 358882грн.00коп.
З огляду на те, що вимоги споживача про заміну автомобіля «Dacia Super Nova» (кузов НОМЕР_1) на автомобіль належної якості не були виконані, 15 березня 2005 року Головним Київським міським управлінням в справах захисту прав споживачів в межах повноважень, з дотриманням строків застосування господарських санкцій було винесено по відношенню до Акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» постанову НОМЕР_5 про накладення штрафу в розмірі 358820 грн.00 коп. за відмову споживачу в реалізації його прав.
З огляду на зазначене, висновок суду апеляційної інстанції щодо пропущеного строку застосування штрафних санкцій на увагу не заслуговують, оскільки він обраховується з дня виявлення порушення, що в даному випадку підтверджується датою складання акту перевірки 28.12.2004 року і тому з ним погодитись не можна.
Крім того, не можуть вплинути на законність і обґрунтованість прийнятої постанови про застосування штрафу в зв'язку з порушенням прав споживача щодо відмови в заміні товару і ті обставини, що в подальшому конфлікті між позивачем і споживачем був вирішений шляхом розірвання договору купівлі-продажу, оскільки факт, за який застосовано штраф, був належним чином зафіксований уповноваженим органом.
Доказів, які б з достовірністю свідчили, що споживач ОСОБА_1 зверталась з заявою про зміну способу відновлення порушених прав шляхом розірвання договору купівлі-продажу автомобіля до прийняття оспорюваної постанови АТ «Українська автомобільна корпорація» суду не надала, не свідчить про це і заява споживача від 25.03.2005 року (а.с. 124), навпаки, вона була подана останньою як відповідь на лист першого заступника начальника Головного Київськоого міського управління у справах захисту прав споживачів (а.с. 123), в якому ОСОБА_1 повідомлялося, що дистриб'ютором прийнято рішення про виплату компенсації втрат пов'язаних з придбанням автомобіля.
Враховуючи наведене, колегія прийшла до висновку, що визнати законною і обґрунтованою постанову апеляційної інстанції не має підстав.
В той же час, суд першої інстанції встановив обставини справи відповідно до наданих доказів у їх сукупності з дотриманням норм процесуального права та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.
Відповідно до ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 226, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів (правонаступник Департамент у справах захисту прав споживачів у м. Києві) задовольнити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2005 року скасувати, а рішення Рішенням господарського суду м. Києва від 24 червня 2005 року - залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: __________________________ Шипуліна Т.М.
Судді: __________________________ Карась О.В.
__________________________ Нечитайло О.М.
__________________________ Сергейчука О.А.
__________________________ Усенко Є.А.
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого Шипуліної Т.М.,
суддів: Карася О.В., Нечитайло О.М., Сергейчука О.А., Усенко Є.А.,
при секретарі: Павлушко Р.С.,
за участю: представника позивача - Бурячека Г.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2005 року по справі № 4/280 за позовом Акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» до Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів про визнання недійсною постанови.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України та керуючись ст.ст.210, 220, 221, 226, 231 та ч.5 ст.254 КАС України -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів (правонаступник Департамент у справах захисту прав споживачів у м. Києві) задовольнити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2005 року скасувати, а рішення Рішенням господарського суду м. Києва від 24 червня 2005 року - залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: __________________________ Шипуліна Т.М.
Судді: __________________________ Карась О.В.
__________________________ Нечитайло О.М.
__________________________ Сергейчука О.А.
__________________________ Усенко Є.А.