ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 серпня 2006 року у м. Києві колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Ліпського Д.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Весельської Т.Ф., Чумаченко Т.А., Юрченка В.В.,
при секретарі - Мудрицькій Ю.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за скаргоюОСОБА_1 на бездіяльність Лановецького відділення Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області за касаційною скаргою Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 27 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 27 квітня 2004 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 в січні 2004 року звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Лановецького відділення Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області. Просив зобов»язати відповідачів ліквідувати присвоєний йому ідентифікаційний номер та проставити в його паспорті відмітку про наявність у нього права на здійснення будь-яких платежів без зазначення ідентифікаційного номера.
Свої вимоги мотивував релігійними переконаннями та ст. 1 Закону України “Про державний реєстр фізичних осіб - платників податку та інших обов”язкових платежів”.
Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 27 січня 2004 року скаргу ОСОБА_1 було задоволено.
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 27 квітня 2004 року апеляційну скаргу Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області було відхилено, а рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 27 січня 2004 року залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області звернулась з касаційною скаргою на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 27 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 27 квітня 2004 року, у якій просить скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанції у зв”язку з порушенням ними при розгляді справи норм матеріального права та постановити нове рішення, якім відмовити у задоволені скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з таких підстав.
Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції правильно виходив з положень ст. 1 Закону України “Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов”язкових платежів”, відповідно до яких Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов”язкових платежів (далі - Державний реєстр) створюється для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, зобов”язаних сплачувати податки, збори, інші обов”язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.
У той же час, відповідно до ч. 2 ст. 1 цього Закону, передбачена можливість ведення обліку платників податку, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття податків та інших обов”язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку платників податків та інших обов”язкових платежів.
Доводи касаційної скарги на увагу не заслуговують, оскільки обрання альтернативної форми обліку платником податку - це право, надане громадянину Законом. Посилання суб”єкта оскарження на відсутність механізму внесення відміток в паспорти громадян не може бути перешкодою до реалізації прав платниками податків, закріплених в Законі, та підставою для невиконання його вимог посадовими особами Державної податкової інспекції.
Крім того, п. 6 Положення “Про паспорт громадянина України” передбачає можливість внесення записів до паспорта, передбачених цим Положенням або законодавчими актами України.
Статтею 1 Закону України “Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов”язкових платежів” передбачено, що для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов”язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Крім того, будь-яких застережень щодо застосування норм закону по відношенню до осіб, яким цей номер був присвоєний раніше, Закон не містить.
Враховуючи наведене, колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції правильно застосували норми матеріального і процесуального права та дали належну правову оцінку обставинам у справі.
Керуючись ст. ст. 210, 220 , 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Лановецького відділення Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області залишити без задоволення, а рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 27 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 27 квітня 2004 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: Ліпський Д.В.
Судді: Юрченко В.В.
Амєлін С.Є.
Весельська Т.Ф.
Чумаченко Т.А.
З оригіналом звірено:
Суддя: Юрченко В.В.