ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № 4-2598/05/06

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2006 року                                                                                                             м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Ліпського Д.В. -  головуючий,

Амєліна С.Є.   -   суддя-доповідач,

Весельської Т.Ф.,

Чумаченко Т.А.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Малиніній О.Ю.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва від 02 вересня 2004 року в справі за скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на дії заступника голови Шевченківського районного суду м. Києва Саприкіної І.В та судді Шевченківського районного суду м. Києва Савицького О.А.,

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, представник позивачів ставить питання про скасування ухвали судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва від 02 вересня 2004 року, якою залишено без розгляду скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на дії заступника голови Шевченківського районного суду м. Києва Саприкіної І.В та судді того ж суду Савицького О.А. у зв'язку з наявністю спору про право, який розглядається у порядку позовного провадження (частина 7 статті 248-6 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року).

Судом першої інстанції встановлено, що в червні 2004 року ОСОБА_2 та ТОСОБА_3, в порядку, передбаченому главою 31-А ЦПК України 1963 року, звернулися зі скаргою на дії заступника голови Шевченківського районного суду м. Києва Саприкіної І.В та судді Шевченківського районного суду м. Києва Савицького О.А., посилаючись на неправомірну передачу від судді Савицького О.А. до іншого судді цивільної справи за позовом  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про усунення перешкод в набутті і реалізації прав на земельну ділянку та безоплатну її передачу у приватну власність.

Просили суд зобов'язати заступника голови Шевченківського районного суду м. Києва Саприкіну І.В. повернути цивільну справу в провадження судді Савицького О.А.; зобов'язати суддю Савицького О.А. надати копію ухвали від 12 січня 2004 року; зобов'язати голову цього ж суду передати примірники скарг суб'єктам оскарження; покласти витрати, що пов'язані з розглядом скарги, на осіб, чиї дії оскаржуються, і повернути за їх рахунок сплачене державне мито в сумі 3,40 грн. та відшкодувати витрати в сумі 22 грн., що пов'язані з копіюванням матеріалів справи.

Перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що скарга на неправомірні дії посадових осіб містить вимоги про відшкодувань витрат в сумі 22 гривні, що заявники понесли у зв'язку з копіюванням матеріалів справи і які відповідно до вимог статті 63 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року, що підлягав застосуванню під час розгляду справи, не відносяться до судових витрат.

 Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що при розгляді справи за правилами гл.31-А ЦПК вирішуються питання не про захист суб'єктивних прав, що виникли, зокрема, з цивільних правовідносин шляхом їх встановлення і визнання, а про поновлення прав чи свобод громадян, закріплених Конституцією України, законами та іншими нормативно-правовими актами й порушених суб'єктами оскарження під час здійснення ними управлінських функцій.

Залишаючи скаргу без розгляду, суд обґрунтовано, на підставі частини 7 статті 248-6 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року, виходив з того, що вимоги про відшкодування витрат в сумі 22 грн. пов'язані з захистом суб'єктивних прав, є спором про право, який розглядається у порядку позовного провадження.

Оскаржене судове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права, тому передбачених статтею 227 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування з направленням справи на новий розгляд не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва від 02 вересня 2004 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.