Судове рішення #227938
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

                                                                               

                

У Х В А Л А

 

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

 

14 вересня 2006 року                                                                                      м. Київ

 

 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - судді: Шипуліної Т.М.,

суддів: Карася О.В., Костенка М.І., Степашка О.І., Усенко Є.А.,

 

розглянула в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11 березня 2005 року по справі № 2-6380/04 за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва.

 

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та  процесуального права, а також правової оцінки обставин у справі, колегія  -

В С Т А Н О В И Л А :

 

У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на неправомірні дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва.

 

Свої вимоги  позивач мотивував тим, що протягом 2003 року він одержував доходи як за основним, так і не за основним місцем роботи, про що подав до ДПІ у Деснянському районі м. Києва податкову декларацію про всі доходи. В 2004 році він отримав від відповідача податкове повідомлення, яким на нього покладено обов'язок доплатити прибутковий податок за 2003 рік в сумі 2787,42 грн.

 

Оскільки він відмовився сплатити донарахований податок, йому надійшло повторне повідомлення про те, що він має право оскаржити дії суб'єкта оскарження у встановленому порядку.

 

Вважаючи, що вказаний розмір прибуткового податку було донараховано йому неправомірно, в порушення вимог п.п. 2 і 3 ст. 17, ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», заявник просив визнати вимоги відповідача щодо сплати донарахованого прибуткового податку неправомірними.

 

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16 грудня 2004 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11 березня 2005 року, в задоволені скарги ОСОБА_1 на дії ДПІ у Деснянському районі м. Києва - відмовлено.

 

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач 11 квітня 2005 року звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який своїм листом від 15 вересня 2005 року на підставі Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України направив її до Вищого адміністративного суду України.

 

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2006 року касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

 

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд з підстав порушення судами норм матеріального права. Зокрема, на думку позивача, висновки суду суперечать вимогам Конституції України, Закону України «Про систему оподаткування» та Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року «Про прибутковий податок з громадян».

 

Касаційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін з огляду на наступне.

 

Відмовляючи в задоволені позовних вимог суди першої та апеляційної інстанції правильно виходили з положень Закону України «Про систему оподаткування», Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», інших нормативно-правових актів, та встановлених по справі обставин.

 

З матеріалів справи вбачається, та правильно встановлено судами, що ОСОБА_1 протягом 2003 р. мав доходи як за основним, так і не за основним місцем робот, та подав до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податкову декларацію про всі отримані доходи.

 

На виконання ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, відповідачем були здійснені перевірки поданих громадянином декларацій та обчислення сукупних річних сум податку.

 

За їх результатами та відповідно до ч.4 ст.12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року (із змінами і доповненнями), на підставі поданої позивачем податкової декларації 26 травня 2004 року ДПІ донарахувала йому прибутковий податок в сумі 2787 грн. 42 коп.

 

Доводи касаційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права на увагу не заслуговують, оскільки оподаткування доходу позивача на час виникнення спірних правовідносин проводилося в розмірах, порядку і в строки, визначені Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та Указом Президента України «Про збільшення неоподаткованого мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян» від 13 вересня 1994 року № 519 з наступними змінами.

 

Щодо доводів позивача в касаційній скарзі про не відповідність зазначеного Указу Президента України нормам Конституції України, то вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, ухвалою Конституційного Суду України від 21 березня 2002 року за № 9-у/2002 було відмовлено у відкритті конституційного провадження за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України названого Указу Президента України.

 

Відповідно до ч.1ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій.

 

 Керуючись ст.ст.210, 220, 220-1, 224, 231 та ч.5 ст.254  КАС України,  колегія -

 

У Х В А Л И Л А:

 

 Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11 березня 2005 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

 

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

                                  

 

 

 

Головуючий: _________________________ Шипуліна Т.М.

 

Судді:             __________________________ Карась О.В.

                

                        __________________________ Костенко М.І.

 

__________________________ Степашко О.І.    

 

__________________________ Усенко Є.А.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація