ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" червня 2006 р. | Справа № 1/49-06-1535 |
За позовом Дочірнє підприємство "ГПК Україна" компанії "ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ";
3-тя особа позивача: Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт";
ддо відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармаг"
3-тя особа відповідача: Одеська митниця;
про стягнення заборгованості 247163,98грн.
Суддя Гарник Л.Л.
Представники:
від позивача: Марков Є.В., згідно довіреності;
від відповідача: Подрезов Д.В., згідно довіреності;
від Одеської митниці: Волкова І.О., згідно довіреності;
від Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт”: Орєшкова Н.В., згідно довіреності.
Суть спору: позивач - Дочірнє підприємство „ГПК України” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН), звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - ТОВ „Фармаг”, про стягнення 247 163,98 грн. заборгованості за послуги зі зберігання контейнерів.
Згідно ухвали господарського суду від 17.04.2006р. термін розгляду справи продовжувався до 17.06.2006р.
Згідно ухвали господарського суду від 17.05.2006р. до участі у справі залучена Одеська митниця в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Згідно ухвали господарського суду від 07.06.2006р. до участі у справі залучене Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт” в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов.
Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт” згідно представлених пояснень на позов вважає, що позивачу належить право вимоги спірних коштів у Одеської митниці.
Одеська митниця згідно представлених пояснень на позов власну позицію по відношенню до заявлених позовних вимог не визначила.
Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд встановив:
16.06.2000р. ДП „Одеський морський торговельний порт” й ТОВ „Фармаг” уклали контракт з надання стивідорних послуг лінійному перевізнику № КД-385, положеннями якого визначені умови й правила надання портом стивідорних послуг для контейнерів, що перевозяться на суднах лінії.
15.06.2001р. був укладений договір про сумісну діяльність № КД 397, відповідно до умов якого Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт” й Дочірнє підприємство „ГПК України” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН) домовились здійснювати переважно на території та акваторії порту спільну діяльність з надання послуг з перевалки вантажів з одного виду транспорту на інший, в тому числі стивідорні операції, зберігання, складування, упакування вантажів та інші послуги виробничого характеру.
01.01.2002р. Дочірнє підприємство „ГПК України” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН) як виконавець уклало з Державним підприємством „Одеський морський торговельний порт” агентську угоду, згідно якої порт прийняв функції уповноваженої особи з реалізації третім особам послуг виконавця та зобов’язався за дорученням останнього укладати угоди із замовником від власного імені, але за рахунок виконавця.
28.03.2005р. укладений договір № 136-К, відповідно до умов якого Дочірнє підприємство „ГПК України” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН) - оператор, зобов’язався надавати послуги та здійснювати операції з обслуговування контейнерів експедитора - ТОВ „Фармаг”, на території контейнерного терміналу ДП „Одеський морський торговельний порт”.
У період з 06.09.2004р. по 20.09.2004р. ТОВ „Фармаг” передало Дочірньому підприємству „ГПК України” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН) для подальшого відвантаження на експорт двадцятифутові контейнери NMBU 2422630, NMBU 2707870, NMBU 2503455, NMBU 2405973, NMBU2705142, NMBU 3007871, NMBU 2707551, NMBU 2410429, NMBU 2421640, NMBU 2407739, NMBU2501690, FBLU 3063957, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими ордерами та не заперечується відповідачем.
На підставі постанови слідчого відділу Управління служби безпеки України в Донецькій області про проведення виїмки від 22.09.2005р. названі контейнери 27.09.2005р. були вилучені з контейнерного терміналу ДП „Одеський морський торговельний порт”, після чого Дочірнє підприємство „ГПК України” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН) виставило ТОВ „Фармаг” рахунок від 27.09.2005р. № 13083 на оплату вартості послуг зі зберігання контейнерів - 247 163,98 грн.
З огляду на ту обставину, що ТОВ „Фармаг” власним листом від 12.10.2005р. повідомило Дочірнє підприємство „ГПК України” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН) про відмову здійснити оплату згідно названого рахунку, позивачем ставиться питання про стягнення в судовому порядку заборгованості в розмірі 247 163,98 грн.
Розглянувши викладені позивачем доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що останні частково заслуговують на увагу та потребують об’єктивної оцінки.
Фактичні обставини справи свідчать про те, що позивачу як оператору контейнерного терміналу ДП „Одеський морський торговельний порт” відповідачем були передані та протягом часу з 06-20.09.2004р. по 27.09.2005р. зберігались на території цього терміналу контейнери NMBU 2422630, NMBU 2707870, NMBU 2503455, NMBU 2405973, NMBU2705142, NMBU 3007871, NMBU 2707551, NMBU 2410429, NMBU 2421640, NMBU 2407739, NMBU2501690, FBLU 3063957.
Послуги зі зберігання названих контейнерів надавались Дочірнім підприємством „ГПК України” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН) на підставі укладеної останнім з ДП „Одеський морський торговельний порт” агентської угоди від 01.01.2002р. та контракту з надання стивідорних послуг лінійному перевізнику від 16.06.2000р. № КД-385, укладеного ДП „Одеський морський торговельний порт” й ТОВ „Фармаг”. Починаючи з 28.03.2005р. відповідні послуги надавались на підставі договору від 28.03.2005р. № 136-К, укладеного безпосередньо між Дочірнім підприємством „ГПК України” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН) й ТОВ „Фармаг”.
Згідно договору від 28.03.2005р. № 136-К ТОВ „Фармаг” зобов’язалося здійснювати оплату наданих послуг за рахунками оператора - Дочірного підприємства „ГПК України” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН), протягом двадцяти днів з моменту отримання відповідного рахунку (пункт 3.4).
То ж, виходячи з викладеного, господарський суд вважає підставними дії Дочірного підприємства „ГПК України” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН), що виразилися у пред’явленні ТОВ „Фармаг” рахунку на оплату послуг, наданих під час дії названого договору від 28.03.2005р. № 136-К в період з 28.03.2005р. по 27.09.2005р. Згідно розрахунку позовних вимог й додатку до виставленого відповідачу рахунку від 27.09.2005р. № 13083 вартість цих послуг складає 137 574,60 грн.
Отже, враховуючи те, що відповідач факт виконання позивачем зобов’язань зі зберігання контейнерів згідно виставленого рахунку не заперечує, контррозрахунок щодо заявлених позовних вимог та докази належного виконання власних зобов’язань суду не представив, позовні вимоги в частині стягнення 137 574,60 грн. підлягають задоволенню на підставі:
- частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, згідно якої суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- частини 1 статті 946 Цивільного кодексу України, згідно якої плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.
Водночас, слід визнати безпідставними доводи позивача, викладені в обґрунтування позовних вимог про стягнення решти заборгованості, яка виникла під час дії згадуваних агентської угоди від 01.01.2002р. та контракту з надання стивідорних послуг лінійному перевізнику від 16.06.2000р. № КД-385.
На підставі агентської угоди від 01.01.2002р. ДП „Одеський морський торговельний порт” зобов’язався: 1) отримувати на власний рахунок валютну виручку за надані Дочірнім підприємством „ГПК України” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ”, (ФРН) послуги та перераховувати її на рахунок останнього (пункт 2.2.2), 2) слідити за своєчасністю оплати рахунків замовниками (пункт 2.2.3).
Відповідно до умов контракту з надання стивідорних послуг лінійному перевізнику від 16.06.2000р. № КД-385 розрахунок оплати за зберігання контейнерів здійснюється ДП „Одеський морський торговельний порт” (пункт 4.2); усі розрахунки здійснюються між портом та генеральним агентом - ТОВ „Фармаг” (пункт 4.6); рахунки за надані послуги виставляються портом згідно діючих тарифів на момент надання послуг (пункт 5).
Аналіз положень названих угод свідчить про те, що під час дії останніх здійснення розрахунку оплати за зберігання контейнерів, пред’явлення до оплати відповідних рахунків та отримання за ними коштів входило до кола обов’язків ДП „Одеський морський торговельний порт”, яким в подальшому ці кошти перераховувались на рахунок безпосереднього виконавця послуг - Дочірного підприємства „ГПК України” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ”.
Фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідач не здійснював розрахунки за послуги зберігання контейнерів NMBU 2422630, NMBU 2707870, NMBU 2503455, NMBU 2405973, NMBU2705142, NMBU 3007871, NMBU 2707551, NMBU 2410429, NMBU 2421640, NMBU 2407739, NMBU2501690, FBLU 3063957, які Дочірнє підприємство „ГПК України” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” надавало на підставі агентської угоди від 01.01.2002р., а ТОВ „Фармаг” отримувало на підставі контракту з надання стивідорних послуг лінійному перевізнику від 16.06.2000р. № КД-385.
Враховуючи умови названих договорів, з огляду на ту обставину, що рахунок на оплату вартості послуг зберігання контейнерів Державним підприємством „Одеський морський торговельний порт” відповідачу не виставлявся, господарський суд вважає, що останній був позбавлений правових підстав здійснювати розрахунки безпосередньо з позивачем, який на той час не був наділений відповідним правом вимоги по відношенню до ТОВ „Фармаг”.
У цьому зв’язку Господарським кодексом України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів; при цьому підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (стаття 67).
Виходячи з викладеного, господарський суд вважає помилковою позицію позивача по справі, яким, згідно змісту позовної заяви та поданих в подальшому в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України заяв, в якості підстави заявлених позовних вимог розглядається сам факт надання ним послуг зберігання і водночас ігнорується визначений сторонами порядок оплати вартості цих послуг.
Юридична заінтересованість позивача у судовому процесі зобов’язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту суб’єктивну обставину, що його права порушені і на відповідача має бути покладено відповідальність на передбачених законом підставах.
Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення 137 574,60 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок ухилення відповідача від оплати послуг, наданих на підставі укладеного сторонами договору від 28.03.2005р. № 136-К, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню. Решта позовних вимог про стягнення 109 589,38 грн. заборгованості задоволенню не підлягає з підстав їх необґрунтованості.
Викладені у відзиві на позов заперечення господарський суд залишає поза увагою з підстав, наведених вище у мотивувальній частині цього рішення, оскільки з урахуванням всіх обставин справи, вони не впливають на вирішення спору по суті і не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Клопотання відповідача про залучення Одеської митниці до участі у справі в якості відповідача господарський суд відхиляє у зв’язку з його необґрунтованістю.
Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ТОВ „Фармаг” /65026, м. Одеса, вул. Буніна, 10, ід. код 23992702, рахунок № 26004126981 у ВАТ „Морський транспортний банк” м. Іллічівська, МФО 328168/ на користь Дочірнього підприємства „ГПК України” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН) /65026, м. Одеса, пл. Митна,1, ід. код 31506059, рахунок №26002215021 у ВАТ „Морський транспортний банк” м. Іллічівська, МФО 328168/
137 574,60 грн. /сто тридцять сім тисяч п’ятсот сімдесят чотири грн. 60 коп./ заборгованості;
1 375,75 грн. /одна тисяча триста сімдесят п’ять грн. 75 коп. / витрат по сплаті державного мита;
118,00 грн. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ за послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Усього –139 068,35 грн. /сто тридцять дев’ять тисяч шістдесят вісім грн. 35 коп./.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Гарник Л.Л.