АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/2867/12 Справа № 2-15/11 Головуючий у 1 й інстанції - Бондаренко В.М. Доповідач - Осіян О.М.

Категорія 56

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«07»травня 2012 року. м. Дніпропетровськ.

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Осіяна О.М.,

суддів - Лаченкової О.В., Максюти Ж.І.,

при секретарі - Поздняковій Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, усунення перешкод у користуванні приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2008 році ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2, та до інших відповідачів, співвласників майнових паїв колишнього КСП «В»язівок»Павлоградського району Дніпропетровської області, в якому просили суд визнати недійсним договір купівлі-продажу ангару механічного загону № НОМЕР_1, пункту технічного обслуговування механічного загону № НОМЕР_1, благоустрію механічного загону № НОМЕР_1, які раніше належали КСП «В»язівок», та розташованих у с. В»язівок Павлоградського району, укладений між відповідачами 05.12.2007 року, а також зобов»язати ОСОБА_2 не чинити перешкод у користуванні майном та звільнити вказані приміщення.

В обґрунтування позову зазначили, що відповідно до свідоцтв про право власності на майновий пай їм належить на праві власності майно колишнього КСП «В»язівок»на загальну суму 7950 грн. Відповідно до довідок В»язівоцької сільської ради від 10.04.2008 року належне їм на праві власності майно було передано в оперативне керування ТОВ «Оберіг», та їх частка майна по майновому сертифікату знаходилася у майновому комплексі споруд дільниці № НОМЕР_1 колишнього КСП- «В»язівок». 05.12.2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу зазначеного майна на суму 45000 грн. Вважають, що зазначений договір не був нотаріально посвідчений, а тому є недійсним. Окрім цього, вони ніколи не давали своєї згоди на його продаж, та не наділяли ОСОБА_5 правом на розпорядження своїм майном, а також грошей за продане майно вони не отримували.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2012 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_3, ОСОБА_4 перешкод у користуванні майном шляхом звільнення приміщення ангару механічного загону № НОМЕР_1, пункту технічного обслуговування механічного загону № НОМЕР_1 та благоустрою механічного загону № НОМЕР_1, які раніше належали КСП «В'язівок»та розташовані в селі В'язівок Павлоградського району Дніпропетровської області.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та не врахування обставин у справі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати, та відмовити у задоволенні позову із наступних підстав.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до повторних свідоцтв: серія ВП № 233 від 31.01.2007 року та серія ВР № 192 від 18,05.2006 року про право власності на майновий пай в реорганізованому КСП «В»язівок»Павлоградського району, відповідно частка ОСОБА_3 становить 780 грн., а частка ОСОБА_4 - 7170 грн. у майновому пайовому фонду колишнього КСП «В»язівок». На підставі акту прийому-передачі від 15.03.2003 року сільської комісії по паюванню майна пайовиків, з додатками, розпайоване майно було передано до ТОВ «Оберіг». Крім того відповідно до довідок В»язівоцької сільської ради від 10.04.2008 року належне ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві власності майно було передано в оперативне керування ТОВ «Оберіг», та їх частка майна по майновому сертифікату знаходилася у майновому комплексі споруд дільниці № НОМЕР_1 колишнього КСП «В»язівок». 05.12.2007 року між ОСОБА_5 з одного боку, яка була представником пайщиків, та ОСОБА_2 - з іншого боку було укладено договір без номеру купівлі-продажу приміщення ангару механічного загону № НОМЕР_1, пункту технічного обслуговування механічного загону № НОМЕР_1 та благоустрою механічного загону № НОМЕР_1 на суму 45000 грн. у письмовій формі, без нотаріального посвідчення.

В судовому засіданні не заперечувався той факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не давали своєї згоди на продаж спірного майна, та не наділяли ОСОБА_5 правом розпорядження своїми частками у спірному майні, а також грошей за продане майно вони не отримували.

Тому правочин щодо купівлі-продажу спірних приміщень є нікчемним, та не створював прав та обов»язків для сторін. Доводи відповідачів про те, що предметом договору було майно, яке мало ознаки будівельних матеріалів, а не споруд нерухомості не найшло свого підтвердження в судовому засіданні, до того ж у самому договорі було визначено спірне майно, як об»єкт нерухомості, та підтверджено довідкою № 11 від 05.01.2012 року про те, що спірне майно є цілісними спорудами, які були розпайовані пайщикам колишнього КСП «В»язівок».

Оскільки нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Тому суд вважав за можливе позов задовольнити частково, а саме зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_3, ОСОБА_4 перешкод у користуванні майном шляхом звільнення приміщень.

Але із такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам у справі та вимогам законодавства.

На теперішній час КСП «В»язівок»не існує, його правонаступників немає. Як вбачається із протоколу зборів власників майнових паїв колишнього КСП «В»язівок»від 30 січня 2008 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 було виділено на їх частку у майновому пайовому фонду колишнього КСП «В»язівок»: ОСОБА_3 3,9% гаража легкових автомобілів, 1,6% автомобіля ГАЗ-52, 4,4% сівалки С3-3,6., а ОСОБА_4 35,5% гаража легкових автомобілів, 15% автомобіля ГАЗ-52, 40,7% сівалки С3-3,6.

Вказаний протокол позивачами не оскаржений.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14 лютого 1992 р. N 2114-XII майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності. На підставі ст. 9 зазначеного Закону право розпоряджатися своїм паєм член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Тоді ж в нього виникає право на пай натурою.

Згідно з пунктами 9, 16 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 р. N 62, виділення зі складу пайового фонду майна в натурі окремим власникам чи групі власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється згідно із затвердженою загальними зборами членів колективного сільськогосподарського підприємства структурою пайового фонду та не інакше, як на підставі рішення зборів співвласників майнових паїв. Лише спірні питання щодо розподілу майна між співвласниками вирішуються в судовому порядку.

Оскільки позивачі на свої майнові сертифікати отримали частку майна, а тому відсутні підстави для усунення їм перешкод у користуванні приміщеннями ангару механічного загону № НОМЕР_1, пункту технічного обслуговування механічного загону № НОМЕР_1 та благоустрою механічного загону № НОМЕР_1 якими розпоряджаються інші власники майнових сертифікатів колишнього КСП.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2012 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном та звільнення приміщень відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: