Справа №22-к-1843/2007

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

31 липня 2007 року                                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду м. Києва в складі суддів

Вовченка В.М., Білич І.М., Качана В.Я.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Будьонівського районного суду м. Донецька від 16 березня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 30 травня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Донецька вугільна коксівна компанія», Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Будьонівському районі м. Донецька, 3-тя особа: Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Калінінському районі м. Донецька про перерахунок середнього заробітку для обчислення пенсії у зв»язку з втратою годувальника, стягнення недоплати та відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

У липні 2004 року ОСОБА_1 3вернулася до суду з позовом до відповідачів про перерахунок середнього заробітку для обчислення пенсії у зв»язку з втратою годувальника, стягнення недоплати та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог зазначала, що її чоловік, працюючи на шахті ім. М.І. Калініна з 08.04.1969 року до 28.02.1970 року і з 23.08.1982 року до 13.121988 року прохідником, а з 13.12.1988 року до 31.05.1995 року гірничим з ремонту гірничих виробіток, з вини відповідача, в наслідок не створення безпечних умов праці отримав професійне захворювання, і за висновком МСЕК від 02.11.1993 року йому вперше було встановлено втрату професійної працездатності на 40 %, 22.02.1999 року Донецькою Обласною МСЕК його визнано інвалідом 2 групи. 15 квітня 1999 року її чоловік помер. Висновком МСЕК встановлено причинний зв»язок між смертю і професійним захворюванням. Вана є особою, яка знаходилася на утриманні чоловіка та на день його смерті мала право на отримання від нього утримання. Відповідач відмовився виплачувати йому одноразову допомогу , недоотримані її чоловіком суми у відшкодування шкоди у зв»язку з затримкою їх виплати, а також виплати у відповідності до п.8 Правил відшкодування шкоди.

Рішенням Будьонівського районного суду м. Донецька від 16 березня 2005 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 30 травня 2005 року змінено рішення суду І інстанції, в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення недоплати з одноразової допомоги, щомісячних виплат, пенсій, стягнення компенсації у зв»язку із затримкою виплати сум втраченого заробітку - скасовано, закрито провадження у справі. В решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду І інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду І інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з частиною 2 стаття 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеним обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва, -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Будьонівського районного суду м. Донецька від 16 березня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 30 травня 2005 року залишити без змін.