ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 серпня 2006 року у м. Києві колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого-судді: Ліпського Д.В.
суддів: Амєліна С.Є., Весельської Т.Ф., Чумаченко Т.А.,
Юрченка В.В
при секретарі : Мудрицькій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання дій управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області при призначенні пенсії невірними за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Сумської області від 14 березня 2005 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Сумської області від 14 березня 2005 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання дій управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі при призначенні пенсії невірними .
Зазначає, що в березні 2004 року він звернувся до суду із вказаною скаргою.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що з 1977 року працює санітарним лікарем Кролевецької райсанепідемстанції і за наказом по Сумській обласній СЕС НОМЕР_1 був направлений в 30-кілометрову зону м. Чорнобиль для проведення протиепідемічних заходів з 27 червня по 6 липня 1986 року. Як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС йому була призначена пенсія згідно Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На підставі Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 1 січня 2004 року було проведено перерахунок його пенсії, розмір якої зменшився.
Вважає, що дії суб»екта оскарження є незаконними, оскільки йому була нарахована пенсія з заробітку 526 грн. за період роботи з 1 липня по 1 серпня 1986 року і не врахований заробіток з 27 по 30 червня 1986 року, так як він не входить до складу календарного місяця.
Вказує, що на його думку пенсія повинна бути обрахована з заробітку за всі 10 днів перебування його в зоні ЧАЕС, а не лише за 6 днів липня, в зв»язку з чим він отримує пенсію на 150 грн. менше, в тому числі і порівняно з іншими особами, які працювали в Чорнобильській зоні теж 10 днів протягом одного календарного місяця.
Вважає, що суб»єкт оскарження невірно трактує поняття календарного місяця. Просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов»язати зазначене управління при нарахувані йому пенсії врахувати заробітну плату в повному обсязі за весь час роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тобто за період з 27 червня по 27 липня 1986 року.
Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 27 вересня 2004 року скаргу ОСОБА_1 було задоволеною.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 14 березня 2005 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі було задоволено, а рішення Кролевецького районного суду від 27 вересня 2004 року було скасоване і постановлене нове рішення, яким в задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено.
Вказуючи на допущені апеляційним судом неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постановлене судом апеляційної інстанції рішення, залишити в силі рішення Кролевецького районного суду від 27 вересня 2004 року.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Мотивуючи своє рішення суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач не вірно витлумачив поняття календарного місяця. Зокрема, суд першої інстанції посилався на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закон України «Про пенсійне забезпечення» та Закон України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», які не визначають поняття календарного місяця.
На підставі ст.. 11 ч. 3 ЦПК України роз»яснив, як слід розуміти це словосполучення. При цьому суд послався на рішення Конституційного Суду України від 19 травня 2004 року про офіційне тлумачення положень частини другої ст.. 90, п. 8 ч. 1 ст. 106 Конституції України, згідно до якого словосполучення «протягом 30 днів» треба розуміти як перебіг 30-денного строку підряд, тобто в календарних днях обчислення строку починається з дня, коли заплановані пленарні засідання однієї чергової сесії не змогли розпочатися. На думку суду , календарний місяць слід розуміти не як період з 1 по останнє число відповідного місяця, а як місяць в календарних днях, починаючи з часу настання події, в даному випадку - з початку роботи заявника в Чорнобильській зоні.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції обгрунтовано виходив з того, що висновок суду першої інстанції щодо тлумачення поняття Календарного місяця є помилковим, оскільки розуміння таких понять, як календарний місяць є загальновідомими, а тому законодавець не вважав за необхідне їх тлумачити в вищеназваних Законах. Зокрема, апеляційний суд зазначив, що тлумачення цих понять з боку суду першої інстанції по аналогії зі змістом зазначеного рішення Конституційного Суду України є безпідставним, оскільки мова іде про різні поняття.
Календарний місяць - це відповідний місяць року за календарем (січень, лютий, березень і т. д.), починаючи з першого по останній день кожного місяця у календарному році (який становить період з 1 січня по 31 грудня).
На думку колегії суддів, апеляційний суд правильно оцінив фактичні обставини справи та дав їм належну правову оцінку.
Відповідно до ст.. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі рішення суду апеляційної інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 230,231 КАС України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду Сумської області від 14 березня 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: Ліпський Д.В.
Судді: Амєлін С.Є.
Весельська Т.Ф.
Чумаченко Т.А.
Юрченко В.В.
З оригіналом звірено:
Суддя: Юрченко В.В.