Справа № 1116/1004/12 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.05.2012 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого-судді Старенченко Олена Василівна
при секретарі Саванюк Т.Ю.
з участю прокурора Пахомова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Новоукраїнка кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Новоукраїнка Кіровоградської області, який проживає в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, в силу ст. 89 КК України такий, що не має судимості.
у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_7, 1989 року народження, заподіяв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_3 за таких обставин.
14 листопада 2011 року ОСОБА_7 знаходячись на подвір»ї свого домоволодіння в АДРЕСА_1, де проживає разом зі своїми батьками, під час сварки його батька з ОСОБА_3, наніс останньому один удар поліном в область лівої руки та один удар в область голови, внасілдок чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забійної рани голови та закритого перелому лівої ліктьової кістки, які відповідно до висновку судово -медичної експертизи за №6 від 20.01.2012 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров»я.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 визнав себе винним повністю і дав суду показання про те, що в листопаді 2011 року до нього з ранку приїхали знайомі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які мали йому допомогти збирати автомобіль ВАЗ-2101, після ремонту, який проводив ОСОБА_3. Коли 14 листопада 2011 року, вищезазначені особи почали ставити деталі та агрегати на автомобіль, то виявилось, що є певні неправильності в зварювальних роботах і через це вони не могли встановити коробку передач. В цей день, підсудний разом з батьком під»їхали до домоволодіння ОСОБА_3 та розповіли про несправності автомобіля і він погодився поїхати до них додому та подивитись автомобіль. Прийхавши до домоволодіння ОСОБА_3, почав огляди автомобіль та розмовляти з батьком підсудного ОСОБА_7, на підвищених тонах, після чого між ними почалася бійка. Підсудний побачивши що б'ють його батька, вирішив йому допомогти та взяв обрубок дерев»яного кругляка та підбіг до потерпілого ОСОБА_3 та наніс йому один удар в область лівої руки а потім ще один удар, але куди він непам»ятає. Вся ця сутичка тривала на протязі 5-ти хвилин, після чого всі роз»йшлися а ввечері їх викликали до міліції де повідомили, що в ОСОБА_3 перелом руки. Зазначив, що він щиро розкаявся у скоєному, запевнив суд, що в подальшому злочинів вчиняти не буде, просив суворо не карати.
Окрім визнання підсудним ОСОБА_7, своєї вини, вона підтверджується й іншими доказами: протоколом огляду місця події - домоволодіння ОСОБА_4 від 15.11.2011 року (а.с.13-14), актом судово- медичного обстеження №158 від 23.12.2011 року (а.с.20-21), матеріалами судово- медичної експертизи №16 від 20.01.2012 року (а.с.24), матеріалами огляду та доручення речових доказів по справі (а.с.49-50), матеріалами відтворення обставин та обстановки події злочину з участю ОСОБА_7 від 13.02.2012 року (а.с.73-74).
Враховуючи думку всіх учасників судового розгляду, суд визнає недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин справи які ніким не оспорюються, застосувавши ст.299 ч.3 КПК України.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що дії підсудного вірно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України, оскільки він заподіяв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_3.
Призначаючи покарання підсудному, суд виходить з загальних засад його призначення, передбачених ст.65 КК України, та враховує наступне:
Підсудний вчинив закінчений умисний середньої тяжкості злочин.
Особу винного - підсудний за місцем проживання характеризується позитивно, в силу ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості, фізично здоровий, не працює, придатний до фізичної праці.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття підсудного, обставин, що обтяжує покарання -суд не вбачає.
Враховуючи обставини справи, особу підсудного, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_7 можливе без відбування покарання, застосувавши ст.75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням і покладенням на нього додаткового обов"язку, передбаченого ст. 76 ч. 1 п. 4 КК України, якого суд вважає достатньо для виправлення та попередження підсудними злочинної діяльності.
Цивільний позов, заявлений на суму 1500 грн., матеріальних збитків -в ході судового розгляду відшкодовано підсудним ОСОБА_7, потерпілому ОСОБА_3, в повному обсязі. Крім того потерпілий ОСОБА_3, в частині стягнення підсудним цивільного позову, щодо моральних збитків на суму 40 000 грн., - відмовився.
Речовий доказ по справі: дерев»яна палиця, знаходяться в камері речових доказів Новоукраїнського РВ УМВС - необхідно знищити (а.с. 51).
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_7 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
В силу ст. 75 КК України звільнити його від відбуття покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки.
На підставі ст.76 КК України зобов"язати засудженого не виїджати і не змінювати постійного місця проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з"являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи, а також повідомляти про зміну місця проживання та роботи.
Міру запобіжного заходу відносно засудженого: підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий: О. В. Старенченко