Судове рішення #228090
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  2 серпня 2006 року у м. Києві колегія суддів Вищого     адміністративного суду України в складі:

             Головуючого-судді: Ліпського Д.В.

      суддів: Амєліна С.Є., Весельської Т.Ф., Чумаченко Т.А.,                Юрченка В.В

      при секретарі : Мудрицькій Ю.В.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Донецької області від 13 січня 2005 року,

в с т а н о в и л а:

  ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Донецької області від 13 січня 2005 року у справі  за скаргою ОСОБА_1 на дії управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька.

             Зазначає, що в липні 2004 року звернувся до суду з вищезазначеною скаргою.

             Свої позовні вимоги мотивував тим, що з грудня 2003 року він працює на ДВАТ «Шахта ім.. А.А. Сочинського» ДП ДХК «Донецьквугілля» гірничим робочим очисного забою 5 розряду з повним робочим днем у шахті. До цього працював також у шахті  і загальний його стаж на підземних роботах з повним робочим днем у шахті становить 25 років 9 міс. 19 днів.

              Вказує, що він звернувся до управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька про призначення пенсії за пільговим стажем, однак 19 липня 2004 року йому було відмовлено у призначенні такої пенсії за відсутністю у нього необхідного пільгового стажу 25 років. При цьому працівники Пенсійного фонду  не врахували в його стаж 2 роки 18 днів його служби в Радянській Армії.

Вважає відмову у призначені пенсії необґрунтованою, так як до служби в армії він був також зайнятий на підземних роботах.

               Просив визнати незаконними дії працівників управління  Пенсійного фонд України у Кіровському районі м. Донецька та зобов»язати управління зарахувати  у його  пільговий стаж  2 роки 18 днів служби в армії, поновити його порушене право на пенсію на пільгових умовах.

 Рішенням  Кіровського районного суду  м. Донецька від 12 серпня 2004 року скаргу ОСОБА_1 було задоволено.

 Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 13 січня 2005 року апеляційну скаргу  управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі           м. Донецька було задоволено, а рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 27 серпня 2004 року скасовано. У задоволенні скарги ОСОБА_1  було відмовлено.

Вказуючи на допущене апеляційним  судом неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постановлене судом апеляційної інстанції  рішення, залишити в силі рішення Кіровського районного суду  м. Донецька від 12 серпня 2004 року.    

           Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

             Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1  був зайнятий на підземних роботах з повним робочим днем у шахті 23 роки 4 місяці 29 днів (із них 13 років 5 місяців 9 днів на ведучих професіях).

             Відповідно до  ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних  і відкритих гірських роботах по  видобутку вугілля, сланцю, руди й інших корисних копалин, на будівлі шахт і рудників і в металургії - за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники ведучих професій на цих роботах: гірники очисного вибою, прохідники та інші - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

              Мотивуючи своє рішення про задоволення скарги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що  згідно з п. «в» ст.. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в стаж роботи зараховується військова служба, незалежно від місця проходження служби. Заявник до служби в армії і після неї працював машиністом електровоза 3 розряду підземним  з повним робочим днем на шахті ім.. Абакумова, тому дії працівників управління Пенсійного фонду щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача 2років 18 днів служби в армії є неправомірними.

Не погодившись з даним висновком суду першої інстанції, апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні скарги  ОСОБА_1, вказав на те, що чинним законодавством України не передбачено  зарахування часу перебування на військовій службі до пільгового стажу.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Так,  відповідно до ст.. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», передбачено, що у стаж роботи, що дає право  на трудову пенсію, зараховується військова служба і перебування в партизанських загонах і з»єднаннях, служба в органах державної безпеки і органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби.

Відповідно до ст..2 Закону України «Про загальний  військовий обо»вязок і військову  службу» час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Стаття  8 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів  їх сімей» передбачає, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Частиною 3 ст.8 цього ж Закону визначено, що за військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності і господарювання, зберігається при звільненні з військової служби право на працевлаштування їх в тримісячний строк на те ж підприємство, в установу чи організацію або їх правонаступники на посаду, не нижчу за ту, яку вони займали до призову на військову службу. Їм надається матеріальна допомога в розмірі місячної заробітної плати за рахунок коштів державного бюджету. Вони користуються за інших рівних умов переважним правом на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці протягом двох років з дня звільнення з військової служби.

Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній з захистом Вітчизни.

Зазначені положення застосовуються і до громадян, які проходили строкову військову службу до прийняття зазначених законів України.

Оскільки проходження строкової військової служби за призовом було і є обов»язком громадянина, ухилення від якого тягне за собою відповідальність у встановленому чинним законодавством порядку, то будь-які обмеження трудових прав особи, пов»язані з проходженням такої служби, недопустимі.

За таких обставин висновки суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для зарахування часу проходження позивачем військової служби в стаж роботи за спеціальністю чи професією не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а тому рішення апеляційного суду Донецької області від13 січня 2005 року підлягає скасуванню.

           Відповідно до ст.. 226 КАС України,  суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись ст.ст. 210,221, 223, 226, 230,231 КАС України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

 Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення апеляційного суду Донецької області від 13 січня 2005 року скасувати, залишивши в силі рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 27 серпня 2004 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

 

Головуючий-суддя:                                               Ліпський Д.В.

                                                                                                                      

   Судді:                                                                    Амєлін С.Є.   

 

                                                                                             Весельська Т.Ф.  

 

                                                                                             Чумаченко Т.А.

 

                                                                                              Юрченко В.В.

 

З оригіналом звірено:

Суддя:                                                                                   Юрченко В.В.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація