ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

         04 жовтня   2006 року                                                                                     м. Київ                                          

 Колегія  суддів  Вищого   адміністративного   суду  України у складі :

 Головуючого -  судді  Бутенка В. І.,

Суддів :  Лиски Т. О,

    Панченка О. І.,

                            Сороки М. О.,

 Гончар Л. Я.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії Якимівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області,  -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 13 лютого 2004 року скарга ОСОБА_1 задоволена. Зобов'язано Якимівську МДПІ виконати на сторінці паспорта ОСОБА_1, що призначена для особливих відміток,  відмітку про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, посвідчивши її підписом керівника і гербовою печаткою Якимівської МДПІ.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 21 квітня 2004 року апеляційну скаргу Якимівської МДПІ відхилено, а рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 13 лютого 2004 року залишено без змін.

У касаційній скарзі на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 13 лютого 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 21 квітня 2004 року Якимівська МДПІ ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні скарги.

    Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

  Відповідно  до ч.3 ст. 220¹ КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

  Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Таким чином, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись  ст.ст. 220¹, 223, 224, 231 Кодексу  адміністративного  судочинства  України, колегія суддів ,-

                                                               У   Х   В   А   Л   И   Л   А  :

Касаційну скаргу Якимівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області залишити   без  задоволення,  а рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 13 лютого 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 21 квітня 2004 року - без  змін .

              Ухвала оскарженню не підлягає.

            Судді :

                                                           (підпис)                                 В. І. Бутенко

                                                           (підпис)                                 Т. О. Лиска

                                                           (підпис)                                 О. І. Панченко

                                                           (підпис)                                 М. О. Сорока

                                                           (підпис)                                 Л. Я. Гончар

 З оригіналом згідно                         суддя                                      Т. О. Лиска