22-а-5513/2007
Головуючий у інстанції Усатової І.А.
Доповідач Кухарська Т. Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року серпня 31 дня Судова колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: Головуючого Кухарської Т. Г. Суддів Заришняк Г.М., Матвеева О.А. При секретарі Дима О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 26 березня 2007 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Редакції колегії «Української газети», 3-тя особа: громадська організація «Інститут відкритої політики» про захист честі гідності та відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді Кухарської Т.Г. пояснення відповідача ОСОБА_1, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд, -
ВСТАНОВИВ:
2 грудня 2005 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 , Редакції колегії «Української газети», 3-тя особа: громадська організація «Інститут відкритої політики» про захист честі гідності та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що з 2003 року він працює на посаді директора Святошинського психоневрологічного диспансеру.
Кореспондентом періодичного видання «Українська газета» НОМЕР_1 за ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_1 була надрукована стаття «Дефіцит людяності», в якій поширена щодо нього неправдива , недостовірна, негативна інформація, що ганьбить його честь, гідність та ділову репутацію під виглядом анонімного листа що нібито надійшов до нього від родичів хворих осіб, що мешкають в інтернаті, а саме: «... та все замикалось на директорові інтернату ОСОБА_2
Він сам писав усі відповідні на скарги... При цьому всім нав'язувалось думка, що Святошинський інтернат найкращий інтернат міста та й країни взагалі. І директора ОСОБА_2 вже переповняє від величі, недосяжності та безкарності.
Він уже не соромлячись , каже, що у нього така «Криша» яка захистить його від усіх негараздів ...».
«...директор звільняє всіх, хто не згоден працювати за його вимогами в першу чергу санітарок відділення»
«... підопічні не винні, що директору потрібно було списати плитку, яка залишалась після ремонту його квартири, яку він одержав у місті Києві, та будинку побутовому на борщагівці»
«Усі наради працюючих в інтернаті, зустрічі батьків із директором перетворюються на театр одного актора. В головній ролі ОСОБА_2»
«Сам вивозить продукти машиною. А охорона на прохідній звісно не заперечує»
Просить зобов'язати відповідачів спростувати недостовірну інформацію , щодо нього опубліковану в Українській газеті НОМЕР_1 за ІНФОРМАЦІЯ_1 року в статті «Дефіцит людяності» в такий же спосіб у якій недостовірна інформація була поширена, а також стягнути з відповідача завдану йому моральну шкоду яку він оцінює в 1500 грн.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 26 березня 2007 року позов задоволено частково.
Постановлено: зобов'язати ОСОБА_1, Редакційну колегію «Української газети» спростувати недостовірну інформацію, наведену в статті «Дефіцит людяності» опублікованій в друкованому органі масової інформації «Українська газета» за НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року а саме:
«Сам вивозить продукти машиною, а охорона на прохідній звісно не заперечує..», здійснивши спростування в газеті «Українська газета».
Стягнути з ОСОБА_1, Редакційної колегії «Української газети» на користь ОСОБА_2 200 грн моральної шкоди.
В решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 28 квітня2007 року постановлено виправити описку в рішенні Солом'янського районного суду м. Києва від 26 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Редакційної колегії «Української газети», 3-тя особа громадська організація «Інститут відкритої політики» про захист честі гідності та відшкодування моральної шкоди, вказавши у мотивувальній частині рішення, на посаді директора Святошинського психоневрологічного інституту» замість на посаді директора Святошинського психоневрологічного диспансеру, «вказаному листі родичі підопічних інтернату» замість «вказаному листі родичі підлеглих Інтернету», ОСОБА_3 ОСОБА_4, замість «ОСОБА_3, ОСОБА_4».
Резолютивну частину рішення залишити без змін.
В іншій частині заяви відмовлено.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні зауважень щодо технічного запису судового засідання.
Відмовити ОСОБА_1 в роз'ясненні рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26.03.2007 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині позовних вимог які суд задовольнив, і постановити нове рішення яким відмовити позивачу в позові посилаючись на те, що суд допустив порушення норм матеріального і процесуального закону і необгрунтовано частково задовольнив позов позивача, щодо інформації зазначеної у статті, то він подав повністю авторський лист родичів підопічних інтернату, які знають проблеми і порядки, що линуть в інтернаті із яким вони звернулися до
Президента України, Автори листа ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтвердили своє авторство, що не було враховано судом.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині, задоволених судом позовних вимог позивача, а саме: зобов'язання ОСОБА_1, Редакційну колегію «Української газети» спростувати недостовірну інформацію, наведену в статті «Дефіцит людяності» опубліковану в друкованому органі масової інформації «Українська газета» за НОМЕР_1 від 26.10., 1.11.2005 року а саме:
«сам вивозить продукти машиною, а охорона на прохідній звісно не заперечує...» здійснивши спростування в газеті «Українська газета».
Стягнення з ОСОБА_1, Редакційної колегії «Української газети» на користь ОСОБА_2 200 грн. моральної шкоди, з постановлениям нового рішення з наступних підстав.
Судом допущено порушення норм процесуального і матеріального закону.
Згідно ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» - ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критики, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумаченої як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Особа звільняється від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно значимою.
Встановлено, що в газеті «Українська газета» в НОМЕР_1 за ІНФОРМАЦІЯ_1 року
Опублікована стаття «Дефіцит людяності» автором якої є відповідач ОСОБА_1 в якій була викладена інформація, а саме:
«...та все замикалось на директорові інтернату ОСОБА_2
Він сам писав усі відповідні на скарги... При цьому всім нав'язувалось думка, що Святошинський інтернат найкращий інтернат міста та й країни взагалі. І директора ОСОБА_2 вже переповняє від величі, недосяжності та безкарності.
Він уже не соромлячись , каже, що у нього така «Криша» яка захистить його від усіх негараздів».
«...директор звільняє всіх, хто не згоден працювати за його вимогами в першу чергу санітарок відділення»
«... підопічні не винні, що директору потрібно було списати плитку, яка залишалась після ремонту його квартири, яку він одержав у місті Києві, та будинку побутовому на борщагівці»
«Усі наради працюючих в інтересі, зустрічі батьків із директором перетворюються на театр одного актора. В головній ролі ОСОБА_2»
«Сам вивозить продукти машиною. А охорона на прохідній звісно не заперечує»
Встановлено, що відомості, які були надруковані в газеті «Українська газета» в статті «Дефіцит людяності» були одержані відповідачем ОСОБА_1 з листа родичів осіб які перебувають у Святошинському інтернаті, на ім'я Президента України, що підтверджується копією листа та показами авторів листа ОСОБА_5, ОСОБА_6, які допитані судом в якості свідків (а. с. 107-202).
Виходячи з наведеного суду правильно прийшов до висновку, що вказана інформація є оціночним судженням автора статті і не є негативною інформацією для позивача, і правильно відмовив позивачу в частині позовних вимог.
Що стосується інформації опублікованої в газеті «Українська газета» в статті «Дефіцит людяності», а саме: «Сам вивозить продукти машиною. А охорона на прохідній звісно не заперечує», яку суд визнав, як таку, що є негативною для позивача, і зобов'язав відповідачів спростувати її, то апеляційний суд приходить до висновку, що вказані відомості, за змістом є оціночними судженнями автора статті, щодо питання пов'язаного з вивозом продуктів то призвище позивача не значиться, а також не вказано належність продуктів.
Тому апеляційний суд приходить до висновку, що вказана інформація не порочить честь і гідність позивача, і в цій частині позову позивачу належить відмовити.
Не підлягають задоволенню вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди. Позивач не надав суду доказів про заподіяння йому відповідачами моральної шкоди і вказане судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 275, 276, 277, 297, 299, 302, 1167 ЦК України, Закону України «Про друковані засоби масової інформації» ст. 307, 309, 316, ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 березня 2007 року в частині зобов'язання ОСОБА_1, Редакційну колегію « Українська газета» спростувати недостовірну інформацію наведену в статті «Дефіцит людяності» опублікованій в друкованому органі масової інформації «Українська газета» за НОМЕР_1 від 26 -10, 1.11.2005 року, а саме: «Сам вивозить продукти машиною. А охорона на прохідній звісно не заперечує», здійснивши спростування в газеті «Українська газета» та стягнення з ОСОБА_1, Редакційної колегії « Українська газета» на користь ОСОБА_2 200 гривен моральної шкоди - скасувати.
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Редакційної колегії Українська газета, 3-тя особа громадська організація «Інститут відкритої політики» про захист честі гідності та відшкодування моральної шкоди в частині позовних вимог про зобов'язання ОСОБА_1, Редакційну колегію «Українська газета»
спростувати недостовірну інформацію, наведену в статті «Дефіцит людяності» опублікованій у друкованому органі масової інформації «Українська газета» за НОМЕР_1 від 26.10, 1.11.2005 року, а саме: «Сам вивозить продукти машиною. А охорона на прохідній звісно не заперечує» та стягнення моральної шкоди -відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали Апеляційного суду.