Справа № 2-467/08
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2008 року Деснянський районний суд м. Чернігова
в складі судді Бечко Є.М.,
при секретарі Шамаріній Т.В.,
за участю прокурора Кравченко А.А.
позивача та її представника,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1в інтересах недієздатного ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4про визнання права власності, вселення, встановлення порядку користування квартирою, усунення перешкод у користуванні власністю, відшкодування шкоди,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка, як опікун, звернулась до суду в інтересах недієздатного ОСОБА_2 з позовом до відповідачів та, уточнивши вимоги, просить визнати за ним право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1, вселити ОСОБА_2 до квартириАДРЕСА_1, зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2жилим приміщенням у квартиріАДРЕСА_1 шляхом передачі оригіналів або дублікатів ключів від вхідних дверей вказаної квартири та звільнення виділеної кімнати від належних їм речей, встановити порядок користування квартироюАДРЕСА_1 між співвласниками, згідно якого:
- виділити у користування ОСОБА_2 ізольовану кімнату площею 12,4 кв.м;
- виділити у користування ОСОБА_3, ОСОБА_4ізольовану кімнату площею 10,1 кв.м;
- залу, кухню, ванну кімнату, вбиральню, коридор - залишити в спільному користуванні співвласників,
зобов'язати ЖЕК-2 розділити особові рахунки, стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4на користь ОСОБА_2 722-66 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати.
Свої вимоги мотивувала тим, що на підставі свідоцтва про право власності у порядку приватизації від 13.07.2005 рокуОСОБА_2є власником Ѕ частки трикімнатної квартири АДРЕСА_1.
Інша Ѕ частина квартири на праві власності належить відповідачам ОСОБА_3. та ОСОБА_4 з грудня 2006 року.
Квартира в натурі не розділена.
За життя батькаОСОБА_2 займав ізольовану кімнату площею 12,4 кв.м, а велика кімната (зала) та побутові приміщення знаходились у спільному користування.
В теперішній час відповідачі не допускають ОСОБА_2 до власної квартири та кімнати, ключів не дають, чим порушують його право власності, в зв'язку з чим він змушений проживати у позивачки.
Від пропозиції позивачки визначити порядок користування квартирою відповідачі відмовляються.
Позивачка сплачує за ОСОБА_2 комунальні платежі, хоча він фактично не проживає у спірній квартирі, в зв'язку з чим і понесла вказані збитки.
Через неможливість користуватись власним житломОСОБА_2зазнає і моральної шкоди, оскільки нервує, хвилюється, хворіє, відповідачі ж своїм зухвалим захопленням його власного житла порушили його право, не йдуть назустріч законним вимогам інваліда, фактично викинули його з квартири.
В судовому засіданні позивачка та її представник, а також прокурор, що вступив до процесу з метою захисту інтересів позов підтримали.
Відповідачі та їх представникОСОБА_5., яка також є у справі третьою особою, в судове засідання не з'явились, про розгляд справи сповіщені належно, про відкладення розгляду справи не звертались.
З'явившийся у судове засідання ОСОБА_6 документів на представництво інтересів відповідачів суду не надав, не надав також будь-яких доказів про поважність причин їх неявки до суду.
Треті особи ЖЕК-2 та орган опіки й піклування в судове засідання не з'явились, про розгляд справи сповіщені належно, надіслали на адресу суду заяви, в яких просили розглянути справу у відсутність їх представників, при цьому представник органу опіки й піклування просили задовольнити позов.
За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явились.
Заслухавши думку прокурора, пояснення позивачки та її представника, дослідивши зібрані матеріали та докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності у порядку приватизації від 13.07.2005 рокуОСОБА_2є власником Ѕ частки трикімнатної квартири АДРЕСА_1. За таких обставин позов у частині визнання права власності належить задовольнити, оскільки приватизація квартири є підставою для набуття права власності громадян.
Інша Ѕ частина квартири на праві власності належить відповідачам ОСОБА_3. та ОСОБА_4 з грудня 2006 року.
У теперішній час у квартирі проживають відповідачі ОСОБА_3. та ОСОБА_4, квартира в натурі не розділена.
Відповідно до положень ч.1 ст. 383 ЦК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, в зв'язку з чим належить задовольнити вимогу позивача про вселення.
З пояснень позивачки вбачається, що за життя батькаОСОБА_2 займав ізольовану кімнату площею 12,4 кв.м, а велика кімната (зала) та побутові приміщення знаходились у спільному користування. Відповідачами дана інформація не була спростована належними засобами доказування.
Відповідно до вимог ст.358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування в натурі тієї частини спільного майна, яка відповідає його частці, тому належить задовольнити вимоги позивачки про встановлення порядку користування спірною квартирою, за яким:
- виділити у користування ОСОБА_2 ізольовану кімнату площею 12,4 кв.м;
- виділити у користування ОСОБА_3, ОСОБА_4ізольовану кімнату площею 10,1 кв.м;
- залу, кухню, ванну кімнату, вбиральню, коридор - залишити в спільному користуванні співвласників.
З матеріалів справи, матеріалів перевірки ОВС за заявами позивачки вбачається, що у теперішній час відповідачі не допускають ОСОБА_2 до власної квартири та кімнати, ключів не дають, чим порушують його право користування та проживання, право власності, в зв'язку з чим він змушений проживати у позивачки.
Відповідно до положень ст.386 ЦК України власник, права якого порушені може звернутись до суду з з вимогою про заборону вчинення дій, що порушують його право, або з вимогою про вчинення дій, що запобігають такому порушенню, від імені недієздатної особи відповідно до ст. 41 ЦК України діє опікун. За цих обставин позовні вимоги про усунення порушень у користування підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Оскільки оплата комунальних послуг та витрат на утримання будинкуів та прибудинкових територій відповідно до вимог ст.ст. 151 - 156 ЖК України відноситься до обов'язків власників квартир, то їх оплата не є майновою шкодою, в зв'язку з чим у задоволенні вимог про її відшкодування належить відмовити.
Щодо солідарного відшкодування відповідачами моральної шкоди, суд вважає за необхідне задовольнити вказані вимоги частково, оскільки погоджується з тим, що позбавлення ОСОБА_2 можливості користування власним житлом завдає останньому душевних страждань, незручностей, однак розмір відшкодування, з урахуванням розумності, вважає за достатній у сумі 1000 грн., яку слід стягнути з відповідачів на користьОСОБА_2 солідарно.
Також з відповідачів належить стягнути солідарно відшкодування судових витрат, відповідно до наданих суду підтверджуючих документів.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212, 213 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2право власності на Ѕ частину квартириАДРЕСА_1.
Вселити ОСОБА_2 до квартириАДРЕСА_1.
Встановити порядок користування квартироюАДРЕСА_1 між співвласниками, згідно якого:
- виділити у користування ОСОБА_2 ізольовану кімнату площею 12,4 кв.м;
- виділити у користування ОСОБА_3, ОСОБА_4 ізольовану кімнату площею 10,1 кв.м;
- залу, кухню, ванну кімнату, вбиральню, коридор - залишити в спільному користуванні співвласників.
Зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2жилим приміщенням у квартиріАДРЕСА_1 шляхом передачі оригіналів або дублікатів ключів від вхідних дверей вказаної квартири та звільнення виділеної кімнати від належних їм речей.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4на користь ОСОБА_2 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_468-00 грн. судового збору на користь держави.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_430-00 грн. збору на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи на користь держави.
В решті вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: