ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2006 року у м. Києві колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Ліпського Д.В.,
суддів: Юрченка В.В., Амєліна С.Є., Весельської Т.Ф. Чумаченко Т.А.
при секретарі : Мудрицькій Ю.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Тернопільського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії за касаційною скаргоюОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 3 лютого 2005 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися з касаційною скаргою на на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 3 лютого 2005 року у справі за їх скаргою до Тернопільського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії.
Зазначають, що ОСОБА_3, чоловік ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 проходив службу у Збройних Силах України, та був звільнений в запас з призначенням йому пенсії.
Вважають, що розрахунок пенсії є неправильним, оскільки проведений з порушенням вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», оскільки в грошове забезпечення не включені передбачені Указом Президента України від 23 лютого 2002року №173 «Про посилення соціального захисту військовослужбовців» у розмірі 100%, Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу» у розмірі до 90% надбавки та премія у розмірі 33,3%.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29 листопада 2004 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 було залишено без задоволення.
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 3 лютого 2005 року апеляційна скарга позивачів була відхилена, а рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 листопада 2004 року залишено без змін.
Судові рішення були мотивовані тим, що право на надбавки, які просили включити в перерахунок призначеної пенсії позивачі, вони не набули, оскільки прийнятими нормативними актами зазначені надбавки були введені вже після звільнення ОСОБА_3 з військової служби, а премія, що виплачувалась військовослужбовцям, не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення.
Вказуючи на допущені, на їх думку, судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, просять скасувати постановлені судами рішення та постановити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Під час розгляду справи по суті судом першої інстанції встановлено, що в квітні 1987 року ОСОБА_3 був звільнений в запас зі служби в Збройних Силах СРСР за віком з призначенням йому пенсії військовослужбовця. Пенсія позивачу була призначена з усіх видів грошового забезпечення, які він отримував під час служби. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті позивачам - дружині ОСОБА_1 та сину ОСОБА_2, інваліду 1 групи дитинства, який був на утриманні батька, була призначена пенсія в разі втрати годувальника.
Відповідно до положень ст. 43 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» при обчисленні пенсій особам офіцерського складу , прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей” передбачено, що пенсії особам зазначеної категорії військовослужбовців обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується їм на день звільнення з військової служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 452 «Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців», якою затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, премія, що виплачується військовослужбовцям, не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення.
Зазначене преміювання військовослужбовців було запроваджене на підставі Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року № 923 «Про грошове забезпечення військовослужбовців» та здійснювалось на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців». Проте наведеними нормативними актами не визначено, що ці премії віднесені до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців і що вони підлягають врахуванню при визначенні суми грошового забезпечення, з якої обчислюється пенсія.
Оскільки премія в розмірі 33,3% не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення, тому вона не могла бути врахована ОСОБА_3 при нарахуванні пенсії.
Що стосується інших надбавок, про врахування яких просила позивачка, то щомісячні надбавки військовослужбовцям, встановлені з 1 вересня 1999 року Указом Президента України від 14 липня 1999року № 847 «Про додаткові заходи щодо упорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України» в розмірі до 40% посадового окладу, Указом Президента України від 23 лютого 2002року №173 «Про посилення соціального захисту військовослужбовців» у розмірі 100%, Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу» у розмірі до 90% не є підвищенням грошового забезпечення, з якого ОСОБА_3 нарахована пенсія, а новими видами грошового забезпечення, яких ОСОБА_3 під час його служби в Збройних Силах України не отримував, а тому ці надбавки не могли бути враховані йому при перерахунку пенсії.
Крім цього, зазначеними указами не передбачено перерахунку пенсій військовослужбовцям у зв'язку із запровадженням цих надбавок.
Суд першої інстанції правильно встановив, а апеляційний суд обґрунтовано погодився з тим, що при звільненні з дійсної військової служби за віком ОСОБА_3, а після його смерті ОСОБА_1, ОСОБА_2 була призначена пенсія у відповідності з вимогами чинного на той період законодавства.
За таких обставин судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для скасування постановлених по справі судових рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 230,231 КАС України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення, а на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 3 лютого 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: Ліпський Д.В.
Судді: Юрченко В.В.
Амєлін С.Є.
Весельська Т.Ф.
Чумаченко Т.А.
З оригіналом звірено:
Суддя: Юрченко В.В.