Справа № 2-5865/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2012 р. м. Севастополь

Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі:

Головуючого, судді: О.Д.Опанасюка

при секретарі: К.О.Крижанівській

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 15.289 грн. та моральної шкоди у розмірі 10.000 грн., заподіяних злочином.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач викрав належне йому майно та грошові кошти у загальному розмірі - 15.298 грн., чим спричинив матеріалі збитки у зазначеному розмірі.

Крім того, у зв'язку з викраденням відповідачем грошових коштів та комп'ютерної техніки, позивачу була спричинена моральна шкода, відбулося погіршення стану його здоров'я, була упущена вигода для позивача, як для фізичної особи - підприємця. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 10.000 грн.

Позивач у ході судових засідань - позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Пояснив, що викрадення відповідачем грошових коштів та комп'ютерної техніки змінило звичний уклад його життя, спричинило моральні страждання, він на протязі тривалого часу був змушений з'являтися до судових органів та органів досудового слідства, в той час, як відповідачем не зживалися заходи щодо відшкодування спричиненої шкоди.

Відповідач - у ході судового садіння 15.02.2012 року - позовні вимоги не визнав у повному обсязі, оскільки вважав, що його вина у вчиненні крадіжки не доказана. У судове засідання 27.02.2012 року - не з'явився, надав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з занятістю на роботі. Суд визнав не явку відповідача у судове засідання 27.02.2012 року такою, як без поважної причини, оскільки відповідачем не представлено суду будь - яких доказів, що підтверджують поважність його не явки до суду.

Суд, на підставі ст.169 ЦПК України вважає можливим закінчити розгляду справи у відсутності позивача та відповідача, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, оскільки вони у ході судового засідання 15.02.2012 року дати пояснення по суті позову, тому на думку суду немає необхідності заслуховувати їх додаткові пояснення.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У ході судового розгляду встановлено, що відповідно до вироку Гагарінського районного суду м. Севастополя від 19.03.2010 року, ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні злочинів передбачених ст. 185 ч.2 та ч.3 КК України, йому призначене по карання по ст. 185 ч.3 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, по ст. 185 ч.2 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України, усього 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з випробуванням на 2 роки. На підставі ст. 76 КК України зобов'язаний повідомляти органи кримінально - виконавчої систем про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично з'являтися в дані органи для реєстрації, не виїжджати за межі України без дозволі органів кримінально - виконавчої системи.

Цивільний позов ОСОБА_1 - задоволений, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди - 12.000 грн., та моральну шкоду - 8.000 грн., усього 20.000 грн. (а.с.5-7).

Вироком Апеляційного суду м. Севастополя від 13.09. 2011 року, вирок Гагарінського районного суду м. Севастополя від 19.03.2010 року - скасований у частині вирішення цивільного позову, справа у цій частині направлена на новий розгляд у порядку цивільного судочинства. Крім того, змінена резолютивні частина вироку у частині призначення покарання із застосування ст. 76 КК України, у іншій частині вирок суду - залишений без змін (а.с. 2-4).

Відповідно до вищезазначених вироків ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні крадіжки у ОСОБА_1 оргтехніки на суму 2.500 грн. та грошових коштів у розмірі 1.600 доларів США , що еквівалентно 7.764 грн., що всього складає 10.264 грн.

Дана сума відповідачем до цього часу позивачу добровільно не відшкодована, оскільки як пояснив ОСОБА_2 у ході судового розгляду, вважає не доказаною свою вину.

Ч.4 ст. 61 ЦПК України передбачено, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до частин 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала.

У зв'язку з чим, з відповідача на користь позивач підлягає стягненню у рахунок відшкодування матеріальної шкоди встановлена вироком сума у розмірі 10.264 грн., сума інших матеріальних вимог позивачем не доведена, у зв'язку з чим стягненню не підлягає.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяного порушенням її прав.

Згідно ч. 2 ст. 23 ГК України моральна шкода складається: у фізичному болі і стражданнях, випробуваних фізичною особою в зв'язку з чи каліцтвом іншим ушкодженням здоров'я; у щиросердечних стражданнях, випробуваних фізичною особою в зв'язку з протиправним поводженням у відношенні його самого, членів його чи родини близьких родичах.

Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 9 Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

У ході судового розгляду встановлено, що у зв'язку із злочинними діями відповідача позивач був протиправно позбавлений належних йому грошових коштів та комп'ютерної техніки, що спричинило позивачу моральні страждання пов'язані з втратою належного його майна, сума якого для позивача є досить великою, він на протязі тривалого часу був змушений з'являтися до судових органів та органів досудового слідства, в той час, як відповідачем не зживалися заходи щодо відшкодування спричинених збитків, що порушило звичний уклад життя позивача.

Однак, сума моральної шкоди у розмірі 10.000 грн., яку просить стягнути позивач на думку суду є за великою, у зв'язку з чим вважає, необхідним стягнути на користь позивача з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди 5.000 грн., оскільки дана сума відповідає принципам розумності та справедливості та об'єктивно підтверджена сукупністю доказів по справі. У задоволенні решти вимог необхідно відмовити, оскільки позивачами не представлено суду доказів на підтвердження даних сум, зокрема погіршення стану свого здоров'я та упущеної вигоди.

У зв'язку з чим, усього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума у розмірі 15.264 грн. (10.264 грн. + 5.000 грн.).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача у дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 152 грн. 6 коп. (1%) та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі - 120 грн., оскільки позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судових витрат за законом.

Керуючись ст.ст.15,16,22,23,1167,1168,1200,1202 ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст. ст. 10,11, 60, 79, 88, 208- 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15.264 (п'ятнадцять тисяч двісті шістдесят чотири) грн.

У задоволені решти вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 152 (сто п'ятдесят дві) грн. 6 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя через Гагарінський районний суд м. Севастополя у порядку, передбаченому ст. ст. 292, 294 ЦПК України.

Суддя: